2024 рік

Permanent URI for this community

https://elar.navs.edu.ua/handle/123456789/32626

Browse

Now showing 1 - 20 of 29

Вплив громадської думки на внутрішнє переконання суб’єктів правозастосування в процесі реалізації дискреційних повноважень. The Influence of Public Opinion on the Internal Beliefs of Law Enforcement Subjects when they Exercise Discretionary Authorities
(2024) ВАНДЖУРАК Роман; VANDZHURAK Roman
Процесуальні рішення суб’єктів правозастосування ґрунтуються не тільки на вимогах закону та фактичних обставинах справи (доказах), а й різного роду впливах, серед яких не останнє місце посідає громадська думка. Суб’єкти правозастосування, як і пересічні громадяни, теж формують особисту думку про певні суспільні процеси, що своєю чергою відображаються на їх внутрішньому переконанні в процесі здійснення дискреційних повноважень. Оскільки громадська думка не завжди ретранслює реальні запити суспільства й культивує благородні цілі та може бути корегованою для досягнення певної мети, її вплив на суб’єктів правозастосування потребує окремого філософсько-правового аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що в дослідженні автор уперше заявляє про вплив громадської думки на внутрішнє переконання суб’єктів правозастосування та вважає, що він може мати негативні наслідки. Під час підготовки статті автор застосував методи аналізу, синтезу й узагальнення, за допомогою яких вдалося встановити вплив громадської думки на внутрішнє переконання суб’єктів правозастосування. Для обґрунтування результатів і формулювання висновків проведеного дослідження було використано методи дедуктивно-логічного аналізу, а також індуктивного узагальнення й аналогії, які дали змогу переконатися, що громадська думка має вагомий вплив на внутрішнє переконання суб’єктів правозастосування й такий вплив здебільшого є негативним. Автор переконаний, що порушені в дослідженні питання є актуальними, а запропоновані ним способи нівелювання висловлених побоювань мають і практичну значущість, позаяк ці ідеї можуть бути використані під час підвищення кваліфікації суб’єктів правозастосування. Procedural decisions adopted by law enforcement entities are dictated not only by the requirements of the law and the actual circumstances of the case (evidence), but also by various influences, not least of which is public opinion. Being the same participants in social relations as ordinary citizens, subjects of law enforcement can also be influenced by the opinion of the public living in society, which does not always relay the real request of society, but can be artificially mounted to achieve a certain goal. Since law enforcement subjects are given discretionary powers to make procedural decisions based on internal conviction, that is, to apply the law at their own discretion, such influence under the guise of public opinion can be deliberately created to obtain a certain desired decision. Scientific novelty. In this study, the author for the first time declares the influence of public opinion on the internal beliefs of law enforcement subjects, admitting negative consequences in this and tries to find mechanisms to oppose it. Methodology. When preparing the article, the author used the methods of analysis, synthesis and generalization, with the help of which it was possible to establish the influence of public opinion on the inner conviction of law enforcement subjects. To substantiate the results and formulate the conclusions of the research, the methods of deductive-logical analysis, as well as inductive generalization and analogy were used, which made it possible to come to the conviction that public opinion can have a significant influence on the internal beliefs of law enforcement subjects, and such influence is mostly negative. The author is convinced that the questions raised in the research are relevant, and the methods proposed by him for alleviating the expressed fears have practical significance, since these ideas can be used to improve the qualifications of law enforcement subjects.
Філософсько-правова основа міжнародного права та перспективи її розвитку. Philosophical and Legal Foundation of International Law and Prospects for its Development
(2024) НЕВІДОМСЬКИЙ Максим; NEVIDOMSKYI Maksym
Актуальність дослідження філософсько-правової основи міжнародного права зумовлена викликами, які постали перед сучасним міжнародним правом, турбулентністю та невизначеністю, спровокованими діями одного із суб’єктів міжнародного права, який грубо порушує принципи та норми міжнародного права. Автор розглядає тематику моменту зародження філософсько-правових поглядів на міжнародне право, їхнього розвитку в поглядах і працях Сократа, Епікура, Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля, Гуго Гроція, окреслює сучасні напрями філософсько-правової думки, які простежуємо в чинних універсальних міжнародно-правових актах, і перспективи трансформації філософсько-правового фундаменту міжнародного права. У праці надано відповідь на питання щодо ефективності міжнародного права в майбутньому з огляду на сучасні тенденції. Метою дослідження є висвітлення й аналіз філософсько-правової основи науки міжнародного права, виявлення закономірностей і проблем, які постають перед сучасною філософсько-правовою спільнотою, характеристика перспектив розвитку філософської думки міжнародного права. Викладений матеріал становить певну наукову новизну, оскільки тематику філософсько-правового осмислення, попри виняткову важливість сучасного міжнародного права, зрідка досліджують. Практична значущість дослідження полягає в тому, що автор запропонував нове бачення ключової ролі міжнародного права в контексті розвитку людства. The relevance of the research is stipulated by the challenges faced by modern international law, turbulence and uncertainty provoked by the actions of one of subjects of international law which gravely violates the principles and norms of international law. The author touches upon the moment of origin of philosophical and legal views on international law, their development in the views and works of Socrates, Epicurus, Georg Wilhelm Friedrich Hegel, Hugo Grotius, and outlines the current trends in philosophical and legal thought that can be traced in current universal international legal instruments and the prospects for transforming the philosophical and legal foundation of international law. The author provides an answer to the question of the effectiveness of international law in the future, taking into account current tendencies. The purpose of the research is to highlight and analyze the philosophical and legal foundation of the science of international law, to identify the patterns and problems facing the modern philosophical and legal foundation, and to characterize the prospects for the development of the philosophical thought of international law. The material presented herein is of a certain scientific novelty, since the subject of philosophical and legal comprehension of modern international law is rarely studied, despite its exceptional importance. The practical significance of the research lies in the fact that the author has proposed a new vision of the main role of international law in the context of human development.
