№2 Ч.3

Permanent URI for this collection

https://elar.navs.edu.ua/handle/123456789/29344

Browse

Now showing 1 - 20 of 39

ДІЯЛЬНІСНА ПРИРОДА ПРАКТИЧНОГО КРИМІНАЛІСТИЧНОГО МИСЛЕННЯ. The actual nature of practical criminalistic thinking
(2020) КОМІСАРЧУК Р.В.; Komisarchuk R.V.
У статті означені окремі складники вчення про криміналістичну технологію, на основі якого можливо виробити комплекс науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності з виявлення, розслідування та попередження злочинів. The article identifies some components of the doctrine of forensic technology, on the basis of which it is possible to develop a set of scientifically substantiated practical recommendations for improving the effectiveness of activities in the detection, investigation and prevention of crimes.
ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ. The concept and types of the violent crimes against property under the Criminal Code of Ukraine
(2020) ПАРАМОНОВА О.С.; Paramonova О.S.
У статті на підставі аналізу положень кримінально-правової науки, кримінального законодавства розглянуто насильницькі злочини проти власності, передбачені Розділом VI Кримінального кодексу України. Зокрема, запропоновано авторське визначення розглядуваних злочинних діянь, встановлено їх спільні ознаки, надано їх класифікацію. Доведено, що до групи насильницьких злочинів проти власності слід віднести: насильницький грабіж (ч. 2 ст. 186 КК), розбій (ст. 187 КК), вимагання (ст. 189 КК), погрозу знищення майна (ст. 195 КК). Спільними ознаками складів досліджуваних злочинних діянь виступають: об’єкт – суспільні відносини власності; форма діяння або спосіб у виді фізичного чи психічного насильства; вина у формі умислу. Based on an analysis of the criminal law theory and legislation, the article covers the violent offences against property under Chapter VI of the Criminal Code of Ukraine. In particular, the author’s definition of the researched criminal acts is proposed, their common features are established and their classification is provided. It is proved that the group of violent crimes against property includes: violent burglary (Part 2 of Art. 186 of the CC), brigandism (Art. 187 of the CC), extortion (Art. 189 of the CC), threats to destroy property (Art. 195 of the CC). Common features of the corpus delictі of the investigated criminal acts are: object – public property relations; form of the act or method – physical or mental abuse; fault in the form of intention.
КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС БРАЗИЛІЇ. Criminal process of Brazil
(2020) КОСТОРНИЧЕНКО М.В.; Kostornychenko M.V.; ЦИЛЮРИК І.І.; Tsyliyryk I.I.
Кримінальний процес Бразилії є типовий для латинської Америки та має певні свої особливості зумовлені поділом поліції на федеральну та по факту місцеву, також існують і інші правоохоронні органи, які часто повторюють функції одне одного. Стаття присвячена актуальній проблемі для Бразилії щодо неефективності її системи досудового розслідування та проблеми безпосередньо самої поліції, яка через корупцію, малу кількість штату та неосвіченість не є ефективною, на відміну від прокуратури, яка розкрила чимало гучних справ і показала свою ефективність, проте має свої проблеми з малою кількістю та можливою відміною через можливі зловживання (через широкі повноваження). Незважаючи на інститут «незалежних прокурорів», Бразильська система досудового розслідування є крайнє неефективна. Прикладом цього є те що у Бразилії майже 60 000 вбивств на рік, для розуміння в Україні піком умисних вбивств став 2014 рік і становив 11 000. Brazil’s criminal process is typical of Latin America and has some peculiarities due to the division of police into federal and, state police, and there are other law enforcement agencies that often repeat each other’s functions. The article addresses the pressing issue for Brazil of the ineffectiveness of its pre-trial investigation system and the problem of the police themselves, which, through corruption, small numbers of staff and lack of knowledge, is not effective, unlike prosecutors who have opened or made little of their cases and have shown their effectiveness but have few problems. and possible cancellation because of possible abuse (due to broad powers). Despite the institute of “independent prosecutors”, the Brazilian pre-trial investigation system is an extremely ineffective example of the fact that in Brazil nearly 60,000 homicides per year were identified as the peak of premeditated killings in Ukraine in 2014 and amounted to 11,000.
ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРАКТИКИ НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ НА ОСОБИСТІ ДОКУМЕНТИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ. Certain problems of the practice of the seizure on personal documents in the criminal proceedings
(2020) ТУМАНЯНЦ А.Р.; Tumanyanc A.R.; МЕДВЄДЄВ В.І.; Medviediev V.I.
Стаття присвячена висвітленню окремих проблем нормотворення і правозастосування стосовно накладення арешту на особисті документи приватної особи (зокрема документи, що посвідчують особу й підтверджують громадянство України, документи, що посвідчують особу й підтверджують її спеціальний статус) як заходу забезпечення кримінального провадження. Доводиться, що особисті документи загалом можуть бути предметом арешту в кримінальному провадженні, на що вказує, по-перше, ч. 10 ст. 170 КПК України (щодо арешту на рухомі речі), по-друге, відсутність окремого (спеціального) застереження стосовно арешту таких документів. Проаналізовано й узагальнено слідчо-судову практику з обраної проблематики, що дало змогу констатувати, що слідчі, прокурори доволі часто зловживають своїми процесуальними повноваженнями та не особливо опікуються дотриманням прав володільців вилучених і заарештованих особистих документів. The article is dedicated to highlighting the specific issues of legal regulation and enforcement in relation to the seizure of individual's personal documents (in particular, documents certifying the identity and citizenship of Ukraine, documents certifying the identity and confirming his or her special status) as a measure of providing of the criminal proceedings. It is argued that personal documents in general can be the subject of the seizure in the criminal proceedings, as indicated, firstly, by part 10 of Article 170 of the Criminal Procedure Code of Ukraine (regarding seizure on movable items) and, secondly, by the absence of a special regulation regarding seizure of such documents. The analysis and summarization of the investigative and judicial practice on the selected issues made it possible to establish that investigators, prosecutors often abuse their procedural powers and don’t care about observing the rights of the owners of seized personal documents.
СУДОВИЙ ХАРАКТЕР МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІВ ІЗ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ. Judicial character of international fact-finding bodies
(2020) ІВАНОВ А.Г.; Ivanov A.H.
Діяльність міжнародних органів зі встановлення фактів полягає у проведенні неупередженого та незалежного розслідування та має бути зосереджена на встановленні фактичних обставин міжнародного спору або ситуації. Відповідні вимоги віднайшли своє відображення в положеннях дво- та багатосторонніх міжнародних договорів, а також актів міжнародних міжурядових організацій. Проте деякі держави заявляють про наявність у таких органів судового або квазісудового характеру. Аналогічні думки можна зустріти в доктрині міжнародного права. The fact-finding activity of international bodies is to conduct an impartial and independent investigation and should focus on establishing the factual circumstances of an international dispute or situation. Relevant requirements are reflected in the provisions of bilateral and multilateral international treaties and acts of international intergovernmental organizations. However, some states claim that such bodies are judicial or quasi-judicial in nature. Similar thoughts can be found in the doctrine of international law.
Право і суспільство №2 Ч.3
(2020)
ПРИКЛАДНИЙ ТА ТВОРЧИЙ ХАРАКТЕР У ВИКЛАДАННІ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (РЕЦЕНЗІЯ НА НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК В. Ф. НЕСТЕРОВИЧА «ПРАКТИКУМ ІЗ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ»)1
(2020) ФЕДОРЕНКО В.Л.
Складний та відповідальний характер юридичної професії неодмінно вимагає застосування у викладанні науково обґрунтованих і виважених підходів, які сформують у майбутніх правників практичні навички та уміння, дозволяють їм швидко та ефективно розв’язати ту чи іншу проблемну ситуацію під час роботи за спеціальністю. До того ж, для майбутніх правників важливим убачається розвиток пізнавальних здібностей у процесі їх навчання. У цьому сенсі слід згадати слова ректора Університету Св. Володимира в м. Києві М. Реннекампфа: «Пізнавальна сила є людським духом, предмет пізнання – весь світ і пізнавальні сили людини [..] Наука прагне до пізнання істини, розуміння сил природи і людського духу» [1, с. 249, 252]. Представлений для рецензування начальний посібник доктора юридичних наук, доцента Нестеровича В.Ф. «Практикум із Конституційного права України» розроблено з урахуванням принципів та вимог Болонського процесу, заслуговує на позитивну оцінку та може бути рекомендований до використання в навчальному процесі під час викладання навчальної дисципліни «Конституційне право України».
