Журнал «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» – це рецензований науковий журнал із відкритим доступом, який публікує оригінальні дослідження та оглядові матеріали з різних аспектів права та нормативно-правових аспектів державного управління. Журнал публікує результати наукових досліджень, в яких висвітлюється широкий спектр проблем в галузі національного та міжнародного права, юриспруденції, правоохоронної діяльності, управління та функціонування державних інститутів. Мета журналу – сприяти поширенню результатів наукових досліджень, висвітлювати різні погляди науковців на існуючі проблеми в галузі теорії права, правозастосування та державного адміністрування. У редакційну колегію наукового журналу входять відомі вчені з України, Німеччини, Польщі, Латвії та Республіки Казахстан. Усі матеріали поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International Public License, що дозволяє розповсюджувати рукопис з визнанням авторства роботи і першої публікації в цьому журналі.
«Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» є журналом відкритого доступу, що означає, що весь його зміст доступний безкоштовно для всіх читачів та установ. Плата за відкритий доступ не стягується. Всі статті, опубліковані у відкритому доступі, постійно і вільно доступні для читання, завантаження, копіювання та розповсюдження. Дозволене повторне використання матеріалів третіми особами визначається ліцензією користувача Creative Commons Attribution (CC BY), яка дозволяє користувачам копіювати, створювати витяги, реферати та нові твори зі статті, змінювати та переробляти статтю та здійснювати комерційне використання статті (включаючи повторне використання та/або перепродаж статті комерційними структурами) за умови, що користувач надає відповідне посилання (з посиланням на офіційну публікацію через відповідний DOI), надає посилання на ліцензію, вказує, якщо були внесені зміни та ліцензіар не представлений як такий, що схвалює використання твору. Автори зберігають авторські права поряд з правами на наукове використання, а журнал «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» отримує права на публікацію та розповсюдження.
Повнотекстовий доступ до наукових статей журналу представлений у розділі Архів. Це відповідає вимогам відкритого доступу Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access. Науковий журнал включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук зі спеціальності 081 – Право (наказ МОН України № 1301 від 15.10.2019 р.).
Цілі та Проблематика: «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» віддає перевагу дослідженням, які мають на меті вдосконалення права, управління правоохоронними організаціями та державними інститутами, присвячені інноваціям, змінам та трансформаціям законодавчого процесу та публічного управління. Метою наукового журналу «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» є створення професійної платформи для аналізу таких напрямків публічного права як: адміністративне право, фінансове право та робота фінансово-правових інститутів, забезпечення та імплементація міжнародного права, робота правоохоронних органів. Таким чином , у виданні публікуються дослідження, що сприяють глибшому розумінню юридичних аспектів та проблем сучасного державного управління. Редакційна колегія заохочує авторів подавати рукописи міжнародного масштабу, в яких національна правова практика та адміністрування розглядаються в глобальному контексті. Основною аудиторією журналу є дослідники в галузі міжнародного та національного права та адміністрування: докторанти, викладачі та державні службовці, які цікавляться процесами законотворчості та правозастосування та їх зв'язку з функціонуванням центральних інститутів влади та управління.
Завдання журналу: публікація досліджень, в яких аналізуються проблемні аспекти та пропонуються науково обґрунтовані інновації в галузях національного і міжнародного права та державного управління; налагодження партнерської співпраці з міжнародними науковими видавничими організаціями та використання досвіду іноземних вчених з цільових питань, що висвітлюються виданням; дотримання редакційної етики.
З 3-го випуску 2022 року у журналі публікуються статті за такими основними напрямками:
• адміністративне право: вивчення принципів, форм і методів здійснення управлінської діяльності, відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, забезпечення законності в державному управлінні;
• міжнародне право: міжнародне правосуддя, міжнародне право прав людини, міжнародне, гуманітарне та фінансове право;
• фінансове право: аналіз фінансово-правових норм та інститутів;
• правоохоронна діяльність: нормативне забезпечення діяльності правоохоронних органів, виклики та інновації у роботі національної поліції та міжнародних поліцейських організацій; криміналістика;
• юридична компаративістика: порівняння права, правотворення та правозастосування у різних регіонах та правових сім'ях.
Редакційна політика журналу «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» базується на принципах об’єктивності та неупередженості щодо відбору статей з метою їх публікації; високої вимогливості до якості наукових досліджень; обов’язкового рецензування статей; дотримання колегіальності у прийнятті рішень щодо публікації статей; доступності та оперативності у спілкуванні з авторами; суворого дотримання авторських та суміжних прав. Головним критерієм відбору матеріалів для публікації є їх новизна та актуальність ідей, наукова та фактична достовірність поданої роботи.
Співзасновник: Національна академія внутрішніх справ
Видавець: Національної академії внутрішніх справ.
Галузь наук: юридичні. Спеціальність: 081 «Право».
Рік заснування: 1996.
Зареєстровано субʼєктом у сфері друкованих медіа рішенням №26 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 11.01.2024.
Ідентифікатор медіа: R30-02450.
Періодичність: 4 рази на рік.
Мова видання: англійська.