Гідний внесок професора В. П. Бахіна в підготовку та атестацію юридичних кадрів вищої кваліфікації України. Worthy Contribution of Professor V. P. Bakhin to the Training and Certification of Highly Qualified Legal Personnel of Ukraine
(2024) АЛЕКСАНДРЕНКО Олена; ALEKSANDRENKO Olena; ЖЕНУНТІЙ Володимир; ZHENUNTII Volodymyr
Проаналізовано шлях становлення професора В. П. Бахіна як знаного вченого криміналіста, одного з очільників кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ. Окреслено коло наукових інтересів В. П. Бахіна, його внесок у подальший розвиток криміналістики, запропоновані ним перспективні напрями наукових досліджень та їх подальший розвиток у дисертаційних дослідженнях його учнів. Визначено роль і внесок професора В. П. Бахіна як одного з керівників кафедри криміналістики у розвиток наукових досліджень і здобутків кафедри. Зазначено, що В. П. Бахін забезпечував наукове консультування підготовкою 11 докторських і 40 кандидатських дисертацій з криміналістики, він єдиний серед фахівців спеціальності 12.00.09, який має такі високі результати. Розглянуто внесок учнів В. П. Бахіна у розвиток започаткованих ним напрямів криміналістичних досліджень кафедри криміналістики та судової медицини НАВС. Проаналізовано об‟єкт і предмет, наукову новизну та практичну значущість дисертаційних досліджень на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук, виконаних за наукового консультування В. П. Бахіна. Виокремлено внесок учнів професора В. П. Бахіна в розроблення напрямів наукових досліджень з удосконалення слідчої діяльності та криміналістичних методик розслідування злочинів на підставі вивчення слідчої практики. The path of formation of Professor V. P. Bakhin as a well-known criminalist, one of the heads of the Department of Criminology and Forensic Medicine of the National Academy of Internal Affairs (hereinafter – NAIA). The range of scientific interests of Professor V. P. Bakhin is given, his contribution to the further development of criminology, promising areas of scientific research proposed by him and their further development in the dissertation research of his students. The role and contribution of Professor V. P. Bakhin, as one of the heads of the Department of Criminology, to the development of scientific research and achievements of the department is considered. It is noted that V. P. Bakhin provided scientific consulting by preparing eleven doctoral and 40 candidate theses in criminology, he is the only one among specialists in the specialty 12.00.09. who has such high results. The contribution of V. P. Bakhin‟s students to the continuation of the development of the areas of forensic research initiated by him at the Department of Criminology and Forensic Medicine of the NAIA is considered. The object and subject, scientific novelty and practical significance of dissertation research for the degree of Doctor of Law, carried out under the scientific advice of V. P. Bakhin, are presented and analyzed. The contribution of the students of Professor V. P. Bakhin to the areas of scientific research on improving investigative activities and forensic methods of investigating crimes based on the study of investigative practice is shown.
Роль медіа у формуванні державності в Україні та США. The role of the Media in the Formation of Statehood in Ukraine and the USA
(2024) УЛЯНЧЕНКО Юрій; ULIANCHENKO Yurii
У сучасних реаліях найбільшу цінність становить інформація, що має широкий спектр джерел – радіо, газети, журнали, телебачення та Інтернет. Це зумовлює потребу в урегулюванні організації і діяльності друкованих та онлайн медіа, що нині усвідомлюється пріоритетним завданням як в Україні, так і в інших країнах, зокрема Сполучених Штатах Америки. Метою статті є аналіз ролі медіа у формуванні державності зазначених країн. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: аналізу, синтезу, узагальнення, зіставлення, абстрагування, історичний, правовий тощо. Проаналізовано конституційно-правові засади організації та діяльності медіа в обох країнах, що дало змогу ретельно обґрунтувати їхнє місце й статус у сучасному громадянському суспільстві. Особливу увагу приділено питанню щодо порушень прав і статусу засобів медіа, встановлених у Конституції України, а також визначенню основних причин цих порушень. На підставі проведеного аналізу здійснено класифікацію медіа з огляду на ступінь залежності від держави, що сприятиме кращому розумінню специфіки їхньої діяльності. Практична цінність наукової статті полягає в тому, що запропонований у ній аналіз діяльності медіа в Україні та Сполучених Штатах Америки з позиції їх впливу на формування держави й суспільства загалом сприятиме підвищенню ефективності медійної політики та захисту свободи слова, а отже, має важливе значення для розвитку демократії та прав людини. In modern realities, the greatest value is information from a wide range of sources – radio, newspapers, magazines, television and the Internet. This leads to the need to regulate the organization and activities of print and online media, which is now recognized as a priority task both in Ukraine and in other countries, in particular the United States of America. The purpose of the article is to analyze the role of the media in the formation of the statehood of these countries. To achieve the goal, the following research methods were used: analysis, synthesis, generalization, comparison, abstraction, historical, legal, etc. The constitutional and legal foundations of the organization and activity of the media in both countries were analyzed, which made it possible to thoroughly substantiate their place and status in modern civil society. Particular attention is paid to the issue of violations of the rights and status of media established in the Constitution of Ukraine, as well as to the determination of the main causes of these violations. On the basis of the conducted analysis, the classification of the media was carried out in view of the degree of dependence on the state, which will contribute to a better understanding of the specifics of their activity. The practical value of the scientific article lies in the fact that the proposed analysis of media activity in Ukraine and the United States of America from the standpoint of their influence on the formation of the state and society in general will contribute to increasing the effectiveness of media policy and the protection of freedom of speech, and therefore is important for the development of democracy and human rights.
