Журнал «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» – це рецензований науковий журнал із відкритим доступом, який публікує оригінальні дослідження та оглядові матеріали з різних аспектів права та нормативно-правових аспектів державного управління. Журнал публікує результати наукових досліджень, в яких висвітлюється широкий спектр проблем в галузі національного та міжнародного права, юриспруденції, правоохоронної діяльності, управління та функціонування державних інститутів. Мета журналу – сприяти поширенню результатів наукових досліджень, висвітлювати різні погляди науковців на існуючі проблеми в галузі теорії права, правозастосування та державного адміністрування. У редакційну колегію наукового журналу входять відомі вчені з України, Німеччини, Польщі, Латвії та Республіки Казахстан. Усі матеріали поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International Public License, що дозволяє розповсюджувати рукопис з визнанням авторства роботи і першої публікації в цьому журналі.
«Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» є журналом відкритого доступу, що означає, що весь його зміст доступний безкоштовно для всіх читачів та установ. Плата за відкритий доступ не стягується. Всі статті, опубліковані у відкритому доступі, постійно і вільно доступні для читання, завантаження, копіювання та розповсюдження. Дозволене повторне використання матеріалів третіми особами визначається ліцензією користувача Creative Commons Attribution (CC BY), яка дозволяє користувачам копіювати, створювати витяги, реферати та нові твори зі статті, змінювати та переробляти статтю та здійснювати комерційне використання статті (включаючи повторне використання та/або перепродаж статті комерційними структурами) за умови, що користувач надає відповідне посилання (з посиланням на офіційну публікацію через відповідний DOI), надає посилання на ліцензію, вказує, якщо були внесені зміни та ліцензіар не представлений як такий, що схвалює використання твору. Автори зберігають авторські права поряд з правами на наукове використання, а журнал «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» отримує права на публікацію та розповсюдження.
Повнотекстовий доступ до наукових статей журналу представлений у розділі Архів. Це відповідає вимогам відкритого доступу Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access. Науковий журнал включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук зі спеціальності 081 – Право (наказ МОН України № 1301 від 15.10.2019 р.).
Цілі та Проблематика: «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» віддає перевагу дослідженням, які мають на меті вдосконалення права, управління правоохоронними організаціями та державними інститутами, присвячені інноваціям, змінам та трансформаціям законодавчого процесу та публічного управління. Метою наукового журналу «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» є створення професійної платформи для аналізу таких напрямків публічного права як: адміністративне право, фінансове право та робота фінансово-правових інститутів, забезпечення та імплементація міжнародного права, робота правоохоронних органів. Таким чином , у виданні публікуються дослідження, що сприяють глибшому розумінню юридичних аспектів та проблем сучасного державного управління. Редакційна колегія заохочує авторів подавати рукописи міжнародного масштабу, в яких національна правова практика та адміністрування розглядаються в глобальному контексті. Основною аудиторією журналу є дослідники в галузі міжнародного та національного права та адміністрування: докторанти, викладачі та державні службовці, які цікавляться процесами законотворчості та правозастосування та їх зв'язку з функціонуванням центральних інститутів влади та управління.
Завдання журналу: публікація досліджень, в яких аналізуються проблемні аспекти та пропонуються науково обґрунтовані інновації в галузях національного і міжнародного права та державного управління; налагодження партнерської співпраці з міжнародними науковими видавничими організаціями та використання досвіду іноземних вчених з цільових питань, що висвітлюються виданням; дотримання редакційної етики.
З 3-го випуску 2022 року у журналі публікуються статті за такими основними напрямками:
• адміністративне право: вивчення принципів, форм і методів здійснення управлінської діяльності, відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, забезпечення законності в державному управлінні;
• міжнародне право: міжнародне правосуддя, міжнародне право прав людини, міжнародне, гуманітарне та фінансове право;
• фінансове право: аналіз фінансово-правових норм та інститутів;
• правоохоронна діяльність: нормативне забезпечення діяльності правоохоронних органів, виклики та інновації у роботі національної поліції та міжнародних поліцейських організацій; криміналістика;
• юридична компаративістика: порівняння права, правотворення та правозастосування у різних регіонах та правових сім'ях.
