2020 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2020 рік by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 33
Results Per Page
Sort Options
Item Статут як джерело міжнародного права: загальнотеоретична характеристика. The Statute as a Source of International Law: a General Theoretical Characteristic(2020) Гусяк, М. П.; Husiak, M.Метоюстатті є ґрунтовне загальнотеоретичне вивчення статуту як визначального джерела міжнародного права. Для її досягнення виконано такі завдання: з’ясовано правову сутність статуту як джерела права; висвітлено загальнотеоретичну специфіку статуту як джерела міжнародного права з огляду на міжнародно-правові акти; на підставі сутнісних характеристик статутів визначено їх місце в системі джерел права, системі джерел міжнародного права; виокремлено спільні йвідмінні ознаки статутів як джерел національного таміжнародного права. Методологія.Використано низку поширених методів, прийомів та підходів удослідженністатуту як джерела міжнародного права. Ідеться, зокрема, про діалектичний і гносеологічний, історичний та порівняльно-правовий, формально-юридичний і семіотичний методи, а також матеріальний, інституційний та системний підходи. Наукова новизнадослідження статуту як джерела міжнародного права вирізняється загальнотеоретичними, галузевими, просторовими йіншими аспектами. Цепереважно багатосторонні, організаційні, установчі, програмні, певною мірою модельні правові акти,на відміну від статутів, які є внутрішньодержавними джерелами права. Статути можуть бути типові й індивідуальні, універсальні та регіональні тощо. Загалом статутиразом з іншими правовими актаминалежать до міжнародних договорів як одного з основних джерел міжнародного права. На внутрішньодержавному рівні належно ратифіковані статути є складовою національного законодавства, де також діютьстатути підприємств, територіальних громад, релігійних і громадських організацій, правоохоронних органів тощо. Thepurpose of this article is a thorough theoretical study of the statute as a particular source of international law. In order to achieve it, we tried to solve the following tasks: to find out the legal nature of the statute as a source of law; to reveal the general theoretical features of the statute as a source of international law, based on existing such internationallegal acts; on the basis of the essential characteristics of the statutes, determine their place in the system of sources of law, the system of sources of international law; to distinguish between common and distinctive features of the statutes as sources of national and international law. Themethodological toolkit involves the use of a number of common methods, techniques and approaches when exploring the statute as a source of international law. These include dialectical and epistemological, historical and comparative law, formal legal and semiotic methods, as well as material, institutional and systemic approaches. Thescientific noveltyof the study of the statute as a source of international law is marked by both general theoretical and sectoral, spatial and other peculiarities. These legal acts are predominantly multilateral, organizational, constituent, programmatic, toa certain extent model legal act, unlike statutes, which are domestic sources of law. Types of statutes can be: standard and individual, universal and regional statutes, etc. In general, the statutes, among other legal instruments, belong to internationaltreaties as one of the main sources of international law. Properly ratified statutes at the domestic level are part of national legislation, where there are also statutes of enterprises, territorial communities, religious and non-governmental organizations, law enforcement agencies, etc.Item Корупційні кримінальні правопорушення: концептуальні проблеми в контексті реформування кримінального законодавства України. CorruptionRelatedCriminal Offenses: Conceptual Issues in the Context of Reforming theCriminal Legislation of Ukraine(2020) Вознюк, А. А.; Vozniuk, A.Метоюстатті є виявлення проблемних питань, пов’язаних із конструюванням кримінально-правових положень, що стосуються корупційних кримінальних правопорушень, як у Кримінальному кодексі України, так і в проєкті Загальної частини Кримінального кодексу України 2020 року, а також визначення шляхів їх розв’язання. У статті використано комплекс науковихметодів,а саме: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських та іноземних учених, положення Кримінального кодексу України, а також практика його застосування. Наукова новизнастатті полягає в тому, що в ній: 1)висвітлено проблеми визначення корупційного кримінального правопорушення та шляхи їх розв’язання; 2)виявлено вади у визначенні корупційного злочину, передбаченого в проєкті Загальної частини Кримінального кодексу України 2020року, сформульовано пропозиції щодо їх усунення; 3)з’ясовано основні переваги й недоліки