Обмеження прав і свобод людини за формою. Limitation of Human Rights and Freedoms by Forms
(2024) ШЕРШЕЛЬ Ольга; SHERSHEL Olha
Для правового регулювання суспільних відносин важливим є вибір належної форми обмежень прав і свобод людини. Запровадження обмежувальних заходів під час надзвичайних ситуацій, воєнного стану засвідчили необхідність їх корегування (від повної заборони на вчиненняпевних дій до обумовлення реалізації прав певними обставинами) залежно від поточної ситуації. For legal regulation of social relations, it is important to choose the appropriate form of limitation on human rights and freedoms. For example, the introduction of restrictive measures during emergencies and martial law has demonstrated the need for their adjustment (from a complete ban on certain actions to the conditionality of the exercise of rights under certain circumstances) depending on the current situation.
Філософські проблеми правотворчості. Philosophical Problems of Law-Making
(2024) КОСТИЦЬКИЙ Михайло; KOSTYTSKYI Mykhailo; КУШАКОВА-КОСТИЦЬКА Наталія; KUSHAKOVA-KOSTYTSKA Nataliia
Потреба у філософському аналізі правотворчості зумовлена тим, що вона (правотворчість) зведена в юриспруденції (зокрема в теорії держави та права) виключно до діяльності держави, однак ігнорується участь у цьому процесі суб’єктів громадянського суспільства й окремих громадян. Твердження про правотворчість як діяльність держави за участю громадянського суспільства в передбачених законом випадках відображає певні міркування у вітчизняній юриспруденції, які все одно прив’язані до етатизму (возвеличення ролі держави). В Україні, яка обрала курс на розвиток держави і права за європейською ліберально-демократичною моделлю, у перспективі (передусім після закінчення війни) роль держави неминуче слабшатиме, натомість роль громадянського суспільства посилиться, насамперед у сфері правотворення. Тому відмова від монопольної ролі держави в цьому процесі є вимогою часу, яка має спершу реалізовуватися на теоретичному рівні та згодом упроваджуватися в практику. Послаблення ролі держави в суспільному управлінні з розширенням самоуправління свідчитиме про завершення певного етапу розвитку соціуму, який тривав орієнтовно з VII тисячоліття д. н. е. й до новітнього часу. Право передувало розвитку держави, а держава, виконавши свою функцію, має зійти з історичної арени, хоча й не одразу. І правотворчість, передусім такий її аспект, як посилена участь громадянського суспільства в цьому процесі, є виявом цієї тенденції. The need for a philosophical analysis of law-making is conditioned by the fact that it (lawmaking) is reduced in jurisprudence (in particular, in the theory of the state and law) exclusively to the activity of the state, while ignoring the participation in this process of subjects of civil society and individual citizens. The statement about law-making as an activity of the state "...with the participation of civil society" but still "in cases provided for by law" is the "most progressive" reasoning in jurisprudence, which is still tied to statism (exaltation of the role of the state). In Ukraine, which has taken a course for the development of the state and law according to the European liberal-democratic model, in the future (especially after the end of the war), the role of the state will inevitably decrease and the role of civil society will increase, especially in the field of law-making. Therefore, the rejection of the monopoly role of the state in this process is a requirement of the time, which should first be implemented at the theoretical level and later put into practice. The reduction of the role of the state in social management with the expansion of selfmanagement will indicate the completion of a certain cycle of the development of society, which lasted approximately from the 7th millennium AD. until recent times. At the same time, law preceded the development of the state, and the state, having fulfilled its function, should leave the historical arena. And law-making, especially such an aspect of it as the growing participation of civil society in this process, is an illustration of the indicated trend.
Теоретико-методологічні засади дослідження проведення негласних слідчих (розшукових) дій уповноваженими особами в кримінальному провадженні. Theoretical and Methodological Principles of Research of Carrying out Covert Investigative (Detective) Actions by Authorized Persons in Criminal Proceedings
(2024) ДУЛЬСЬКИЙ Олександр; DULSKYI Oleksandr
Актуальність наукової статті пов’язана з тим, що системна наукова розробленість теоретико-методологічних засад дослідження проведення негласних слідчих (розшукових) дій уповноваженими особами в кримінальному провадженні може забезпечити не тільки отримання комплексних й об’єктивних даних, що сприяють розвитку теоретичних положень негласних слідчих (розшукових) дій, а й забезпечує вирішення проблемних практичних ситуацій, надаючи уповноваженим особам дієвий інструмент у формі методичних рекомендацій ефективного проведення таких процесуальних дій. Метою наукової статті є формування теоретикометодологічних засад дослідження проведення негласних слідчих (розшукових) дій уповноваженими особами в кримінальному провадженні. Зважаючи на специфіку предмета й мету дослідження, методологічний інструментарій представлено системою філософських, загальнонаукових і спеціальних методів для забезпечення комплексного вивчення предмета дослідження. Ключові результати дослідження полягають в обґрунтуванні того, що під час розроблення методології дослідження проведення негласних слідчих (розшукових) дій уповноваженими особами важливо враховувати багаторівневість методологічного інструментарію, що має ґрунтуватися на широкому спектрі методів, тісно пов’язаних між собою, які доповнюють один одного. У контексті дослідження акцентовано на таких методах наукового пізнання, як філософські (діалектичний), загальнонаукові (метод формалізації, аналіз, синтез, індукція, дедукція, метод ідеалізації, спостереження, порівняння, моделювання) та спеціальні методи кримінальної процесуальної (юридичне моделювання, компаративістський метод, спостереження) та криміналістичної (криміналістичне версіювання, криміналістичне планування, криміналістичний аналіз ситуації, криміналістичне експериментування) наук. Практична цінність наукової статті полягає у висвітленні методологічного значення праксеологічного підходу для дослідження проведення негласних (слідчих) розшукових дій уповноваженими особами. Його зміст полягає в тому, що він орієнтує теорію кримінального процесу та криміналістики на виконання їхніх безпосередніх завдань як прикладних наук. Автор дійшов висновку, що теоретико-методологічні засади дослідження проведення негласних (слідчих) розшукових дій уповноваженими особами в кримінальному провадженні спрямовані як на встановлення наукової істини, так і на виконання