Праці Науково-дослідної лабораторії з проблем протидії злочинності ННІПД НАВС

Permanent URI for this community

https://elar.navs.edu.ua/handle/123456789/35578

Browse

Now showing 1 - 20 of 48

Конструкції одиничних складів злочинів, передбачених ст.ст. 255, 257, 258-3, 260 КК України. Constructions of single-offense compositions provided for in Articles 255, 257, 258-3, and 260 of the Criminal Code of Ukraine
(2016) Вознюк Андрій Андрійович; Vozniuk A.
У статті проаналізовано правову природу злочинів, передбачених статтями 255, 257, 258-3, 260 КК України. Автор доводить, що ці злочини мають ознаки складених злочинів, оскільки охоплюють сукупність суспільно небезпечних діянь, частина з яких передбачена іншими кримінально-правовими нормами. Запропоновано уточнити визначення складеного злочину та виключити з диспозицій вказаних норм таке діяння, як участь у злочинах, учинених злочинним об’єднанням, оскільки це ускладнює кваліфікацію та не відповідає принципам кримінального права. Зроблено висновок про недоцільність конструкції складених злочинів у чинному вигляді. The article analyzes the legal nature of crimes under Articles 255, 257, 258-3, and 260 of the Criminal Code of Ukraine. The author argues that these offenses represent complex crimes, as they combine multiple socially dangerous acts, some of which are separately criminalized. The study proposes clarifying the definition of a complex crime and recommends excluding the provision concerning participation in crimes committed by an organized group, as it complicates qualification and contradicts the principles of criminal law. The conclusion is drawn that the current construction of these complex crimes is legally unjustified.
ПРОНИКНЕННЯ ДО ЖИТЛА ЧИ ІНШОГО ВОЛОДІННЯ ОСОБИ ТА ЗАТРИМАННЯ УПОВНОВАЖЕНОЮ СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ
(2022) Дякін Я.О.; Вознюк А.А.; Грига М.А.; Дуда А.В.
У методичних рекомендаціях розглянуто проблемні питання процесуального проникнення до житла або іншого володіння особи, а також сформульовано рекомендації щодо їх застосування на практиці. Розкрито специфіку затримання уповноваженою службовою особою в житлі чи іншому володінні особи. Для слідчих, оперативних працівників, працівників прокуратури, суду, адвокатів, а також науковців, викладачів і курсантів
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФУНКЦІОНУВАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ СУБ'ЄКТІВ, УПОВНОВАЖЕНИХ ЗДІЙСНЮВАТИ ПРОФІЛАКТИКУ ПРАВОПОРУШЕНЬ СЕРЕД НЕПОВНОЛІТНІХ
(2022) Шаповалова А.О.; Копан О.В.; Андросюк В.Г.
У роботі наведено аналіз зарубіжного досвіду функціонування спеціалізованих суб'єктів, уповноважених здійснювати профілактику правопорушень серед неповнолітніх. Досліджено міжнародні стандарти, організаційно-правові засади діяльності відповідних інституцій, особливості міжвідомчої взаємодії та сучасні превентивні практики в окремих зарубіжних державах. За результатами аналізу визначено ефективні механізми профілактики правопорушень серед неповнолітніх і сформульовано рекомендації щодо можливості їх використання для вдосконалення вітчизняної системи ювенальної превенції. Аналітичний огляд призначений для працівників правоохоронних органів, а також курсантів і слухачів, науково-педагогічного складу вищих навчальних закладів правоохоронних органів.
Загальна характеристика ознак об’єктивної сторони порушення законів та звичаїв війни. General characteristics of the objective elements of the violation of the laws and customs of war
(2022) Вознюк Андрій Андрійович; Vozniuk A.; Жук І.В.; Zhuk I.
У статті здійснено комплексний аналіз ознак об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого статтею 438 КК України. Акцент зроблено на бланкетному характері диспозиції, необхідності кваліфікації на основі норм міжнародного гуманітарного права, а також на складності ідентифікації «серйозних порушень» у правозастосувальній практиці. Показано, що обов’язковими елементами можуть бути місце злочину (окупована територія), спосіб вчинення (заборонені засоби) та зв’язок із збройним конфліктом (контекстуальний елемент). У роботі обґрунтовано необхідність реформування ст. 438 КК України шляхом її конкретизації, розмежування складів воєнних злочинів і впровадження альтернативного покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Зазначено наявні суперечності між національним і міжнародним кримінальним правом у сфері кваліфікації воєнних злочинів. The article provides a comprehensive analysis of the objective side of the crime under Article 438 of the Criminal Code of Ukraine. It highlights the blanket nature of the provision, the need to qualify actions based on international humanitarian law, and the challenges in identifying “serious violations” in legal practice. Key elements such as the crime location (occupied territory), method (prohibited means), and connection to armed conflict (contextual element) are considered critical. The authors argue for reforming Article 438 by specifying different types of war crimes, introducing alternative punishment such as life imprisonment, and aligning national criminal law with international standards. The study reveals discrepancies between domestic and international legal frameworks in the classification of war crimes.
