Електронний репозитарій НАВС
Положення про електронний репозитарій Національної академії внутрішніх справ.
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Адміністративна юрисдикція в поліцейській діяльності: правові засади та проблеми реалізації. Administrative jurisdiction in police activity: legal foundations and problems of implementation.
(2026-04) Шкирта Анатолій Іванович; Shkyrta Anatolii
На основі аналізу наукових праць визначено чотири чотири етапи виникнення й розвитку інституту адміністративної юрисдикції в поліцейській діяльності, а саме: перший етап (кінець XVIII ст. – початок XX ст.) пов’язаний із зародженням поліцейської юрисдикції як складової публічної влади та формуванням ідеологічних, правових і організаційних передумов адміністративно-юрисдикційної діяльності поліції, яка на цьому етапі мала фрагментарний і переважно наглядово-каральний характер; другий етап (1920-ті роки – початок 1990-х років) характеризується інституціоналізацією адміністративної відповідальності та нормативним закріпленням повноважень органів внутрішніх справ щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що зумовило розширення функціональної спрямованості поліції (міліції) шляхом поєднання завдань охорони публічного порядку з адміністративно-юрисдикційними повноваженнями; третій етап (початок 1990-х років – 2015 р.) відображає системне оновлення адміністративно-юрисдикційного механізму в умовах правової реформи, переорієнтацію адміністративного права на людиноцентричну модель, формування поліцейського права як окремого напряму адміністративно-правової науки та поступове переосмислення адміністративно-юрисдикційних функцій поліції крізь призму принципів верховенства права і процесуальних гарантій; четвертий етап (з 2015 р. – дотепер) пов’язаний із функціонально-процедурною трансформацією адміністративної юрисдикції в умовах реформування Національної поліції України, євроінтеграційних процесів та дії особливих правових режимів, що зумовило перегляд ролі адміністративної юрисдикції в поліцейській діяльності, посилення превентивної складової, стандартизацію процедур та зростання впливу практики ЄСПЛ на визначення меж і способів реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень поліції. Based on the analysis of scholarly works, four stages in the emergence and development of the institution of administrative jurisdiction in police activity have been identified, namely: (late 18th century – early 20th century) is associated with the formation of police jurisdiction as a component of public authority and the development of ideological, legal, and organizational prerequisites for administrative-jurisdictional activity of the police, which at this stage was fragmented and predominantly supervisory-punitive in nature.
Адміністративно-правові засади запобігання правопорушенням у нафтогазовій галузі. Administrative and Legal Principles of Preventing Offenses in the Oil and Gas Sector.
(2026-04) Дудла Павло Андрійович; Didla Pavlo
Дисертація є одним із перших в Україні комплексним монографічним дослідженням адміністративно-правових засад запобігання правопорушенням у нафтогазовій галузі взагалі та в умовах дії особливого правового режиму воєнного стану зокрема, в якому з’ясовано сутність, зміст, ознаки та види правопорушень, що вчиняються у нафтогазовій галузі, визначено адміністративно-правовий статус суб’єктів, які здійснюють діяльність щодо запобігання правопорушенням, які вчиняються у нафтогазовій галузі, надано характеристику змісту адміністративно-правового забезпечення запобігання таким деліктам, а також розроблено сукупність заходів, спрямованих на удосконалення національного законодавства та практики його застосування у цій сфері.
The dissertation is one of the first comprehensive monographic studies in Ukraine devoted to the administrative and legal principles of preventing offenses in the oil and gas sector in general and under the special legal regime of martial law in particular. The study clarifies the essence, content, features, and types of offenses committed in the oil and gas sector, determines the administrative and legal status of entities engaged in activities aimed at preventing such offenses, provides a characterization of the content of administrative and legal support for preventing such delicts, and develops a set of measures aimed at improving national legislation and the practice of its application in this field.
Тенденції об’єктивації лідерства у публічному управлінні України: основні проблеми та шляхи їх подолання. Trends in the objectification of leadership in public administration in Ukraine: main problems and ways to overcome them
(2025) Кумеда Тетяна Андріївна; Kumeda Tetjana Andriivna; Петрова Ганна Миколаївна; Petrova Hanna Mykolaivna
У статті розглядаються актуальні проблеми лідерства у публічному управлінні, аналізується сучасний стан та тенденції розвитку його потенціалу в умовах глобальних трансформацій, війни та повоєнної відбудови. Основними вимогами до сучасних лідерів є здатність до інновацій, відкритість до співпраці та бажання впроваджувати позитивні зміни у суспільстві. Правова та інституційна реформа, фінансування та ресурсне забезпечення, запобігання корупції та забезпечення прозорості, модернізація та інновації є ключовими аспектами, які потребуватимуть уваги у повоєнну епоху. Подолання цих викликів вимагає політичної волі, системних реформ та активної співпраці між урядом, громадськістю та міжнародними партнерами. The article examines the current problems of leadership in public administration, analyzes the current state and trends in the development of its potential in the conditions of global transformations, war and post-war reconstruction. The main requirements for modern leaders are the ability to innovate, openness to cooperation and the desire to introduce positive changes in society. Legal and institutional reform, financing and resourcing, preventing corruption and ensuring transparency, as well as modernization and innovation are key aspects that will require attention in the post-war era. Overcoming these challenges requires political will, systemic reforms, and active cooperation between the government, the public, and international partners.