Головний редактор: Ольга Барабаш − доктор юридичних наук, професор, проректор Львівський державний університет внутрішніх справ, Україна
Заступник головного редактора: Сергій Чернявський − доктор юридичних наук, Національна поліція України, Україна
Відповідальний редактор: Яна Шумко − провідний фахівець відділу організації наукової діяльності, Національної академії внутрішніх справ, Україна
Національні члени редколегії:
Вікторія Бабаніна - доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна
Андрій Вознюк - доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна
Юлія Чорноус - доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна
Віктор Шевчук - доктор юридичних наук, професор, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна
Світлана Ясечко - кандидат юридичних наук, доцент, Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна
Сергій Абламський - кандидат юридичних наук, доцент,Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна
Олександр Юнін - доктор юридичних наук, проректор, Дніпровський національний університет внутрішніх справ, Україна
Діана Сергєєва - доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
Міжнародні члени редколегії:
Єрмек Бурібаєв - доктор юридичних наук, професор, Казахський національний педагогічний університет імені Абая, Республіка Казахстан
Ян Відацкі - доктор габілітований у газі права, Краківська Академія ім. Анджея Фрича Моджевського, Республіка Польща
Жанна Хамзіна - доктор юридичних наук, професор, Казахський національний педагогічний університет імені Абая, Республіка Казахстан
Андреас Зіммерманн - доктор юридичних наук, професор, Потсдамський університет, Федеративна Республіка Німеччина
Адам Вальдемар Чарнота - доктор філософії у галузі права, професор, Ризька вища школа права, Латвія Республіка
Лукаш Грущинський - доктор габілітований у газі права, Університет Козьмінського, Республіка Польща
Пьотр Стець - доктор габілітований у газі права, професор, Опольський університет, Республіка Польща
Стефан Хобе - доктор габілітований у газі права, професор, Кельнський університет, Федеративна Республіка Німеччина
Адреса редакції: Національна академія внутрішніх справ пл. Солом’янська, 1, м. Київ, Україна, 03035 Тел.: +38 (044) 520-08-47
E-mail: [email protected]
Browse
Browsing Scientific works of the National Academy of Internal Affairs by Subject "abduction"
(2021) Женунтій, В. І.; Zhenuntii, V.; Запорожець, Р. А.; Zaporozhets, R.
Основні ознаки сучасного поняття «грабіж» як відкритого викрадення чужого майна було вперше сформульовано ще в радянському законодавстві в Кримінальному кодексі УСРР 1922 року (до 30 січня 1937року–Українська Соціалістична Радянська Республіка). Існували періоди, коли поняття «грабіж» взагалі розчинилося в таких злочинах, як крадіжка та розбій (укази Президії Верховної Ради СРСР від 4 червня 1947року «Про кримінальну відповідальність за розкрадання державного і громадського майна», «Про посилення охорони особистої власності громадян»). Водночас законодавець, керуючись об’єктивною необхідністю гуманізації покарання в пострадянських країнах, зменшує санкцію за цей вид злочину й акцентує саме на тих особах, які вперше вчинили його без обтяжуючих обставин, аби вони стали на шлях виправлення та не вчиняли рецидив. Проте практика засвідчила, що грабіж завжди вважалиодним із найтяжчих злочинів, як це й визначено в чинному законодавстві України. Нагальна проблема потребує розв’язання також і на науковому рівні. З огляду на вищезазначене, мета статті полягає в історичному роз’ясненні доктринальних норм складу злочину грабежу за різних державних періодів, починаючи від законодавчих джерел Кримінального кодексу Української Соціалістичної Радянської Республіки 1922 року досьогодення; формулювання кількісних і якісних ознак поняття «грабіж» та його юридичної конструкції в різні проміжки часу. The main features of the modern concept of «robbery» as an open theft of another’s property were formed for the first time in Soviet law in the Criminal Code of the USSR in 1922 (until January 30, 1937 –the Ukrainian Socialist Soviet Republic). There were periods when the concept of robbery in general dissolved into such crimes as theft and robbery (decrees of the Presidium of the Supreme Soviet of the USSR of June 4, 1947 «On criminal liability for theft of state and public property», «On strengthening the protection of personal property»). At the same time, the legislator, guided by the objective need to humanize punishment in post-Soviet countries, reduces the sanction for this type of crime and focuses on those who committed the crime for the first time without aggravating circumstances, so that they can be corrected and not recidivist. However, practice has shown that robbery has always been considered one of the most serious crimes, as defined in the current legislation of Ukraine. The urgent problem needs to be solved also at the scientific level. In view ofthis, the purposeof the article is to historically explain the doctrinal norms of the crime of robbery in different stateperi-ods of time, from the legislative origins of the Criminal Code of the Ukrainian Socialist Soviet Republic in 1922 to the present. Formulation on the basis of this quantitative and qualitative features of the actual concept of «robbery» and its legal construction at different times. The methodological basisof scientific research are modern postulates of the theo-ry of cognition. A set of interrelated general scientific and historical-legal methods was used, namely: chronological –to restore the historical conditions that contributed to the development of criminal law in general and the specific composi-tion of the crime (robbery); comparative legal analysis –a comparative approach to Soviet and modern legislation, which establishes liability for robbery; psychological and legal modeling -on the formulation of proposals to improve Art. 186 of the Criminal Code of Ukraine and elaboration of the methodology of investigation of robberies; structural –functional –the implementation of psychological and legal assessment of the object and the objective side of the robbery and analy-sis of the psychological characteristics of the subject and the subjective side of the robbery. The scientific noveltyof the obtained results is that in this article for the first time the preconditions of origin, historical conditions of development and the traced way of development of socially dangerous crime of robbery, from its entering into other types of corpus delicti to legislative formation of each legal structure of robbery as a whole, which gave grounds to single out the robbery and structure it into a separate article. Thus, our initial conclusionabout the high level of improvement of national legislation on criminal liability for theft of another’s property, including in an open manner, was confirmed in the course of our study. It seems that the experience gained can be successfully used to improve national criminal law as a whole.