практичних завдань у контексті дослідження. The relevance of the scientific article is due to the fact that the systematic scientific development of the theoretical and methodological foundations of research of carrying out covert investigative (detective) actions by authorized persons in criminal proceedings can ensure not only the acquisition of complex and objective data that contribute to the development of the theoretical provisions of covert investigative (detective) actions, but also provides solutions to problematic practical situations, providing authorized persons with an effective tool in the form of methodological recommendations for the effective conduct of such procedural actions. The purpose of the scientific article is the formation of the theoretical and methodological foundations of research of carrying out covert investigative (detective) actions by authorized persons in criminal proceedings. Taking into account the specificity of the subject and the purpose of the research, the methodological toolkit is represented by a system of philosophical, general scientific and special methods to ensure a comprehensive study of the subject of research. The key results of the study are the substantiation of the fact that during the development of the research methodology of conducting covert investigative (detective) actions by authorized persons, it is important to take into account the multi-level methodological toolkit, which should be based on a wide range of closely related methods that complement each other. The author pays detailed attention to such methods of scientific knowledge as philosophical (dialectical), formal science (method of formalization, analysis, synthesis, induction, deduction, method of idealization, observation, comparing, modeling) and special methods of criminal procedure (legal modeling, comparative method, observation) and forensic (criminalistic version, forensic planning, forensic analysis of the situation, forensic experimentation) sciences. The practical value of scientific statistics lies in the clarified methodological significance of the praxeological approach for monitoring the implementation of secret (surveillance) sound activities by senior individuals. This is due to the fact that the theory of the criminal process and criminology is oriented towards the emergence of their uninterrupted tasks as applied sciences. The author came to the conclusion that the theoretical and methodological principles of the study of covert investigative (detective) actions by authorized persons in criminal proceedings are aimed both at establishing scientific truth and at solving practical problems in the context of investigation.
Механізм захисту прав людини в межах діяльності Ліги арабських держав (історичний аспект). Mechanism for the Protection of Human Rights within the Framework of the League of Arab States (Historical Aspect)
(2024) МАМЕДОВ Юсіф; MAМEDOV Yusif
Досліджено один з регіональних механізмів захисту прав людини на основі положень Статуту Ліги арабських держав щодо індивідуальних та колективних прав, Арабської хартії прав людини, а також проаналізовано їх відповідність загальновизнаним міжнародним стандартам захисту прав людини. Забезпечення поваги й дотримання прав людини належить до найважливіших завдань світової спільноти. Повага до прав людини – це підґрунтя свободи та справедливості будьякої розвиненої держави. Принцип поваги прав людини усвідомлюється як погоджене визнання обов’язків щодо дотримання, сприяння та забезпечення гарантій основних прав і свобод людини на всіх рівнях держави. Прийняття Статуту Організації Об’єднаних Націй та Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права забезпечило створення системи контролю за дотриманням державами своїх зобов’язань щодо прав людини в міжнародному праві. Статут ООН зобов’язує держави вдосконалювати повагу до прав людини. Загальна декларація прав людини слугує основою всього міжнародного права в контексті прав людини. Генеральна Асамблея проголошує Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого мають прагнути всі народи й держави для того, щоб кожна людина й інститут суспільства прагнули до визнання значущості прав і свобод, забезпечення шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального й ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів ООН, так і серед народів територій, що знаходяться під їх юрисдикцією. У статті актуалізовано питання щодо функціонування міжнародної міжурядової регіональної організації Ліги арабських держав, створення міжарабського механізму захисту прав людини в межах Ліги арабських держав, а також позиції ісламських держав щодо формування міжнародних механізмів захисту прав людини. The article examines the provisions of the Charter of the League of Arab States regarding individual and collective rights, analyzes the provisions of the Arab Charter of Human Rights regarding compliance with generally recognized international standards for the protection of human rights. Respecting and observing human rights is one of the most important tasks of the world community today. Respect for human rights is the basis of freedom and justice of any developed state. The principle of respect for human rights is an agreed recognition of obligations to observe, promote and ensure guarantees of basic human rights and freedoms at all levels of state power. After the adoption of the UN Charter and the Universal Declaration of Human Rights, and the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights and the International Covenant on Civil and Political Rights, a system of control over compliance by states with their obligations under international human rights law is created. The UN Charter obliges states to improve respect for human rights. The Universal Declaration of Human Rights underlies all international human rights law. The General Assembly proclaims this Universal Declaration of Human Rights as a task to which all peoples and all states must strive so that every person and every organ of society, always bearing in mind this Declaration, strives through education to promote respect for these rights and freedoms and to ensure, through national and international progressive measures, their general and effective recognition and implementation both among the peoples of the member states of the Organization and among the peoples of the territories under their jurisdiction. This topic determines the relevance of this article, which analyzes the creation and functioning of the international intergovernmental regional organization of the League of Arab States, while investigating the creation of an inter-Arab mechanism for the protection of human rights within the framework of the League of Arab States, as well as the position of Islamic states regarding the creation of international human rights mechanisms.
