Журнал «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» – це рецензований науковий журнал із відкритим доступом, який публікує оригінальні дослідження та оглядові матеріали з різних аспектів публічного права, правоохоронної діяльності та нормативного забезпечення державного управління. Мета журналу – сприяти поширенню результатів наукових досліджень, висвітлювати різні погляди науковців на існуючі проблеми в галузі теорії права, правозастосування та державного адміністрування.
Засновник і видавець: Національна академія внутрішніх справ (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1, тел.: (044)2469491)
ЄДРПОУ видавця: 08751177
ROR видавця: 03vganq87
Свідоцтво про внесення суб'єктів видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції серії ДК 4155 від 13.09.2011
Ідентифікатор медіа: R30-02450 (рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 11.01.2024 №26)
Науковий статус журналу: Науковий журнал включено до категорії "Б". Переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових степенів доктора та ступеня доктора філософії (наказ МОН України №928 від 11.06.2026 р.).
У редакційну колегію наукового журналу входять відомі вчені з України, Польщі, Литовської Республіки, Ірландії, Республіки Молдова.
Усі матеріали поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 Internstional Public License, що дозволяє розповсюджувати рукопис з визнанням авторства роботи і першої публікації в цьому журналі.
Журнал дотримується політики відкритого доступу, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями, задля загального суспільного прогресу. Це означає, що весь його зміст доступний для вільного перегляду користувачів безкоштовно
Browse
Browsing Scientific journal of the National Academy of Internal Affairs by Subject "a model statute"
Джерела права є однією з основних категорій права як у прикладному, так і в теоретико-пізнавальному аспектах. Визначення сутності юридичних джерел права, системи, яку вони становлять, безпосередньо залежить від правових шкіл і концепцій, що розвиваються протягом тривалого часу. У сучасному науковому середовищі для розвитку та конкретизації інтегративного підходу до змісту й поняття терміна «джерело права» здійснено спробу наповнити його визначення в контексті тих матеріальних, соціальних та інших умов життя суспільства, які обʼєктивно зумовлюють необхідність прийняття змін або доповнень до нормативно-правових актів. Статут є документом, що має особливий соціально-правовий зміст. Це документ нормативно-процедурного характеру, який відображає характерні риси відносин усередині територіальної спільноти. На підставі цього визначення слід констатувати дуалістичність змісту поняття «статут»: з одного боку, це документ, що належить до сфери правових відносин, а з другого – сукупність соціально-політичних й економікогосподарських відносин між субʼєктами територіальної громади. На жаль, сформулювати єдине загальноприйняте його визначення, вичерпний перелік основних ознак, сутнісних властивостей видається неможливим. З огляду на міжгалузеві характеристики, наявність статутів у приватному та публічному праві на внутрішньодержавному й міжнародному рівнях, відмінність статутів у правових системах романо-германської та англосаксонської правових сімей тощо, важливо продовжувати ґрунтовні дослідження для зʼясування місця й ролі статутів у системі джерел права, їх специфіки, теоретичного і практичного значення.The source of law is one of the major categories of rights in general, both in applied and theoretical and informative regarding the definition and understanding of legal sources of law, and therefore the system they are in close Depending on the legal schools and developing concepts for a long time. In the modern scientific environment developing and specifying the integrative approach to content and the concept of the term «source of law» is an attempt to fill it even more diverse semantic content of value, seeing as sources of law the material, social and other conditions of society, that objectively determine the necessity of making changes or additions to those or other normative legal acts. The Charter is a document that has a special excellent socio-legal nature. This document is the normative and procedural nature, which reflects the characteristics of relationships inside the territorial community. Through the prism of this definition is already becoming apparent «dualism» of the content of the concept of the Statute: on the one hand as a document that belongs to the sphere of legal relations, and on the other as population socio-political and economic-commercial relations between subjects of the local community. Unfortunately, today we cannot clearly articulate its definition and main substantive signs despite properties. With regard to sectoral characteristics, the presence of charters in the private law and public law, national law and international law, the difference between the statutes in the legal systems of the Romano-Germanic legal and anglo-saks families, etc., it is important continue thorough their research, finding out the place and role of charters in the system of sources of law, their specificity, the theoretical and practical value.