Порушення законів і звичаїв війни: безпосередні об’єкти, предмети та потерпілі від злочину. Загальні положення «jus in bello». Violation of the laws and customs of war: immediate objects, items and victims of the crime. General provisions of Jus in Bello
(2022) Вознюк Андрій Андрійович; Vozniuk A.; Жук І.М.; Zhuk І.
У статті здійснено комплексний аналіз елементів складу злочину, передбаченого статтею 438 КК України, зокрема: безпосередніх об’єктів, предметів і потерпілих. Досліджено колізії між поняттями «національні цінності» у національному законодавстві та «культурні цінності» у міжнародному гуманітарному праві, а також запропоновано підходи до їх розмежування і криміналізації посягань на спеціальні об’єкти. Окрему увагу приділено класифікації збройних конфліктів (міжнародних та неміжнародних) і залежності переліку потерпілих від типу конфлікту. Зроблено висновок, що об’єктами захисту можуть бути не лише особи, а й цінності цивільного призначення. У статті підкреслено потребу вдосконалення кримінального законодавства шляхом конкретизації категорій потерпілих та предметів злочину.The article provides a comprehensive analysis of the components of the crime under Article 438 of the Criminal Code of Ukraine, particularly focusing on its immediate objects, the items involved, and the victims. It addresses discrepancies between the terms “national values” in Ukrainian law and “cultural property” in international humanitarian law, proposing approaches to their differentiation and separate criminalization.Special attention is given to the classification of armed conflicts (international and non-international) and how the list of victims depends on the type of conflict. The authors conclude that not only persons but also civilian items of value are protected objects. The article emphasizes the need to improve criminal legislation by specifying the categories of victims and objects of crimes.
ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ НА СТАН КРИМІНОГЕННОЇ СИТУАЦІЇ
(2022) Дякін Я.О.; Копан О. В.; Андросюк В.Г.
У роботі наведено аналіз впливу діяльності Національної поліції України на стан криміногенної ситуації в державі. Досліджено основні напрями діяльності поліції щодо запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, оцінено чинники, що впливають на ефективність правоохоронної діяльності, а також визначено напрями вдосконалення діяльності Національної поліції з метою підвищення рівня публічної безпеки та зниження злочинності. Аналітичний огляд призначений для працівників правоохоронних органів, а також курсантів і слухачів, науково-педагогічного складу вищих навчальних закладів правоохоронних органів.
ЗАПОБІГАННЯ КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ НА ОБ’ЄКТАХ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
(2023) Тичина Д. М.; Антощук А. О.; Замула Б. А.; Люлін В. О.; Дякін Я.О.
У методичних рекомендаціях запропоновані наукові основи кримінологічної методики запобігання кримінальним правопорушенням у сфері водопровідно-каналізаційного господарства, що ґрунтується на кримінально-правових (відповідно до систематизованих статей Кримінального кодексу України) і кримінологічно значущих (стан, тенденції, детермінанти, особа правопорушника) критеріях, зв’язок яких у процесі діяльності правоохоронних органів та їх взаємодії з контрольно-ревізійними суб’єктами, визначає специфіку запобігання на загальносоціальному та спеціально-кримінологічному рівнях за допомогою гласних (процесуальних) і негласних (оперативно-розшукових) засобів і методів. Методичні рекомендації призначені для використання в діяльності слідчих, дізнавачів, спеціалістів-криміналістів Національної поліції України, прокурорів, суддів й адвокатів, а також у підготовці здобувачів вищої освіти в галузі права та системі підвищення кваліфікації поліцейських.
РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННИХ ЗАВОЛОДІНЬ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ, ВЧИНЕНИХ ОРГАНІЗОВАНИМИ ГРУПАМИ
(2023) Брисковська О. М.; Богатиков О. В.; Бондар С. В.; Старенький О. С.; Філіпов Ю. Є.