Конституційно-правовий вимір справедливого судочинства в Україні. Constitutional and Legal Dimension of a Fair Trial in Ukraine
(2024) ГУСАРЄВ Станіслав; HUSARIEV Stanislav
Вплив євроінтеграційного курсу України на європейське та національне муніципальне право в умовах сучасної гібридної війни. The Impact of Ukraine's European Integration Course on European and National Municipal Law in the Conditions of Modern Hybrid Warfare
(2024) ДЕМИДЕНКО Володимир; DEMYDENKO Volodymyr
Нині європейська спільнота чітко усвідомлює, що агресивна війна РФ проти України є не лише загрозою існування суверенної держави та геноцидом українського народу, а й має за мету руйнування європейських цінностей щодо демократії, свободи, верховенства права та ліквідацію створених на цих принципах міжнародних міжурядових об’єднань держав (Рада Європи, ЄС та НАТО), мінімізацію їх геополітичного значення. Таке розуміння терористичної сутності РФ системно окреслено в правотворчості уповноважених інституцій ЄС, ОБСЄ та Ради Європи, спрямованих на підтримку України. Звичайно, євроінтеграційний курс України не лише обумовлює реформування в умовах війни національного муніципального права України, а й потребує вдосконалення європейського муніципального права (у межах держав – членів Ради Європи). Відповідно, виникає потреба в аналізі сучасного стану реформування європейського муніципального права та муніципального права України. Метою публікації є дослідження впливу євроінтеграційного курсу України на європейське та національне муніципальне право в умовах сучасної російської гібридної війни. Методологію дослідження становить система теоретичних принципів (історизму, об’єктивності, плюралізму тощо), логічних прийомів (аналіз і синтез, індукція та дедукція, аналогія, гіпотеза тощо) і конкретних засобів дослідження, що надали можливість повноцінно окреслити тенденції модернізації сучасного європейського та національного муніципального права. Наукова новизна публікації полягає в тому, що вдосконалено науково-теоретичне уявлення про взаємозв’язок впливу євроінтеграційного курсу України як на муніципальне право України, так і на європейське муніципальне право. У результаті дослідження проаналізовано модернізацію європейської безпекової й оборонної політики з огляду євроінтеграційного курсу України та гострої потреби протидії російській гібридній війні проти європейських цінностей. Практична значущість статті полягає в тому, що констатовано наявність окремих негативних тенденцій в сучасній європейській муніципальній політиці, пов’язаних з непоодинокими перемогами ультраправих проросійських політичних сил і рухів у низці європейських держав як на місцевих виборах, так і вже на загальнодержавних. Currently, the European community has a clear idea that Russia's aggressive war against Ukraine is not only a threat to the existence of the sovereign state of Ukraine and the genocide of the Ukrainian people, but also pursues the destruction of European values regarding democracy, freedom, the rule of law and the liquidation of international intergovernmental organizations created on these principles associations of states (Council of Europe, EU and NATO), minimizing their geopolitical significance. This understanding of the terrorist nature of russia is systematically reflected in the legislation of the authorized institutions of the EU, the OSCE and the Council of Europe aimed at supporting Ukraine. Of course, Ukraine's European integration course not only conditions the reformation of the national municipal law of Ukraine in wartime conditions, but also the improvement of the European municipal law (within the member states of the Council of Europe). Accordingly, there is a need to analyze the current state of reforming the European municipal law and the municipal law of Ukraine. The purpose of the publication is to study the impact of Ukraine's European integration course on European and national municipal law in the conditions of the modern russian hybrid war. The research methodology is a system of theoretical principles (historicism, objectivity, pluralism, etc.), logical methods (analysis and synthesis, induction and deduction, analogy, hypothesis, etc.) and specific means of research, which made it possible to fully reveal the modernization trends of modern European and national municipal law. Scientific novelty. The publication improves the scientific and theoretical understanding of the relationship between the impact of Ukraine's European integration course on both Ukrainian municipal law and European municipal law. Research results. The modernization of the European security and defense policy is analyzed from the point of view of the European integration course of Ukraine and the urgent need to oppose the russian hybrid war against European values. Practical significance. The presence of certain negative trends in modern European municipal politics, associated with the occasional victories of far-right pro-Russian political forces and movements in a number of European states, both in local elections and sometimes in national elections, has been established.
Механізм адміністративно-правового регулювання волонтерської діяльності в Україні. Mechanism of Administrative and Legal Regulation of Volunteering Activities in Ukraine
(2024) КОРЖ-ІКАЄВА Таїсія; KORZH-IKAIEVA Taisiia
В умовах повномасштабної війни волонтерська діяльність в Україні набула особливої значущості як інструмент забезпечення національної безпеки та громадського порядку. Статтю присвячено дослідженню механізму адміністративно-правового регулювання волонтерської діяльності в умовах воєнного стану, актуальність якого зумовлена потребою в правовому забезпеченні та підтримці волонтерів. Іn the context of a full-scale war, volunteer activities in Ukraine have gained particular significance as a tool for supporting national security and public order. This article is devoted to examining the mechanism of administrative-legal regulation of volunteer activities under martial law, a topic whose relevance stems from the need for legal support and protection of volunteers.
Економіко-правове проявлення декларованої власності українського народу на основне національне багатство. Economic and Legal Manifestation of the Declared Ownership of the Ukrainian People to the Main National Wealth
(2024) ШАКУН Василь; SHAKUN Vasyl; КОВАЛІВ Олександер; KOVALIV Oleksander
Через брак науково обґрунтованої та законодавчо внормованої економіко-правової системи практичного проявлення декларованих конституційних прав власності Українського народу на землю та її природні ресурси як на природні об‟єкти, які де-юре є основним національним багатством, й офіційного рішення (тлумачення) Конституційного Суду України щодо норм цього права, на практиці функціонують відомчо-монопольні корупційно-олігархічні схеми привласнення капіталу нації. Due to the lack of a scientifically based and legally regulated economic and legal system of practical manifestation of the declared constitutional property rights of the Ukrainian people to the land and its natural resources as natural objects, which de jure are the main national wealth, as well as - the corresponding decision of the Constitutional Court of Ukraine regarding the official interpretation of the current norms of this law, in practice there are departmental-monopoly corruption-oligarchic schemes of appropriating the nation's capital.