Редакційна політика журналу «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» базується на принципах об’єктивності та неупередженості щодо відбору статей з метою їх публікації; високої вимогливості до якості наукових досліджень; обов’язкового рецензування статей; дотримання колегіальності у прийнятті рішень щодо публікації статей; доступності та оперативності у спілкуванні з авторами; суворого дотримання авторських та суміжних прав. Головним критерієм відбору матеріалів для публікації є їх новизна та актуальність ідей, наукова та фактична достовірність поданої роботи.
Співзасновник: Національна академія внутрішніх справ
Видавець: Національної академії внутрішніх справ.
Галузь наук: юридичні. Спеціальність: 081 «Право».
Рік заснування: 1996.
Зареєстровано субʼєктом у сфері друкованих медіа рішенням №26 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 11.01.2024.
Ідентифікатор медіа: R30-02450.
Періодичність: 4 рази на рік.
Мова видання: англійська.
Головний редактор: Ольга Барабаш − доктор юридичних наук, професор, проректор Львівський державний університет внутрішніх справ, Україна
Заступник головного редактора: Сергій Чернявський − доктор юридичних наук, Національна поліція України, Україна
Відповідальний редактор: Яна Шумко − провідний фахівець відділу організації наукової діяльності, Національної академії внутрішніх справ, Україна
Національні члени редколегії:
Вікторія Бабаніна - доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна
Андрій Вознюк - доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна
Юлія Чорноус - доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна
Віктор Шевчук - доктор юридичних наук, професор, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна
Світлана Ясечко - кандидат юридичних наук, доцент, Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна
Сергій Абламський - кандидат юридичних наук, доцент,Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна
Олександр Юнін - доктор юридичних наук, проректор, Дніпровський національний університет внутрішніх справ, Україна
Діана Сергєєва - доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
Міжнародні члени редколегії:
Єрмек Бурібаєв - доктор юридичних наук, професор, Казахський національний педагогічний університет імені Абая, Республіка Казахстан
Ян Відацкі - доктор габілітований у газі права, Краківська Академія ім. Анджея Фрича Моджевського, Республіка Польща
Жанна Хамзіна - доктор юридичних наук, професор, Казахський національний педагогічний університет імені Абая, Республіка Казахстан
Андреас Зіммерманн - доктор юридичних наук, професор, Потсдамський університет, Федеративна Республіка Німеччина
Адам Вальдемар Чарнота - доктор філософії у галузі права, професор, Ризька вища школа права, Латвія Республіка
Лукаш Грущинський - доктор габілітований у газі права, Університет Козьмінського, Республіка Польща
Пьотр Стець - доктор габілітований у газі права, професор, Опольський університет, Республіка Польща
Стефан Хобе - доктор габілітований у газі права, професор, Кельнський університет, Федеративна Республіка Німеччина
Адреса редакції: Національна академія внутрішніх справ пл. Солом’янська, 1, м. Київ, Україна, 03035 Тел.: +38 (044) 520-08-47
E-mail: [email protected]
Browse
Browsing Scientific works of the National Academy of Internal Affairs by Subject "a specialist"
Мета статті – запропоновувати шляхи розв’язання проблем правового регулювання використання спеціальних знань, умінь і навичок у кримінальному провадженні. Методологія. Методологічний інструментарій обрано з урахуванням поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Визначальним є загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також їхніх зв’язків із практичною діяльністю органів досудового розслідування та суду. З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: метод системного аналізу (застосований для дослідження правових норм, що регламентують використання спеціальних знань у кримінальному провадженні, а також наукових джерел); системно-структурний – для встановлення змісту досліджуваних категорій і правових явищ, формування понятійно-категорійного апарату; логіко-юридичний (або догматичний) – у процесі розроблення понятійного апарату та наукових положень; моделювання – для формулювання конструкцій правових норм, що установлюватимуть використання спеціальних знань у кримінальному провадженні. Наукова новизна полягає в удосконаленні теоретичного розуміння змісту