Критичне мислення у правоохоронній діяльності: трансформація від знання законів формальної логіки до перевірки наративів (фактчекінг). Critical thinking in law enforcement: transformation from knowledge of the laws of formal logic to verification of narratives (fact checking)
(2025) Петрова Ганна Миколаївна; Petrova Hanna Mykolaivna; Кумеда Тетяна Андріївна; Kumeda Tetjana Andriivna
У статті досліджено феномен критичного мислення як ключової складової професійної культури сучасного правоохоронця. Проаналізовано еволюцію уявлень про мислення у правоохоронній діяльності — від володіння законами формальної логіки до застосування технологій перевірки фактів та аналізу інформаційних наративів. Підкреслено значення критичного мислення як інструменту забезпечення об’єктивності правозастосування, протидії маніпуляціям і формуванню інформаційної стійкості. Розглянуто зв’язок між розвитком аналітичних умінь і підвищенням ефективності прийняття рішень у правоохоронній практиці. Зроблено висновок, що інтеграція методів фактчекінгу в систему професійної підготовки магістрів-правоохоронців сприяє утвердженню правової культури, заснованої на раціональності, доказовості та моральній відповідальності. The article examines the phenomenon of critical thinking as a key component of the professional culture of the modern law enforcement officer. The evolution of conceptions of thinking in law enforcement activity is analyzed — from mastery of the laws of formal logic to the application of fact-checking technologies and the analysis of informational narratives. The significance of critical thinking is emphasized as a tool for ensuring the objectivity of law enforcement practice, counteracting manipulation, and fostering informational resilience. The relationship between the development of analytical skills and the effectiveness of decision-making in law enforcement practice is considered. It is concluded that the integration of fact-checking methods into the professional training system of master’s degree students in law enforcement contributes to the establishment of a legal culture based on rationality, evidence, and moral responsibility.
Корпоративна культура правоохоронних інституцій у контексті прав людини та демократичних цінностей. Corporate culture of law enforcement institutions in the context of human rights and democratic values
(2025) Петрова Ганна Миколаївна; Petrova Hanna Mykolaivna; Кумеда Тетяна Андріївна; Kumeda Tetjana Andriivna
Стаття розкриває проблему корпоративної культури публічного управління в контексті філософії права, етики та філософії управління, визначає ціннісно-нормативні основи діяльності суб’єктів державної влади. Дослідження актуалізує аналіз корпоративної культури як стратегічного ресурсу трансформації публічного управління в умовах сучасних викликів, зокрема адміністративних реформ, необхідності відновлення довіри громадян та функціонування в умовах воєнного стану. Розкривається структурна складність феномену корпоративної культури, що включає ціннісні орієнтації, етичні стандарти, традиції та символічні практики, які детермінують організаційну поведінку та ефективність інституцій. Обґрунтовується необхідність подальшого концептуального осмислення корпоративної культури з урахуванням специфіки публічного сектору, зокрема через розробку спеціальних метрик культурної зрілості та механізмів управління ціннісними конфліктами в умовах організаційних трансформацій. The article explores the issue of corporate culture in public administration within the context of the philosophy of law, ethics, and management philosophy, defining the value-normative foundations of the activity of state authority subjects. The study emphasizes the analysis of corporate culture as a strategic resource for the transformation of public administration under contemporary challenges, including administrative reforms, the need to restore public trust, and functioning under martial law conditions. The structural complexity of the phenomenon of corporate culture is revealed, encompassing value orientations, ethical standards, traditions, and symbolic practices that determine organizational behavior and institutional effectiveness. The necessity for further conceptual reflection on corporate culture is substantiated, taking into account the specifics of the public sector, particularly through the development of special metrics of cultural maturity and mechanisms for managing value conflicts in the context of organizational transformations.
Гендерна рівність як значима категорія у структурі соціально-гуманітарної освіти майбутніх правоохоронців: аксіологічний аспект. Gender equality as a significant category in the structure of social and humanitarian education of future law enforcement officers: an axiological aspect
(2025) Петрова Ганна Миколаївна; Petrova Hanna Mykolaivna; Кумеда Тетяна Андріївна; Kumeda Tetjana Andriivna
У статті розглянуто феномен гендерної рівності як значимої категорії сучасної соціально-гуманітарної освіти майбутніх правоохоронців. Акцентовано увагу на аксіологічному вимірі гендерної проблематики, що визначає формування світоглядних орієнтирів, етичної культури та професійної відповідальності фахівців правоохоронної сфери. Проаналізовано взаємозв’язок принципів гендерної рівності з гуманістичними цінностями, правами людини та морально-правовими засадами публічної служби. Показано, що засвоєння гендерно чутливої культури мислення сприяє розвитку толерантності, поваги до прав і гідності особи, зміцненню демократичних стандартів професійної діяльності. Зроблено висновок, що інтеграція гендерного підходу у структуру соціально-гуманітарної підготовки магістрів-правоохоронців є необхідною умовою формування їхнього ціннісного та етичного потенціалу. The article examines the phenomenon of gender equality as a significant category of modern socio-humanitarian education for future law enforcement officers. The emphasis is placed on the axiological dimension of gender issues, which determines the formation of worldview orientations, ethical culture, and professional responsibility among specialists in the law enforcement sphere. The interrelation between the principles of gender equality, humanistic values, human rights, and the moral and legal foundations of public service is analyzed. It is demonstrated that the acquisition of gender-sensitive modes of thinking contributes to the development of tolerance, respect for human rights and dignity, and the strengthening of democratic standards of professional activity. The article concludes that the integration of the gender approach into the structure of socio-humanitarian training for master’s degree students in law enforcement is a necessary condition for the formation of their value-based and ethical potential.
Рецензія Кривицького Юрія Віталійовича
(2026-04)
Рецензія Кураса Дмитра Івановича
(2026-04)
Відгук Зозулі Євгена Вікторовича
(2026-04)
Відгук Фоміної Тетяни Григорівни
(2026-04)