переліку корупційних правопорушень, що міститься в примітці до ст.45 Кримінального кодексу України; 4)удосконалено класифікацію корупційних кримінальних правопорушень за способом і суб’єктом їх учинення; 5)визначено зміст, позитивні та негативні аспекти кримінально-правових наслідків корупційного кримінального правопорушення.The purposeof the article is to identify major problematic issues related to the construction of criminal law provisions in the area of corruption offenses, both in the Criminal Code of Ukraine and in the draft General Part of the Criminal Code of Ukraine of 2020, as well as to identify ways to solve them. The article employs a set of researchmethods, namely: terminological, system-structural, formal-logical, comparative-legal. The theoretical basis of the study is constituted by the works of Ukrainian and foreign scientists, by provisions of the Criminal Code of Ukraine, as well as by the practice of their application. Thescientific noveltyof the article is based on the following: 1) the problems of determining a corruption offense and ways to solve them have beenrevealed; 2) shortcomings in the definition of corruption, provided for in the draft General Part of the Criminal Code of Ukraine 2020 and formulates proposals for their elimination have been identified; 3) main advantages and disadvantages of the list ofcorruption offenses contained in the note to Art. 45 of the Criminal Code of Ukraine have been identified; 4) classification of corruption criminal offenses according to the method and subject of their commission has been improved; 5)the content, positive and negative sides of the criminal-legal consequences of a corruption criminal offense have been revealed.Item Удосконалення фінансовоїосновимісцевого самоврядування в контексті децентралізації, реалізації бюджетної та податкової політики держави. Improved Financial Bases of Local Government in the Context of the Decentralization, Budget and Tax Policy of the State(2020) Моргун, В. В.; Morhun, V.Розвиток сучасного муніципального права України відбувається на якісно новому рівні. Концепції децентралізації, деконцентрації державної влади, зокрема децентралізації фінансів, є предметом посиленої уваги під час політико-правових дискусій і практичного втілення результатів доктринальних та інших теоретичних досліджень. Мета цієї публікації–запропонувати шляхи розв’язання проблем правового регулювання процесу фінансової децентралізації в Україні на підставі результатів аналізу законодавства, а також подальшого вдосконалення фінансовоїосновитериторіальних громад і системи місцевого самоврядування в Україні. Методологія.Для досягнення окресленої мети застосовано загальнонаукові методи, насамперед–діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також акцентовано на його використанні під час дослідження діяльності органів місцевого самоврядування в Україні. Визначальними є також спеціальні методи дослідження: метод системного аналізу; системно-структурний –для висвітлення змісту досліджуваних категорій і правових явищ, формування понятійно-категоріального апарату; порівняльно-правовий, формально-логічний, статистичний, прогностичний тощо. The development of modern municipal law in Ukraine is taking place on a qualitatively new level. The concepts of decentralization –deconcentration of state power including decentralization of finance are in the center of not only of political and legal discussions but also of practical realization of the results of doctrinal and other theoretical researches. Thepurpose of this articleis to offer ways of solving the problems of legal regulation of introducing financial decentralization in Ukraine based on the analysis of legislation, to define ways to further improve the financial bases of territorial communities and the local self-government system. Methodology.In order to achieve our goal, we have applied general scientific methods like, first of all, the dialectical method of scientific cognition of real phenomena, as well as have emphasized its application in the study of local self-government in Ukraine.Special research methods are also determinative: the method of system analysis; system-structural –to establish the content of the categories and legal phenomena being studied, the formation of conceptual-category apparatus; rather-legal analysis, formal-logical, statistical, predictive and other methods.Item Основні напрями розвитку місцевого самоврядування в Україні. Main Directions of Development of Local Self-Government in Ukraine(2020) Чернеженко, О. М.; Chernezhenko, O.