РОЛЬ І МІСЦЕ ПОСАДИ ПРОКУРОРА НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ ТА ДЕЯКИХ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ. The role and place of the prosecutor’s position on the example of Ukraine and some foreign countries
(2020) КУХТА М.І.; Kukhta M.I.; КУШПІТ В.П.; Kushpit V.P.
У статті досліджено сутність інституту прокуратури, місце і роль прокуратури України. Надаємо інформацію про стан наукового дослідження даного питання, а також різні тлумачення «прокуратури» у розумінні науковців, одне із них: «прокуратура – це організаційно самостійна державна інституція, яка при виконанні своїх повноважень активно взаємодіє з усіма гілками державної влади і є важливим елементом у забезпеченні балансу між ними». Також хотілося б наголосити на тому що, в Україні активно відбувались і надалі відбуваються евроінтеграційні процеси, які спровокували зміни в гілках влади, у т. ч. в діяльності судових і правоохоронних органів. На основі статті можна порівняти, які ж ідеї поділу влади виникали у Європі. The article examines the nature of the prosecutor’s office, the place and role of the Ukrainian prosecutor’s office. We provide information about the state of scientific research of this issue, as well as various interpretations of the “prosecutor’s office” in the understanding of scientists, one of them: “the prosecutor’s office is an organizationally independent state institution, which in the performance of its powers actively interacts with all branches of state power and is an important element in ensuring a balance between them”. I would also like to emphasize that, in Ukraine, the European integration processes that provoked changes in the branches of power, including in the activity of the judicial and law enforcement bodies, actively took place and continue to take place. Based on the article, you can compare what ideas of separation of powers have arisen in Europe.
ПІДСТАВИ ТА ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ ДІЯНЬ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ. Grounds and principles of criminalization of actions against property
(2020) ДАВИДЕНКО В.Л.; Davydenko V.L.
У статті досліджено підстави та принципи криміналізації діянь проти власності. Криміналізація відбувається шляхом з’ясування цілей, підстав становлення кримінальної відповідальності за діяння, вчинене проти власності. На підставі цього формується сукупність норм кримінального права, які містять перелік злочинів і передбачених за них покарань, а також підстав та умов притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб чи звільнення від неї. Основними підставами криміналізації діянь проти власності є те, що суспільні відносини власності як частина економічних відносин складають основу функціонування будь-якого суспільства, розвиток якого неможливий без забезпечення належного захисту власності, прав власника від будь-яких незаконних посягань. The article explores the grounds and principles of criminalization of acts against property. Criminalization occurs by finding out the purposes, grounds for criminal liability for an act against property. On this basis, a set of criminal law norms is formed, which contains the list of crimes and the punishments provided for by them, as well as the grounds and conditions for bringing to justice or acquitting perpetrators. The main grounds for criminalizing acts against property are that public property relations, as part of economic relations, form the basis of the functioning of any society, the development of which is impossible without proper protection of property, the rights of the owner against any unlawful encroachment.
ПОВЕРНЕННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО АКТА ПРОКУРОРУ В ПІДГОТОВЧОМУ ПРОВАДЖЕННІ: СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ПРАКТИКИ. Return of the prosecutor’s indictment act in preparation proceedings: a systemic practice analysis
(2020) ЦИГАНЮК Ю.В.; Tsyganyuk Y.V.
Стаття присвячена з’ясуванню права суду на прийняття рішення про повернення обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам КПК України. З метою встановлення та систематизації критеріїв для повернення обвинувального акта прокурору під час підготовчого провадження автором систематизовано судові рішення за період дії Кримінального процесуального кодексу України. The article is devoted to clarifying the right of a court to decide on the return of an indictment if it does not meet the requirements of the CPC of Ukraine. In order to establish and systematize the criteria for the return of the prosecutor’s indictment during the preparatory proceedings, the author systematized court decisions for the period of the Criminal Procedure Code of Ukraine.
ЗАХИСТ ПРОКУРОРОМ ПРАВ ОСОБИ ПІД ЧАС ПІДТРИМАННЯ ДЕРЖАВНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ В СУДІ. Prosecutor's protection of the rights of a person during the support of state prosecution in court
(2020) ТОПЧІЙ В.В.; Topchii V.V.; КУРБАТОВА І.С.; Kyrbatova I.S.