У методичних рекомендаціях висвітлено способи вчинення незаконних заволодінь транспортними засобами, вчинених організованими групами, розкриті основні питання початкового етапу розслідування, особливості проведення окремих процесуальних дій, а також розглянуті можливості використання спеціальних знань під час розслідування таких злочинів. Адресовані практичним працівникам правоохоронних органів, науково педагогічним працівникам та здобувачам вищої освіти.
РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБІЙНИХ НАПАДІВ НА ПОМЕШКАННЯ ГРОМАДЯН, ВЧИНЕНИХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЗБРОЇ
(2023) Брисковська О. М.; Крижна В. В.; Нєбитова Н. Ю.; Сущенко В. Д.; Зілінський А. М.; Шидловська А. О.
У методичних рекомендаціях надано криміналістичну характеристику розбійним нападам на помешкання громадян, вчинених із використанням зброї. Розглянуто способи їх вчинення, схарактеризовано особу злочинця, який вчиняє такі кримінальні правопорушення, а також особу потерпілого, висвітлено особливості організації розслідування розбійних нападів на помешкання громадян. Проаналізовано слідчі ситуації, версії та основні напрями розслідування розбійних нападів на помешкання громадян із використанням зброї, а також особливості проведення окремих слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій. Висвітлено питання використання спеціальних знань під час розслідування розбійних нападів на помешкання громадян, що вчиняють із використанням зброї. Видання призначене для практичних працівників правоохоронних органів, науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти, а також дослідників проблеми протидії злочинам проти власності.
РОЗСЛІДУВАННЯ ПОГРОЗИ АБО НАСИЛЬСТВА ЩОДО ПРАЦІВНИКА ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ
(2023) Вознюк А.А.; Грига М.А.; Кобець С.В.; Дрозд О.Ю.; Пархоменко Ю.О.
У методичних рекомендаціях розглянуто основні питання розслідування погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу. Визначено криміналістичну характеристику даних кримінальних правопорушень, деталізовано обставини, що підлягають встановленню та розкрито особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Для слідчих, оперативних працівників, працівників прокуратури, суду, адвокатів, а також науковців, викладачів і курсантів
РЕЄСТРАЦІЯКРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬТА ВЕДЕННЯ СТАТИСТИЧНОГО ОБЛІКУ
(2023) Максименко О. В.; Шаповалова А. О.; Мотиль В. І.; Гелемей М. О.
У методичних рекомендаціях висвітлено теоретичні та правові засади реєстрації кримінальних правопорушень і ведення статистичного обліку. Розглянуто порядок прийняття та умови реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, а також процес формування та ведення статистичного обліку єдиного реєстру досудових розслідувань. Рекомендований для студентів, курсантів, аспірантів, здобувачів, педагогічних та науково-педагогічних працівників юридичних закладів вищої освіти, працівників правоохоронних органів, та фахівців, діяльність яких пов’язана з реєстрацією та статистичним обліком кримінальних правопорушень.
ОБМЕЖЕННЯ МАЙНОВИХ ПРАВ ОСОБИ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
(2023) Бурак М. В.; Зелькіна Т. Є.; Грібов М. Л.; Мотиль В. І.
Розкрито зміст, визначено форми та підстави обмеження майнових прав особи під час досудового розслідування. Встановлено взаємозв’язок між проведенням окремих слідчих (розшукових) дій, у тому числі негласних, та обмеженням майнових прав особи. Окреслено підстави й порядок накладення грошового стягнення, застосування тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення майна, а також арешту майна. Виданий для практичних працівників правоохоронних органів, адвокатів, науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти, а також тих, хто досліджує проблеми обмеження майнових прав особи у кримінальному провадженні.
КРИМІНОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ РОЗБИТИХ ВІКОН І МОДЕЛЬ ВЗАЄМОДІЇ ПОЛІЦІЇ ТА ГРОМАДИ У ЗАПОБІГАННІ КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ
(2023) Копан О. В.; Вознюк А. А.; Тичина Д. М.; Дрозд О. Ю.; Костюк В. Л.
