Журнал «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» – це рецензований науковий журнал із відкритим доступом, який публікує оригінальні дослідження та оглядові матеріали з різних аспектів публічного права, правоохоронної діяльності та нормативного забезпечення державного управління. Мета журналу – сприяти поширенню результатів наукових досліджень, висвітлювати різні погляди науковців на існуючі проблеми в галузі теорії права, правозастосування та державного адміністрування.
Засновник і видавець: Національна академія внутрішніх справ (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1, тел.: (044)2469491)
ЄДРПОУ видавця: 08751177
ROR видавця: 03vganq87
Свідоцтво про внесення суб'єктів видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції серії ДК 4155 від 13.09.2011
Ідентифікатор медіа: R30-02450 (рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 11.01.2024 №26)
Науковий статус журналу: Науковий журнал включено до категорії "Б". Переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових степенів доктора та ступеня доктора філософії (наказ МОН України №928 від 11.06.2026 р.).
У редакційну колегію наукового журналу входять відомі вчені з України, Польщі, Литовської Республіки, Ірландії, Республіки Молдова.
Усі матеріали поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 Internstional Public License, що дозволяє розповсюджувати рукопис з визнанням авторства роботи і першої публікації в цьому журналі.
Журнал дотримується політики відкритого доступу, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями, задля загального суспільного прогресу. Це означає, що весь його зміст доступний для вільного перегляду користувачів безкоштовно
Browse
Browsing Scientific journal of the National Academy of Internal Affairs by Subject "abuse of influence"
(2020) Помазанов, А.В.; Чорноусько, М.В.; Pomazanov, A.; Chornousko, M.
Метоюстатті є з’ясування нагальних проблем у сфері запобігання корупції у світлі сучасних правозастосовних викликів і формулювання пропозицій щодо їх подолання, а також усунення причин і умов, що сприяли їх виникненню. Методологія.Для досягнення мети дослідження булозастосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: історичний, логічний, системно-структурний, статистичний, методи моделювання, аналізу, синтезу, індукції та дедукції. Наукова новизнаполягає в окресленні авторського підходу до уніфікації інституційного, законодавчого та практичного забезпечення запобігання корупції з урахуванням вимог міжнародних стандартів і специфіки національного правозастосування. Висновки.Необхідним є гарантування збалансованого співвідношення між правовим та інституційним забезпеченням протидії корупції, недопущення наділення уповноважених органів надмірними або винятковими правами з метою унеможливлення перевищення ними своїх повноважень, а так само –мінімізація ризиків довільного трактування відповідних законодавчих норм, зокрема шляхом зведення до мінімуму обсягу дискреційних повноважень. Thepurpose of the paper is to clarify the urgent problems in the area of corruption preventing in the context of modern law enforcement challenges and making of some proposals toovercome them as well as to eliminate the causes and conditions that contributed to their emergence. Methodology.To achieve the goal of the study a set of general scientific and special methods was used, in particular: historical, logical, system-structural, statistical, modeling, analysis, synthesis, induction and deduction methods.Thescientific noveltylies in outlining the author`s approach to the unification of institutional, legislative and practical support for the prevention of corruption, takinginto account the requirements of international standarts and the specifics of national law enforcement. Conclusions.It is necessary to ensure a balanced relationship between legal and institutional support for combating corruption, to prevent the empowerment of authorized bodies with excessive or exclusive rights in order to prevent them from exceeding their powers, as well as to minimize the risks of arbitrary interpretation of relevant legislation, including by minimizing discretionary powers.