Метоюстатті є виявлення актуальних проблем іпитань, пов’язаних із формуванням ірозвитком місцевого самоврядування в Україні, а також аналіз концепції місцевого самоврядуваннята визначення її особливостей. У статті використано комплекс науковихметодів: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських та іноземних учених, Конституція України та Європейська хартія місцевого самоврядування. Наукова новизнастаттіполягає в тому, що в ній здійсненокомплексне дослідженнязасад розвитку місцевого самоврядування у контекстійого модернізації та інтеграції, з огляду на останні міжнародні тенденції муніципального управління та внутрішніх соціальних перетворень. Запропонованорішення для розбудови оперативного йефективного місцевого самоврядування в Україні. За результатами здійсненого дослідження сформульовано такі висновки:1) з огляду надосвід інших західноєвропейських країн, питання здійснення економічних, соціальних іполітичних реформ в Україні слід розглядати в аспекті європейської інтеграції; 2) для ефективного впровадження цього курсу необхідні такі скоординовані заходи влади на всіх рівнях: здійснення основних інституційних змін; реформування принципів і методів роботи, а також підготовка, перепідготовката підвищення кваліфікації персоналу; надання фінансово-економічних можливостей для стимулювання розвитку місцевого самоврядування; 3)дефектність правових інструментів ібракчіткого фінансового механізму реалізації реформи місцевого самоврядування (остання має формальний, імітаційний характер), корупція в органах державної влади та місцевого самоврядування,несформованістьстратегічного бачення розвитку країни –це фактори, що стримуютьмодернізацію місцевого самоврядування в Україні.Thepurposeof the article is to identify current problems and issues related to the formation and development of local self-governance in Ukraine, as well as to analyze the concept of local self-government and its features. The article uses a set of scientificmethods, namely: terminological, system-structural, formal-logical, comparative-legal. The theoretical basis of the study are the works of Ukrainian and foreign scientists, the Constitution of Ukraine and the European Charter of Local Self-Government. Thescientific noveltyof the article is that it highlights a comprehensive study on the development of local government in the light of its modernization and integration, taking into account the latest international trends in municipal governance and domestic social transformations. The paper also proposes some solutions for building efficient and effective local self-government in Ukraine. According to the results of the study, the following conclusionswere drawn: 1) based on the experience of other West European countries, the issue of implementing economic, social and political reforms in Ukraine should be considered in the light of European integration; 2) effective implementation of this course requires the following coordinated measures from the authorities at all levels: implementation of major institutional changes; reforming the principles and methods of work, including training, retraining and the professional development of personnel; providingfinancial and economic opportunities for stimulating the development of local self-government; 3) the defectiveness of legal instruments and lack of a clear financial mechanism for implementing local self-government reform (the latter is formal, imitativenature), corruption in state authorities and local self-government bodies, no strategic vision of the country’s development –all of these delay the modernization of local self-government in Ukraine.Item Порушення правил і норм щодо запобігання COVID-19: актуальні проблеми кримінальної та адміністративної відповідальності. Violation of Covid-19 Prevention Rules and Regulations: Current Issues of Criminal and Administrative Liability(2020) Вознюк, А. А.; Vozniuk, A.; Чернявський, С. С.; Cherniavskyi, S.Метоюстатті є виявлення проблемних питань кваліфікації порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам і масовим отруєнням,порушень правил щодо карантину людей, недоліків конструювання відповідних заборонних правових норм, визначення шляхів їх усунення та формування пропозицій з удосконалення. У статті використано комплекс наукових методів, а саме: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських та іноземних учених, положення Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також практика їх застосування. Наукова новизнастатті полягає в тому, що в ній висвітлено аспекти соціальної обумовленості заборонної кримінально-правової норми, передбаченої ст. 325 Кримінального кодексу України; виявлено тенденцію суттєвого впливу пандемії, спричиненої коронавірусною хворобою (COVID-19), на динаміку та структуру злочинності; акцентовано на необхідності дослідження питання про підстави адміністративної чи кримінальної відповідальності за умисний кашель, плювання чи чхання на працівників екстрених служб та іншихсуб’єктів, що знаходяться на передовій боротьби з коронавірусом. Виокремлено проблемні аспекти, пов’язані з порушенням санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням, а також запропоновано окремі шляхи їх