Статтю присвячено висвітленню проблемних питань підтримання прокурором державного обвинувачення в суді та забезпечення прав особи під час виконання цієї функції. Проаналізовано чинне кримінальне процесуальне законодавство, що регулює виконання цієї функції прокурором, і зроблено висновок, що прокурор забезпечує захист прав особи в трьох рівнях: перший – захист природних прав особи; другий – захист конституційних прав особи; третій – забезпечує використання процесуальних прав особи. The article is devoted to covering the problematic issues of the prosecutor's support of the state prosecution in court and ensuring the rights of the individual while performing this function. The current criminal procedural legislation regulating the performance of this function by the prosecutor is analyzed and the conclusion is drawn that the prosecutor provides protection of the rights of the person at three levels: the first is the protection of the natural rights of the person; the second is the protection of the person's constitutional rights; third – ensures the use of procedural rights of the person.
ПОВЕРНЕННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО АКТА ПРОКУРОРУ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ. Returning an indictment to the prosecutor: problematic issues
(2020) ГЛИНЯНИЙ О.В.; Hlynianyi О.V.
Стаття присвячена дослідженню типових підстав повернення обвинувального акта прокурору судом. Перевірка відповідності обвинувального акта вимогам КПК віднесена до компетенції суду першої інстанції на стадії підготовчого провадження, в якому суд має право постановити одне з передбачених ч. 3 ст. 314 КПК рішень, зокрема повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК. Втім, низка проблем, пов’язаних із практичною реалізацією нормативних положень ч. 3 ст. 314 КПК, породжена нечіткістю та лаконічністю цього законодавчого формулювання. Оскільки кримінальний процесуальний закон не надає вичерпного переліку підстав повернення обвинувального акта прокурору, суди іноді вдаються до необґрунтовано розширеного їх тлумачення. The article is devoted to the investigation of typical grounds for the returning an indictment to the prosecutor by a court. Verification of compliance of the indictment with the requirements of the Criminal Procedure Code (CPC) is within the competence of the court of first instance at the stage of preparatory proceedings, in which the court has the right to rule one of the foreseen decisions by Part 3 Art. 314 of the CPC – in particular, to return an indictment to the prosecutor if it does not meet the requirements of the CPC. However, a number of problems related to the practical implementation of the provisions of Part 3 Art. 314 of the CPC, created by the unclear and concise nature of this legislative formulation. Because criminal procedural law does not provide an exhaustive list of grounds for the returning an indictment to the prosecutor, courts sometimes resort to an unreasonably extended interpretation.
ОСОБЛИВОСТІ ОБРАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ У ВИГЛЯДІ ДОМАШНЬОГО АРЕШТУ ТА ОСОБИСТОЇ ПОРУКИ. Features of the application preventive measures in the form of house arrest and personal guarantee
(2020) ШЕВЧУК М.І.; Shevchuk M.I.
Стаття присвячена аналізу теоретичних та практичних проблем, які стосуються підстав та умов обрання запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та особистої поруки. На підставі аналізу положень чинного КПК України, правових позицій Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) та вітчизняної судової практики визначено коло обставин, якими має обґрунтовуватися висновок слідчого, прокурора, слідчого судді, суду про наявність/відсутність ризиків (ризику), які є однією з підстав для застосування запобіжних заходів. The article is devoted to the analysis of theoretical and practical problems concerning the grounds and conditions for application preventive measures in the form of house arrest and personal guarantee. On the basis of the analysis of the legal rules of the Code of Criminal Procedure 2012, the practice of the European Court of Human Rights (ECtHR) and the practice of domestic courts a number of circumstances, which should justify the conclusion of an investigator, prosecutor, investigating judge, court on the presence/absence of risk (risk), which is one of the grounds for applying precautionary measures have been identified.
ЖУРНАЛІСТ ЯК ПОТЕРПІЛИЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ. The journalist as a victim in the criminal law of Ukraine
(2020) СПОДАРИК Ю.В.; Spodaryk Yu.V.