В роботі комплексно досліджено систему заходів, спрямованих на забезпечення захисту прав і свобод людини та громадянина крізь призму кримінологічної теорії розбитих вікон. Проаналізовано організаційні форми взаємодії поліції та громадськості, розкрито сутність, історію становлення та міжнародний досвід застосування зазначеної теорії. Особливу увагу приділено сучасним підходам до партнерської взаємодії поліції з громадою у сфері запобігання кримінальним правопорушенням, визначено роль правоохоронних органів і населення у формуванні ефективної моделі співпраці. Окремо охарактеризовано основні моделі та методи вирішення проблем територіальних громад, що можуть застосовуватися працівниками поліції для підвищення рівня публічної безпеки та ефективності превентивної діяльності. Науковий огляд призначений для працівників правоохоронних органів, а також курсантів і слухачів, науково-педагогічного складу вищих навчальних закладів
ПРАВНИЧА НАУКА ТА ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(2023) Вознюк А.А.; Кузнецов В.В.
Монографію видано з нагоди 30-річчя з дня заснування Національної академії правничих наук України. У роботі розглянуто стратегічні напрями розвитку української держави, правової науки, громадянського суспільства в період воєнного стану; теоретико-правові основи становлення і розвитку системи національної безпеки й оборони України; правові засади відновлення економіки України та відшкодування збитків, заподіяних державі, юридичним і фізичним особам, природним ресурсам; вектор європейської інтеграції як основний напрям розбудови українського законодавства, підстави і правові механізми притягнення до відповідальності держави-агресора до кримінальної відповідальності за вчинення на території України воєнних злочинів. Видання розраховане на парламентарів, посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів, викладачів, аспірантів, студентів, а також усіх, хто цікавиться питаннями правової науки.
ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМИ ТА ЦИВІЛЬНИМ НАСЕЛЕННЯМ
(2023) Жук І. В.; Ботнаренко І. А.; Вознюк А. А.
У методичних рекомендаціях висвітлено теоретичні та практичні питання кримінально-правової кваліфікації жорстокого поводження з військовополоненими та цивільним населенням як однієї з форм порушення законів та звичаїв війни, передбаченої ст. 438 Кримінального кодексу України. Розкрито міжнародно-правові та національні засади кримінальної відповідальності за вчинення цього воєнного злочину, проаналізовано його об'єктивні та суб'єктивні ознаки, а також особливості встановлення контекстуального елемента міжнародного збройного конфлікту. Особливу увагу приділено проблемним питанням кримінально-правової кваліфікації, відмежуванню жорстокого поводження з військовополоненими та цивільним населенням від суміжних складів кримінальних правопорушень, зокрема поганого поводження з військовополоненими, умисного вбивства, катування, незаконного позбавлення волі, геноциду та інших кримінальних правопорушень, а також питанням конкуренції кримінально-правових норм і кваліфікації за сукупністю кримінальних правопорушень. Наведено практичні рекомендації щодо застосування положень міжнародного гуманітарного права, кримінального законодавства України та врахування практики міжнародних судових інституцій під час правової оцінки відповідних діянь. Видання призначене для суддів, прокурорів, слідчих, працівників органів досудового розслідування, адвокатів, військовослужбовців, науково-педагогічних і наукових працівників, здобувачів вищої освіти, а також усіх, хто цікавиться питаннями кримінально-правової протидії воєнним злочинам та застосування міжнародного гуманітарного права
ПРОТИДІЯ ЗЛОЧИНАМ, ПОВ’ЯЗАНИМ З ПРОТИПРАВНИМ ЗАВОЛОДІННЯМ МАЙНОМ ПІДПРИЄМСТВА, УСТАНОВИ, ОРГАНІЗАЦІЇ
(2024) Бедриківський В.В.; Кушнір С. С.; Бурак М.В.; Пархоменко О.О.
У методичних рекомендаціях розкрито кримінально-правову та криміналістичну характеристику протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації. Визначено напрями попередження та виявлення досліджуваного злочину. Розглянуто особливості проведення окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Адресовані практичним працівникам правоохоронних органів, науково-педагогічним працівникам, здобувачам вищої освіти, а також тим, хто досліджує проблеми протидії злочинам у сфері господарської діяльності
Суб’єкт зловживання впливом: актуальні питання доктрини кримінального права та правозастосування. The subject of trading in influence: current issues in criminal law doctrine and law enforcement practice
(2024) Вознюк Андрій Андрійович; Vozniuk А.; Мішура М.В.; Mishura M.