Деякі критерії відмежування колабораційної діяльності від суміжних діянь. Some Criteria for Distinguishing Collaborative Activities from Related Activities
(2024) ЛІГУН Андрій; LIHUN Andrii
Статтю присвячено визначенню та аналізу критеріїв відмежування колабораційної діяльності від суміжних діянь. Констатовано факт наявності дискусійних, недостатньо досліджених питань у контексті відмежування колабораційної діяльності від суміжних діянь, що додатково свідчить про актуальність визначення критеріїв відмежування колабораційної діяльності від суміжних діянь, зокрема їх суб‟єктивних ознак. The article is devoted to the definition and analysis of the criteria for distinguishing collaborative activities from related acts. The fact of the existence of debatable, insufficiently or poorly researched issues in the context of distinguishing collaborative activities from related acts is stated, which additionally indicates the relevance of determining the criteria for distinguishing collaborative activities from related acts, including their subjective features.
ФІЛОСОФСЬКІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВА 2(28)ʼ2024. PHILOSOPHICAL AND METHODOLOGICAL PROBLEMS OF LAW 2(28)ʼ2024
(2024)
Об’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 399 Кримінального кодексу України. Object of the Criminal Offense Provided for by Art. 399 of the Criminal Code of Ukraine
(2024) ЛЮБЧЕНКО Тетяна; LIUBCHENKO Tetiana
Статтю присвячено з‟ясуванню суті об‟єкта умисного знищення або пошкодження майна, що належить захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам, у зв‟язку з діяльністю, пов‟язаною з наданням правової допомоги (ст. 399 Кримінального кодексу України). The article is devoted to clarifying the essence of the object of intentional destruction or damage to property belonging to the defender or representative of a person or their close relatives, in connection with activities related to the provision of legal assistance (Article 399 of the Criminal Code of Ukraine).
Правоохоронна діяльність, глобалізація і суспільна мораль у контексті масової культури (на прикладі сучасних європейських серіалів про правоохоронців. Частина 3). Law Enforcement Activity, Globalization and Social Morality in Frameworks of Mass Culture (on the Example of Modern European TV-Shows on Law-Enforcements. Part 3)
(2024) ВОВК Вікторія; VOVK Viktoriia
Статтю присвячено висвітленню органічного взаємозв‟язку процесів глобалізації, явищ масової культури, суспільної моралі й особливостей правоохоронної діяльності засобами масової культури, зокрема в серіалах. Окреслено широке коло питань, присвячених взаємодії різних сфер духовного життя людини (суспільна мораль, право, правоохорона, мистецтво), що має варіативність, представлено спектр предметних форм, відображає поточну соціальну реальність і водночас конструює її. Завдяки культурологічному й семіотичному методологічним підходам здійснено аналіз сучасних серіалів про правоохоронців з метою віднаходження в них трансляції основних моральних цінностей західноєвропейського суспільства, до яких належать: гуманізм, рівність, толерантність, інклюзія. Увагу акцентовано на аналізі соціокультурного контексту, у межах якого існує сучасна масова культура (глобалізація, поширення демократії, уніфікація та стандартизація життя, стиснення часу, значний інформаційний потік, кліповий тип мислення тощо). The article discloses the organic interrelationship of globalization processes, mass culture phenomena, social morality, and the peculiarities of law enforcement activities through mass culture, in TV series. The author outlines a wide range of questions devoted to the interaction of various spheres of a person's spiritual life (social morality, law, law enforcement, art), which has great variability, is represented by a wide palette of subject forms, reflects the current social reality and at the same time constructs it. Cultural and semiotic methodological approaches assisted in carrying out an analysis of modern series on law enforcement officers to find in them the transmission of the main moral values of Western European society, which include humanism, equality, tolerance, and inclusion. Special attention is paid to analyzing the sociocultural context within which modern mass culture exists (globalization, the spread of democracy, unification and standardization of life, compression of time, significant information flow, clip type of thinking, etc.).
Філософське розуміння евтаназії: позбавлення життя чи реалізація права на смерть. Philosophical Understanding of Euthanasia: Deprivation of Life or Realization of the Right to Death
(2024) БРОВКО Наталія; BROVKO Nataliia; СІМАКОВА Світлана; SIMAKOVA Svitlana
Актуальність дослідження зумовлена певною невизначеністю питань, пов‟язаних з евтаназією як процесом, що полягає в умисному перериванні життя за згодою пацієнта. The relevance of the study is due to a certain uncertainty about issues related to eutvnvsia as a process consisting in forced termination of life.