розв’язання. Thepurposeof the article is to identify problematic issues of qualification of violations of sanitary rules and regulations for the prevention of infectious diseases and mass poisoning, shortcomings in the construction of relevant prohibitive legal norms, identify ways to solve them and formulate proposals for improvement.The article uses a set of scientific methods, namely: terminological, system-structural, formal-logical, comparative-legal.The theoretical basis of the study are the works of Ukrainian and foreign scientists, the provisions of the Criminal Code of Ukraine and the Code of Administrative Offenses, as well as the practice of their application.Thescientific noveltyof the article is that it highlights certain aspects of the social conditionality of the prohibitive criminal law provided for in Art. 325 of the Criminal Code of Ukraine; the tendency of significant influence of the pandemic caused by a coronavirus disease (COVID-19) on dynamics and structure of crime is revealed;attention is drawn to the need to investigate the grounds for administrative or possibly criminal liability for intentional coughing, spitting or sneezing on emergency workers and other subjects at the forefront of the fight against coronavirus.The problematic issues related to the violation of sanitary rules and regulations for the prevention of infectious diseases and mass poisoning are identified, as well as some ways to solve them.Item Сучасні можливості судових експертиз у розслідуванні несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерів, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку. Modern Possibilities of Forensic Examinations in the Investigation of Unauthorized Interference in the Work of Computers, Automated Systems, Computer Networks or Telecommunication Networks(2020) Черняховський, Б. В.; Chernіakhovskyі, B.Метоюдослідження є висвітлення можливостей використання судових експертиз у кримінальних провадженнях щодо несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерів, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку. Методологія.У статті застосовано емпіричні й теоретичні методи дослідження. Серед емпіричних методів використано опитування працівників оперативних підрозділів кіберполіції та судових експертів системи Міністерства внутрішніх справ, аналіз даних відкритої частини Єдиного державного реєструсудових рішень. З-поміж теоретичних методів застосовано аналіз і синтез, аналогію, порівняння, узагальнення. Наукова новизна.Запропоновано методологію дослідження слідової картини злочину, передбаченого ст. 361 Кримінального кодексуУкраїни, з використанням можливостей судово-експертних досліджень різних видів для фіксації та дослідження фізичних слідів злочину, а також призначення саме комплексної судової експертизи комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, телекомунікаційних систем та їх засобів. Обґрунтовано необхідність удосконалення нормативних актів відповідно до методики дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів. Висновки.1.Результати судово-експертних досліджень є ключовим елементом доказової бази сторони обвинувачення в кримінальних провадженнях щодо несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерів, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку. 2.Застосування спеціальних знань у досудовому розслідуванні кіберзлочинів є невід’ємною складовою для досягнення завдань кримінального провадження. 3.Нормативно-правове забезпечення судово-експертної діяльності для забезпечення потреб досудового розслідування потребує вдосконалення на підставі сучасних провідних методик проведення експертних досліджень.Thepurposeof the study is to highlight the possibilities of using forensic science in criminal proceedings for unauthorized interference in the work of computers, automated systems, computer networks or telecommunications networks. Methodology.The article uses empirical and theoretical research methods. Among the empirical methods used surveys of employees of operational units of cyberpolice and forensic experts of the Ministry of Internal Affairs, analysis of data from the open part of the Unified State Register of Judgments. Theoretical methods were analysis and synthesis, analogy, comparison, generalization.Item Діяльність міжнародних організацій у сферізабезпечення гендерної рівності.Activities of International Organizations in the Field of Gender Equality(2020) Камінська, Н.В.; Kaminska, N.; Свєшнікова, М. М.; Svieshnikova, M.