використання спеціальних знань, умінь і навичок у кримінальному провадженні; обґрунтуванні доцільності використання терміна «спеціальні компетентності» в юридичній науці та правотворчій практиці; внесенні пропозицій щодо системних змін і доповнень до чинного КПК України в частині використання «спеціальних компетентностей». Висновки. Термін «спеціальні знання», який ужито в чинному КПК України, потрібно замінити на «спеціальні компетентності». Спеціальні компетентності є сукупністю професійних знань, умінь і навичок, необхідних для вирішення конкретних питань у межах кримінального провадження особам, які залучені для цього на підставах, встановлених кримінальним процесуальним законом. Використання спеціальних компетентностей у кримінальному провадженні диференціюють залежно від статусу їх суб’єкта (носія) на таке, що здійснює експерт, і таке, що здійснює спеціаліст. Особливими (окремо встановленими законом) видами спеціалістів слід вважати перекладача (сурдоперекладача), педагога, психолога, лікаря. Окремо слід встановити їхні функції та особливості повноважень. Крім того, у кримінальному процесуальному законі потрібно чітко врегулювати процесуальний порядок залучення спеціаліста до виконання завдань кримінального провадження. Положення цього закону, які передбачають залучення спеціаліста до певних процесуальних дій, його участь у них або його присутність під час їх проведення (без чіткого окреслення завдань), доцільно конкретизувати, сформулювавши такі завдання. The purpose of the article isto give ways of solving problems of legal regulation of the use of special knowledge, skills and abilities in criminal proceedings. Methodology. The methodological toolkit is chosen taking into account the purpose, the specifics of the object and the subject of the study. Its basis is general dialectical method of scientific cognition of real phenomena and also their connections with practical activity of the bodies of pre-trial investigation and the court. Special methods of research, used in the article, are: the method of systematic analysis (used for the study of legal norms regulating the usage of special knowledge in criminal proceeding, and, also, scientific sources); systematic-structural – to determine the content of the studied categories and legal phenomena, the formation of a conceptual-categorical apparatus; logical-legal (or dogmatic) – to be used in the process of developing a conceptual apparatus and scientific regulations; modelling - to design constructions of legal norms that will establish the usage of special knowledge in criminal proceeding. The scientific novelty consists of: improving the theoretical understanding of the content of special knowledge, skills and abilities’ usage in criminal proceeding; grounding the expediency of usage of the term «special competences» in legal science and law-making practice; making suggestions as to the system’s changes and additions to the current CPC (Criminal Prosecution Code) of Ukraine, connected with the usage of special competencies. Conclusions. The term «special knowledge» which is used in the current CPC of Ukraine should be replaced into the term «special competence». Special competencies are combinations of professional knowledge, skills and abilities, necessary for solving specific issues within the framework of criminal proceedings, for the persons engaged in achieving these aims on the grounds, established by the criminal procedural legislation. The usage of special competencies in criminal proceeding is differentiated, depending on the status of their subject (carrier), into such one, which is carried out by an expert and the other, performed by a specialist. In this case, an interpreter (sign language interpreter), a teacher, a psychologist, a doctor should be considered as a special kind of a specialist (separately established by law). The above given fact should be clearly defined by law. The functions and peculiarities of such specialists’ authorities should be separately determined. Besides, criminal procedural law should clearly regulate the procedural order of a specialist’s engagement into the execution of criminal proceeding’s tasks. The provisions of this law, which anticipate the involvement of a specialist into certain procedural actions, his participation in them or his presence during their execution (without a clear definition of tasks), should be specified by formulating such tasks.