У статті досліджено проблемні аспекти тлумачення суб’єкта злочину «зловживання впливом», передбаченого статтею 369-2 КК України. Автори детально аналізують відмінності між активним і пасивним зловживанням впливом, зокрема статус суб’єкта: чи є він загальним чи спеціальним, а також можливість кваліфікації дій службових осіб. Особливу увагу приділено неоднозначності судової практики та критиці позиції Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 2021 року. Підтверджено, що існує прогалина у законодавстві щодо чіткого визначення суб’єкта, що створює ризики правової невизначеності. Запропоновано шляхи вирішення, зокрема через доповнення ст. 369-2 КК України приміткою, що міститиме ознаки суб’єкта злочину, а також можливі законодавчі зміни, які гармонізують національні норми з міжнародними зобов’язаннями України у сфері протидії корупції. The article explores problematic aspects of interpreting the subject of the crime of "trading in influence" under Article 369-2 of the Criminal Code of Ukraine. The authors analyze distinctions between active and passive trading in influence, particularly regarding whether the subject is general or special, and whether public officials may qualify. Particular attention is paid to the inconsistencies in judicial practice and criticism of the 2021 ruling by the Joint Chamber of the Cassation Criminal Court. The authors confirm the presence of legislative gaps concerning a clear definition of the crime’s subject, which risks legal uncertainty. They propose solutions such as adding a note to Article 369-2 to clarify the subject’s legal status, along with broader legislative reforms to align Ukraine’s anti-corruption framework with international legal obligations.
Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за організацію, сприяння у проведенні або участь у злочинному зібранні (сходці). Current issues of criminal liability for organizing, assisting in or participating in a criminal gathering (meeting)
(2024) Вознюк Андрій Андрійович; Vozniuk A.
У статті досліджуються актуальні проблеми кримінальної відповідальності за організацію, сприяння у проведенні або участь у злочинному зібранні (сходці) відповідно до статті 255-2 Кримінального кодексу України. Автор аналізує труднощі доказування складу злочину, пов’язані з ідентифікацією учасників, встановленням їх статусу, а також недостатньою чіткістю визначень основних термінів у чинному законодавстві. Окрему увагу приділено концептуальним недолікам правового регулювання та потребі вдосконалення нормативної бази. Зроблено висновок, що криміналізація участі в злочинному зібранні повинна орієнтуватися не лише на статус осіб, а й на мету такого зібрання, з урахуванням специфіки сучасної організованої злочинності.The article examines current issues of criminal liability for organizing, assisting in, or participating in a criminal gathering (meeting) under Article 255-2 of the Criminal Code of Ukraine. The author analyzes challenges in proving the elements of the crime, particularly regarding the identification of participants, their legal status, and the vague definitions of key terms in existing legislation.Special attention is paid to conceptual flaws in legal regulation and the need to improve the normative framework. The conclusion emphasizes that criminalization of participation in criminal gatherings should focus not only on the status of individuals but also on the purpose of the gathering, taking into account the specifics of modern organized crime.
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ
(2024) Мозоль В.В.; Вознюк А. А.; Копан О. В.
У роботі здійснено порівняльний аналіз моделей організації діяльності органів досудового розслідування в країнах Європейського Союзу та США, визначено особливості їх функціонування, структури, компетенції та взаємодії з іншими правоохоронними органами. Окрему увагу приділено організації діяльності органів досудового розслідування, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, а також сучасним підходам до підвищення ефективності їх роботи. На основі вивчення міжнародного досвіду сформульовано основні напрями та зміст заходів щодо подальшого удосконалення організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, спрямованих на підвищення результативності протидії організованій злочинності, оптимізацію взаємодії між правоохоронними органами та адаптацію позитивних зарубіжних практик до національних умов.
МОДЕЛІ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ В США ТА КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
(2024) Самойленко О.М.; Копан О. В.; Вознюк А. А.; Мозоль В.В.
У роботі досліджено моделі боротьби з організованою злочинністю у Сполучених Штатах Америки та країнах Європейського Союзу. Проаналізовано особливості організації діяльності правоохоронних органів США у сфері протидії організованій злочинності, їх компетенцію, основні напрями взаємодії та механізми застосування організаційно-правових і кримінально-правових засобів. Окрему увагу приділено моделям боротьби з організованою злочинністю у країнах Європейського Союзу, особливостям побудови національних систем протидії, спеціалізації правоохоронних органів, міжвідомчої та міжнародної взаємодії. Здійснено порівняльний аналіз відповідних моделей, визначено їх характерні особливості та найбільш ефективні підходи, які можуть бути враховані під час удосконалення системи протидії організованій злочинності в Україні