Мета статтіполягає вздійсненні аналізу діяльності міжнародних організацій стосовно забезпеченнягендерної рівності. Задля її реалізації необхідно виконати такі завдання: 1)хронологічно прослідкувати здобутки міжнародних організацій щодо забезпечення гендерної рівності; 2) виокремити напрями діяльності сучасних міжнародних організацій уцій сфері; 3) класифікувати розроблені та прийняті міжнародно-правові стандарти й відповідні міжнародно-правові акти; 4)зʼясувати роль України в правотворчій і правозастосовній діяльності міжнародних організацій. Методологічну основудослідження становить низка підходів і методів наукового пізнання, зокрема: порівняльно-правовий тасистемний, історичний і формально-юридичний, структурно-функціональний. Наукова новизна. Системний аналіз діяльності міжнародних організацій демонструє найбільший внесок і значущість для забезпечення гендерної рівності Організації Об’єднаних Націй та її структур, ОрганізаціїПівнічноатлантичного договору, Організаціїз безпеки і співробітництва в Європі, Ради Європи. Вони розробилизначнукількість загальнообовʼязкових і рекомендаційних міжнародно-правових актів, які становлять правову основу паритетної демократії на універсальному та регіональному рівнях, розвитку механізмів гарантування й реалізації рівних прав іможливостей жінок та чоловіків. Висновки. Розроблені й прийняті сучасними державами в межах Організації Об’єднаних Націй міжнародно-правові стандарти спрямовані на подолання дискримінації за статевою ознакою, насильства, гендерної нерівності, а також гарантування розширення участі жінок і дівчат урізних сферах життєдіяльності. Конкретизовано ці правові норми в міжнародно-правових актах регіонального та міжрегіонального масштабу. Основними напрямами діяльності сучасних міжнародних організацій з питань забезпечення гендерної рівності є: 1)розроблення та прийняття міжнародно-правових актів;2) формування інституційних засад; 3) реалізація міжнародних проєктів, програм, організація міжнародних конференцій і нарад різних рівнів; 4) координація івзаємодія міжнародних організацій, зокрема в секторі безпеки й оборони; 5)моніторинг та розʼяснювальна робота; 6)сприяння впровадженню стандартів гендерної рівності на внутрішньодержавному рівні, імплементація їх у національне законодавство. Thepurpose of this article is to analyze the activities of international organizations on gender equality. To achieve this, the following tasks need to be addressed: 1) track the achievements of international organizations in the direction of gender equality chronologically; 2) identify the activities of existing international organizations in this field; 3) to classify the developed and adopted international legal standards and the relevant international legal acts; 4) to find out the role ofUkraine in the law-making and legal activities of international organizations. The methodological basisof the study is a number of approaches and methods of scientific knowledge. These are, in particular, comparative-legal and systemic, historical and formal-legal, structural-functional and other methods. Scientific novelty.The systematic analysis of the organization of the activities of existing international organizations demonstrates the greatest contribution and importance to the gender equality of the UN and its structures,NATO, OSCE, the Council of Europe. They have developed a significant number of internationally binding and advisory instruments, which form the legal basis of parity democracy at the universal and regional levels, the development of mechanisms for guaranteeing and exercising equal rights and opportunities for women and men. Conclusions. International legal standards developed and adopted by modern states within the UN framework to combat gender discrimination, violence, gender inequality, and to ensure greater involvement of women and girls in various spheres of life. The main activities of existing international organizations on gender equality are: 1) development and adoption of international legal acts, 2)creation of institutional framework; 3) implementation of international projects, programs, holding international conferences and meetings at different levels; 4)coordination and cooperation of international organizations, in particular in the security and defense sector; 5) monitoring and awareness-raising activities; 6)promoting the implementation of gender equality standards at the national level, implementation of them into national legislation.Item Службова особа як суб’єкт нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету безвстановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням. An Official as a Subject of Misuse of Budget Money, Budget Expenditures or the Provision of Loans from the Budget Without Established Budget Assignments orin Excess(2020) Хоменко, В. П.; Khomenko, V.Метою публікації є кримінально-правовий аналіз і характеристика службової особи як суб’єкта нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням.Методологія. У статтівикористано комплекс наукових методів: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Наукова новизна. Розглянуто перелік осіб, які можуть бути суб’єктами нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням; виокремлено службових осіб суб’єктів господарської діяльності–юридичних осіб небюджетної сфери, що одержують дотації, субсидії чи субвенції як бюджетні кошти; службових осіб юридичних осіб небюджетної сфери, яким згідно з чинним законодавством делеговано право розпоряджатися бюджетними коштами. Наведено перелік осіб, які можуть бути співучасниками нецільового використання бюджетних коштів –як серед працівників бюджетної установи, так і контролюючих та фінансових органів: Державної аудиторської служби, Державної казначейської служби, Державного казначейства України. Визначено особливість вчинення службовою особою нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням, що полягає в суміжному вчиненні правопорушень проти власності та службових злочинів. Thepurposeof the publication is the criminal legal analysis and characterize of an official as a subject of misuse of budget funds, budget expenditures or the provision of loans from the budget without established budget assignments or in excess thereof. Methodology.The article used a complex of scientific methods, namely: terminological, system-structural, formal-logical, comparative legal.Item Засади проведення слідчих (розшукових) дій у контексті практики Європейського суду з прав людини. Fundamentals of Conducting Investigative(Search) Actions in Accordancewith the Practice of the European Courtof Human Rights(2020) Чорноус, Ю. М.; Chornous, Yu.; Гвоздюк, В. В.; Hvozdiuk, V.Метою статті єформування засад проведення слідчих (розшукових) дій на підставі практики Європейського суду з прав людини. Досягнення цієї мети передбачало виконання таких завдань: висвітлити значення практики Європейського суду з прав людини в кримінальному провадженні та безпосередньо під час проведення слідчих (розшукових) дій; проаналізувати окремі рішення Європейського суду з прав людини, які необхідно враховувати під час проведення слідчих (розшукових) дій.Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Визначальним є загальний діалектичний метод наукового пізнання явищ, а також їхніх зв’язків із практичною діяльністю органів досудового розслідування, прокуратури та суду. З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: порівняльно-правовий –під час аналізу норм міжнародного й національного законодавства, рішень Європейського суду з прав людини, наукових категорій; історико-правовий –під час розгляду наукових позицій щодо окремих проблемних питань; системно-структурний –для формулювання завдань, які виконують у процесі проведення органами досудового розслідування слідчих (розшукових) дій на підставі практики Європейського суду з прав людини.Thepurposeof the article is to form the fundamentals for conducting investigative (search) actions, in accordance with the practice of the European Court of Human Rights. Achieving of this goal was to solve the following problems: to disclose the importance of the practice of the European Court of Human Rights in criminal proceedings and directly during investigative (search) actions; to analyze certain decisions of the European Court of Human Rights to be considered while conducting investigative (search) actions. Methodology.The methodological toolkit was chosen considering the aim, the specific character of the object and subject of the research. The general dialectical method of scientific cognition of the phenomena, as well as their relation to the practical activity of the bodies of pre-trial investigation, prosecutor's office and court, is decisive. There following special methods of the research were used: the comparative law method –was used in the analysis of the norms of international and national legislation, decisions of the European Court of Human Rights, scientific categories; historical method in law was used in order to reveal scientific views on particular problematic issues; structural method was used to formulate issues that are solved as a resultof investigative (search) actions conducted by pre-trial investigative bodies considering the practice of the European Court of Human Rights.Item Прокурор за чинним КПК: обвинувач чи наглядач? Is the Prosecutor under the Current Criminal Procedure Code:Prosecutor or Supervisor?(2020) Рогатюк, І. В.; Rohatiuk, I.Турбулентні зміни законодавства останніми роками є плідним підґрунтям для наукових досліджень. Інколи закони, які регулюють кримінальні процесуальні відносини, приймають так швидко й дивно, що згодом вони тільки завдають шкоди інтересам держави й ускладнюють роботу прокурора –процесуального керівника під час розслідування кримінального провадження. З огляду на це, актуальним є питання щодо ролі та місця прокурора в механізмі забезпечення прав і свобод громадян під часздійснення кримінального судочинства, реалізації його функцій і повноважень.Підтвердженням цього є зміни доКонституції України, прийняті влипні 2016 року, які вже протягом чотирьох років не імплементовані до інших законів України.