Міжнародний досвід правового регулювання небезпеки штучного інтелекту в реаліях воєнного часу: етико-філософський аспект. International Experience of Legal Regulation of the Danger of Artificial Intelligence in the Realities of Wartime: the Ethical and Philosophical Aspect
(2024) СОВА Маргарита; SOVA Marharyta; ДЄНІЖНА Світлана; DIENIZHNA Svitlana
У статті аргументовано, що вивчення міжнародного досвіду правового врегулювання загроз штучного інтелекту в кіберпросторі за воєнного часу є актуальним напрямом наукових пошуків, який потребує поглибленого й системного дослідження. Мета статті – висвітлити етико-філософський аспект міжнародного досвіду правового врегулювання загроз штучного інтелекту воєнним діям і визначити стратегічні напрями державно-правової політики щодо його впровадження в реаліях воєнного часу. Для здійснення дослідження застосовано систему методів наукового пізнання: філософський, загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція та дедукція, абстрагування та конкретизація, аналогія та контраст); приватні методи наукового пізнання, що використовують у багатьох галузевих науках (компаративний, кількісний і якісний аналіз); спеціально-юридичні (формально-юридичний, порівняльно-правовий, системно-структурний). Проаналізовано міжнародний досвід правового регулювання використання технологій штучного інтелекту в умовах глобальних загроз; пріоритетні орієнтири вітчизняної державно-правової політики щодо запобігання ризиків використання штучного інтелекту як інструментів військової небезпеки; окреслено перспективні напрями вдосконалення правового регулювання використання цифрових технологій за воєнного стану крізь призму інтеграційних процесів. З’ясовано, що впровадження міжнародного досвіду правового регулювання небезпеки використання штучного інтелекту під час війни має відбуватися в контексті євроінтеграційних процесів, ґрунтуватися на фундаментальних цінностях і принципах верховенства права, нормативно-правових актах, стандартах і правилах провідних країн, попри виклики й обмеження, пов’язані з воєнними обставинами. Обґрунтовано, що за воєнного часу в Україні гостро постало питання про підвищення ефективності розслідування кіберзлочинів завдяки використанню технологій штучного інтелекту. Новизна дослідження полягає у визначенні стратегічних напрямів правового регулювання небезпеки використання технологій штучного інтелекту за воєнного часу на підставі міжнародного досвіду та відповідно до європейських нормативно-правових актів, принципів міжнародного права, стандартів і рекомендацій провідних країн світу. У висновках зазначено, що правове врегулювання використання штучного інтелекту в Україні доцільно здійснювати за обраним державою євроінтеграційним курсом, згідно зі стандартами та правилами, висвітленими в міжнародних нормативно-правових документах. З цих позицій визначено ключові напрями правового регулювання загроз застосування сучасних цифрових технологій в умовах воєнного стану. Правове регулювання ризиків сучасного програмного забезпечення має сприяти стримуванню війни, зменшенню її смертоносності, врятуванню життя людей, захисту їх прав і свобод. It is argued that the study of the international experience of legal regulation of threats of artificial intelligence in cyberspace during wartime is an actual direction of scientific research that deserves an indepth and systematic study. The purpose of the article is to reveal the ethical and philosophical aspect of the international experience of the legal regulation of artificial intelligence threats to military actions and to determine the strategic directions of state and legal policy regarding its implementation in the realities of wartime. To carry out the research, a system of methods of scientific knowledge was applied, namely: philosophical, general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction, abstraction and concretization, analogy and contrast); private methods of scientific knowledge used in many branches of science (comparative, quantitative and qualitative analysis); special-legal (formal-legal, comparative-legal, systemic-structural). The content of the article analyzes the international experience of legal regulation of the use of artificial intelligence technologies in conditions of global threats; the priority orientations of the domestic state and legal policy regarding the prevention of the risks of using artificial intelligence as tools of military danger are highlighted; perspective directions for improving the legal regulation of the use of digital technologies under martial law through the prism of integration processes are outlined. It was found that the implementation of the international experience of legal regulation of the danger of using artificial intelligence during war should take place in the context of European integration processes and be based on fundamental values and principles of the rule of law (equality of all before the law, respect for human rights, impartiality and justice), normative legal acts, standards and rules of the leading countries of the world, regardless of the challenges and restrictions associated with military circumstances. Attention is drawn to the fact that artificial intelligence is not capable of completely replacing military specialists, but its use will contribute to reducing the risks of danger to people's lives and health, optimizing the activities of military personnel for the sake of establishing peace and justice on the planet. It is substantiated that during the wartime in Ukraine, the question of increasing the effectiveness of the investigation of cybercrimes due to the use of artificial intelligence technologies arose acutely. The novelty of the research consists in determining the strategic directions of legal regulation of the danger of using artificial intelligence technologies during wartime on the basis of international experience and in accordance with European regulations, principles of international law, standards and recommendations of the leading countries of the world. The conclusions state that the legal regulation of the use of artificial intelligence in Ukraine should be carried out according to the European integration course chosen by the state in accordance with the standards and rules outlined in international legal documents. From these positions, the key areas of legal regulation of the threats of the use of modern digital technologies in conditions of martial law are defined. It is substantiated that among the priority directions for improving the legal regulation of the danger of artificial intelligence in the state and legal policy of Ukraine, the signing of relevant international agreements, the organization of joint events, joint campaigns, military exercises, cyber operations and cyber consultations with representatives of NATO member countries in the conditions of military conflicts are chosen. The practical significance lies in the fact that the application of international experience in the legal regulation of the danger of artificial intelligence is a factor in preventing threats and reducing risks when using modern digital technologies during war. Legal regulation of the risks of modern software should contribute to deterring war, reducing its lethality, saving people's lives, and protecting their rights and freedoms. Proposals for promising areas of scientific research on the problems of legal regulation of the use of artificial intelligence technologies in cyberspace as instruments of military threat to people's lives and peace are outlined.