У статті досліджуються окремі проблеми кримінально-правової охорони законної професійної діяльності журналістів. Аналізується потерпілий від злочинів, передбачених ст. ст. 171, 345-1, 347-1, 348-1, 349-1 Кримінального кодексу України. Досліджено погляди науковців стосовно того, хто може бути потерпілим від злочину. Розглянуто найпоширеніші визначення поняття «журналіст», що містяться в законодавстві, і встановлено найбільш універсальне й таке, що містить усі істотні ознаки. The author analyses single problematic issues of criminal law protection of the lawful professional activity of journalists. The victim of the crimes under Art. 171, 345-1, 347-1, 348-1, 349-1 of the Criminal Code of Ukraine is analyzed. The author also investigates the views of scientists regarding who may be the victim of the crime. The most common definitions of the term “journalist” contained in the legislation have been considered and the most universal one, which contains all the essential features has been established.
ПОРЯДОК ВРУЧЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ ПІДОЗРЮВАНОМУ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ. Procedure for handing over procedural documents to a suspect during special pre-trial investigation
(2020) ШУМЕЙКО Д.О.; Shumeiko D.O.
Проаналізовано нормативні вимоги про вручення повістки про виклик підозрюваного, визначено порядок дій сторони обвинувачення і суду на виконання положень статті 297-5 Кримінального процесуального кодексу України. Визначено проблеми правозастосовної діяльності і нормативного регулювання порядку вручення процесуальних документів підозрюваному під час здійснення спеціального досудового розслідування та запропоновано способи їх вирішення. The normative requirements for the delivery of subpoena on summons of the suspect are analyzed, the procedure of actions of the prosecution party and the court for the implementation of the provisions of Article 297-5 of the Criminal Procedure Code of Ukraine is determined. The problems of law enforcement activity and regulatory regulation of the procedure of handing over procedural documents to the suspect during the special pre-trial investigation are determined and the ways of their solution are suggested.
ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ КОНФІДЕНЦІЙНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ. To the question of the definition of conceptual apparatus with the usage of the confidential cooperation during the criminal proceeding
(2020) САЛТИКОВ С.М.; Saltykov S.M.
У статті досліджується питання змісту окремих правових категорій за використання конфіденційної співпраці органом досудового розслідування. З’ясовано, що «конфіденційне співробітництво» як процесуальний інструмент доказування у кримінальному процесі перебуває на початковому етапі свого розвитку та потребує подальших доктринальних напрацювань з одночасними системними змінами у кримінально-процесуальному законодавстві. The article deals with the question concerning the content of certain legal categories using confidential cooperation by the pre-trial investigation body. “Confidential cooperation” as a procedural tool of proving in the criminal proceeding that is at the initial stage of its development and needs further doctrinal studying with systematic changes into criminal-procedural legislation is investigated.
ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ВИРОКІВ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ. Main aspects of legal enforcement of sentences against minors
(2020) ІЛЬЇНА О.В.; Il’ina O.V.
У статті проаналізовано організаційно-правове забезпечення виконання вироків у відношенні неповнолітніх осіб. Встановлено, що законодавство передбачає існування певних гарантій забезпечення прав та законних інтересів неповнолітніх осіб під час виконання вироків, зокрема використання диференційованого підходу під час виконання покарань відносно неповнолітніх осіб. Використання такого підходу в системі виконання покарань є належним організаційно-правовим забезпеченням виконання вироків у відношенні неповнолітніх осіб, до якого належать такі положення: по-перше, неповнолітні особи тримаються окремо від інших засуджених в установах виконання покарань (це стосується вимоги щодо окремого тримання неповнолітніх під час відбування покарання у вигляді арешту від чоловіків, жінок, засуджених, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності, засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, і засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах); по-друге, для неповнолітніх осіб законодавцем встановлено додаткові привілеї, які спрямовані на задоволення потреб неповнолітніх громадян, які пов’язані з особливостями віку, а саме фізичними та емоційними потребами; по-третє, до неповнолітніх як до особливої верстви населення застосовуються засоби реабілітації та ресоціалізації (неповнолітні особи мають специфічне кримінально-правове становище, обумовлене їх віком, рівнем індивідуальної правової свідомості, а також рівнем психологічної стійкості та правової культури; чинником, що відрізняє виховні колонії від виправних, є пріоритет виховної роботи та навчання вихованців); по-четверте, щодо неповнолітніх відбувається вжиття особливих пробаційних заходів з урахуванням вікових та психологічних особливостей неповнолітніх). The article analyzes the legal enforcement of juvenile sentences. It is established that the legislation provides for certain safeguards for the rights and legal interests of minors during the execution. In domestic law, the penalties applicable to minors have the same goals that the legislator sets before punishment in general - the correction of convicts, as well as the prevention of committing new crimes by both convicted persons and others. The analysis of the national law on enforcement gives grounds to argue that a differentiated approach in a certain way determines the organizational and legal support of the execution of sentences against minors.
СПОСІБ ПІДКУПУ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ. The way of the medical officers’ bribery as an element of criminalistic characteristic
(2020) ЮРКІВ Р.Р.; Yurkiv R.R.
Предмет посягання підкупу медичних працівників, особа правопорушника мають зв’язок з іншими елементами криміналістичної характеристики цього кримінально-протиправного діяння, зокрема зі способом, обстановкою та слідовою картиною. Під способом вчинення підкупу медичного працівника доречно розуміти зумовлену об’єктивними і суб’єктивними умовами систему дій щодо підготовки, вчинення та приховання підкупу медичного працівника, спрямовану на досягнення кримінально-протиправної мети, і полягає у використанні певних прийомів, знарядь і засобів, що залишають сліди у навколишній обстановці та дають можливість побудувати модель події цього кримінального правопорушення та сформувати уявлення про особу, яка його вчинила. The subject of the of medical officers’ bribery, the offender’s person, has to do with other elements of the criminalistic characteristic of this criminal act, in particular the way, the situation and the trace picture. Under the medical officers’ bribery it is appropriate to understand the system of actions, stipulated by objective and subjective conditions, for the preparation, commission and concealment of a bribe of a medical officers aimed at achieving the criminal-law purpose, and consists in the use of certain techniques, tools and remedies traces in the surrounding environment and make it possible to build a model of the event of this criminal offense and to form an idea of the person who committed it.
ДЕТЕРМІНАНТИ НАСИЛЬНИЦЬКИХ СТАТЕВИХ ЗЛОЧИНІВ У КРИМІНОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ. The determinants of violent sexual crimes in the criminological science
(2020) ОРЛОВСЬКИЙ Б.М.; Orlovskyi B.M.
Стаття присвячена дослідженню системи детермінант насильницької статевої злочинності та їх комплексному аналізу в межах кримінологічної науки. Вчинення тяжких насильницьких статевих злочинів, які, маючи високий ступінь латентності (не менше 50%), часто отримують значний громадський розголос і телевізійне висвітлення, знецінює моральний устрій українського суспільства і значення сім’ї як базового й основного суспільного інституту у державі. Тому комплексне вивчення детермінант їх вчинення допоможе сформувати поглиблене розуміння механізму зародження та розвитку статевої насильницької злочинності та сприятиме покращенню профілактичної роботи у напрямі її запобігання та припинення. The article is devoted to the research of the system of existing determinants of violent sexual crimes and their complex analysis within the framework of the criminological science. The committing of serious violent sexual crimes are often received a significant publicity and television coverage. These crimes have a high level of “latency” (at least 50%) and devalue the moral structure of Ukrainian society and the significance of the family as the basic and important social institute in the country. Therefore, a comprehensive study of the determinants of their perpetration will help to form an in-depth understanding of the mechanism of origin and development of sexual violent crimes and will help to improve preventative work in the direction of its prevention and cessation.
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТИВНИХ ОЗНАК ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 263-1 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ. Description of the objective signs of a crime under art. 263-1 of the criminal code of Ukraine
(2020) ПАВЛЕНКО Л.М.; Pavlenko L.N.
У статті досліджено характерні риси об’єктивних ознак злочину, передбаченого ст. 263-1 Кримінального кодексу України. На основі аналізу норм статті та законодавства і літератури показані найбільш проблемні ознаки об’єктивних ознак злочину, основні перспективи вдосконалення чинного законодавства щодо кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення, переробку чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікацію, незаконне вилучення або зміну її маркування, незаконне виготовлення боєприпасів, вибухові речовини або вибухових пристроїв. The article studies the characteristic features of the objective signs of a crime under Art. 263-1 of the Criminal Code of Ukraine. Based on an analysis of the norms of the article and legislation and literature, the most problematic features of the objective signs of a crime are shown, the main prospects for improving the current legislation regarding criminal liability for the illegal manufacture, processing or repair of firearms or falsification, illegal removal or alteration of its marking or illegal manufacture of ammunition are identified. explosives or explosive devices.

Browse

Browsing №2 Ч.3 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options