Парадокси імплікації та проблема доказовості. Paradoxes of Implication and the Issue of Provability
(2024) ГВОЗДІК Олег; HVOZDIK Oleh
Однією з істотних перешкод у застосуванні логічних критеріїв доказовості аргументації є низка парадоксів, пов’язаних із поданням відношення логічного випливання у вигляді імплікативних виразів. Одначе численні спроби розв’язання цієї проблеми не привели до вагомих позитивних зрушень. Тож пошук шляхів нівелювання згаданих парадоксів і донині не втрачає своєї актуальності. У процесі дослідження використано методи: порівняльного аналізу (для виявлення спільних моментів і розбіжностей у підходах до тлумачення й розв’язання аналізованих проблем), індуктивного узагальнення (з метою визначення панівних тенденцій у сучасних дослідженнях логічних основ ефективної побудови юридичної аргументації), критичного аналізу (під час оцінювання поширених методологічних концепцій у цій сфері з позицій їхньої обґрунтованості та логічної прийнятності), логічної формалізації (для однозначно чіткого подання принципових основ раціоналізації доказових процедур у вигляді узагальнених формул), логіко-семантичного аналізу (під час визначення умов релевантності застосування методологічного інструментарію сучасної логіки в процесі побудови аргументації). У статті здійснено логіко-семантичне обґрунтування розбіжностей між функціональним змістом імплікації та відношенням логічного випливання. З огляду на їх змістові відмінності, запропоновано потенційні шляхи та засоби уникнення складнощів застосування логіки в доказовому процесі, зумовлених парадоксами імплікації. Встановлено, що такі парадокси не виникатимуть, якщо за логічну умову доказовості аргументацій визнаватиметься не функціональний зміст імплікації, а критерій входження області визначення системи зазначених підстав в область визначення обґрунтовуваного висновку. У такому разі не спостерігатимуться колізії між природними та штучними мовними засобами побудови аналітичних міркувань. Окрім того, у процесуальній юриспруденції оцінювати відношення логічного випливання між доказами, з одного боку, і предметом доказування – з іншого доцільно не лише в контексті наявності чи відсутності цього відношення (як це передбачено класичною двозначною логікою), а й з погляду ступеня підтвердження доказуваного положення наведеними доказами (за допомогою методів імовірнісної оцінки висловлювань та відношень між ними). Запропонований підхід зорієнтований на розширення прикладного потенціалу логіки як чинника раціоналізації доказових процедур. One of the significant obstacles in the application of logical criteria of argumentation provability is a number of paradoxes associated with the presentation of the logical consequence relation in the form of implicative expressions. However, numerous attempts to solve this problem did not lead to significant positive changes. Therefore, the search for ways of leveling the mentioned paradoxes still does not lose its relevance. In the course of the study, the following methods were used: comparative analysis (to identify common points and differences in approaches to the interpretation and solution of the analyzed problems), inductive generalization (in order to determine the dominant trends in modern studies of the logical foundations of effective construction of legal argumentation), critical analysis (when evaluating common methodological concepts in this field from the point of view of their validity and logical acceptability), logical formalization (for an unequivocally clear presentation of the fundamental foundations of the rationalization of evidential procedures in generalized formulas), logical-semantic analysis (when determining the conditions of relevance for the application of the methodological tools of modern logic in the process of building an argument). The article provides a logical-semantic substantiation of the differences between the functional content of the implication and the relation of logical inference. In view of their substantive differences, potential ways and means of avoiding the difficulties of applying logic in the proof process, caused by paradoxes of implication, are proposed. It has been established that the mentioned paradoxes will not arise if the logical condition for the evidentiality of arguments is not the functional content of the implication, but the criterion of the entry of the domain of definition of the system of given grounds into the domain of definition of a substantiated conclusion. In this case, there will be no collisions between natural and artificial linguistic means of constructing analytical reasoning. In addition, in procedural jurisprudence, it is expedient to evaluate the relationship of logical consequence between the evidence, on the one hand, and the subject of proof, on the other hand, not only in terms of the presence or absence of this relationship (as assumed by classical ambiguous logic), but also from the point of view of the degree of confirmation of what is being proven position with the given evidence (using methods of probabilistic assessment of statements and relationships between them). The proposed approach is aimed at expanding the applied potential of logic as a factor in the rationalization of evidentiary procedures.
Міжнародно-правові підходи до охорони культурної спадщини. International Legal Approaches to the Protection of Cultural Heritage
(2024) КУШАКОВА-КОСТИЦЬКА Наталія; KUSHAKOVA-KOSTYTSKA Nataliia; ОГАНОВ Артур; OGANOV Artur
Потреба в аналізі міжнародно-правових механізмів охорони об‟єктів культури зумовлена передусім обставинами, у яких перебуває сучасне суспільство: геополітичні трансформаційні процеси, міграція та тенденції до мультикультуралізму, а також посилення уваги до захисту прав людини, серед яких культурні права посідають чільне місце. Україна, яка знаходиться в епіцентрі змін світового порядку, обравши орієнтиром свого подальшого розвитку демократичні європейські цінності, має докладати зусиль задля гармонійного забезпечення входження в майбутньому до євроспільноти. У цьому ключову роль відіграватиме створення необхідного правового підґрунтя. Водночас в умовах інтеграції до багатокультурних співтовариств для збереження національної самоідентичності необхідно виробити такі політики, за яких дотримуватиметься баланс між запозиченим і власним. У цих процесах можуть бути використані міжнародні правові інструменти, рекомендації та рішення міжнародних організацій як джерело необхідної інформації. The need to analyze international legal mechanisms of the protection of cultural objects is primarily due to the circumstances in which modern society finds itself: geopolitical transformation processes, migration and trends towards multiculturalism, as well as the growing attention to the protection of human rights, among which cultural rights occupy not the last place. Ukraine, which is at the epicenter of changes of the world order, having chosen democratic European values as the guideline for its further development, must make efforts to harmoniously ensure its future entry into the European community. The creation of the necessary legal basis will play a key role in this. On the other hand, to preserve national self-identity, immersion in multicultural communities requires the development of such policies that will maintain a balance between the borrowed and the own one. In these processes, international legal instruments, recommendations and decisions of international organizations can be used as a source of necessary information.

Browse

Browsing 2024 рік by Issue Date

Results Per Page

Sort Options