Закріплений Основним Законом оновлений статус прокурора створює новий базис для процесуальної тактики розслідування кримінальних проваджень. Отже, варто дослідити нову законодавчу регламентацію, емпіричні результати та практичну складову діяльності прокурора. У роботі розглянуто функціональний алгоритм дій прокурора –процесуального керівника щодо розслідування кримінальних правопорушень. Turbulent changes in legislation in recent years have laid fertile ground for scientists. Sometimes, for some time, laws governing criminal procedural relations are passed so quickly and strangelythat they only harm the interests of the state and complicate the work of the prosecutor-procedural manager during the investigation of criminal proceedings. In this regard, the question of the role and place of the prosecutor in the mechanism of ensuringthe rights and freedoms of citizens in the criminal proceedings, the implementation of its functions and powers remains open.This is confirmed by the amendments to the Constitution of Ukraine adopted in July 2016, which are still not implemented in otherlaws of Ukraine four years later. The updated status of the prosecutor enshrined in the Basic Law of Ukraine creates a new basis for the procedural tactics of investigating criminal proceedings. In view of the above, it is necessary to investigate the newlegislation, empirical results and the practical component of the prosecutor’s activities. The paper considers the functional algorithm of actions of the prosecutor-procedural manager on the investigation of criminal offenses.The purposeof the article is to characterize the features of the procedural status of the prosecutor as a subject of criminal proceedings in the investigation of crimes, the component of this activity as a supervisor or prosecutor in criminal proceedings, comparing such powers and determining the nature of such activities by their number in law.Item Порівняльний аналіз кримінального провадження inabsentiaв законодавстві ФРН та України. Comparative Analysis of Trial in Absentia in Legislation of the FRG and Ukraine(2020) Калінніков, О. В.; Kalinnikov, O.Метою статті є порівняння кримінального процесуального законодавства Федеративної Республіки Німеччини та України щодо кримінального провадження за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого на стадії як досудового розслідування, так і судового розгляду, а також дослідження відповідності законодавств цих країн міжнародним документам, у яких визначено критерії, що регламентують розгляд у порядку inabsentiaта практиці Європейського суду з прав людини. Методологія.З огляду на поставлену мету, особливості об’єкта й предмета дослідження, обрано методологічний інструментарій. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (абстрагування, аналогію, дедукцію, індукцію, синтез) –для з’ясування змісту розглядуваного питання; теоретичний –у процесі дослідження наукової та навчально-методичної літератури. Thepurpose of the article is to compare the criminal procedure legislation of the Federal Republic of Germany and Ukraine on criminal proceedings in the absence of a suspect or accused both at the stage of pre-trial investigation and trial, with the study of compliance of these laws with international documents. and the case law of the European Court of Human Rights. Methodology.In view of the set aim, specificity of the object and subject of the research, the methodological tool has been chosen. During the research,asystem of methods of scientific cognition has been applied: the formal logic (abstraction, analogy, deduction, induction, synthesis) –to study the content of the matter under consideration; the theoretical approach–in the process of study of scientific, educational and methodological literature.Item Механізм захисту прав і свобод людини в діяльності Національної поліції України. Mechanism for Protection of Human Rights and Freedoms in Activity of National Police of Ukraine(2020) Коваленко, В. В.; Kovalenko, V.Метоюстатті є здійснення теоретичногоузагальнення та виконання комплексного науково-прикладного завдання щодо формування теоретичної концепції змісту механізму захисту прав і свобод людини в діяльності Національної поліції України зрозробленням пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення законодавства та правозастосовної практики. Методологія.Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання,шляхом застосування якого було розглянутоправові, функціональні, організаційні та процедурні аспекти захисту прав і свобод людини та громадянина в діяльності правоохоронних органів (їх розвиток, взаємозв’язок та взаємовплив). За допомогою гносеологічного методу було з’ясовано роль Національної поліції України в системі забезпечення прав людини,завдяки логіко-семантичномуметоду поглиблено понятійний апарат, визначено сутність понять «механізм охорони» та «механізм захисту». Шляхом використання системно-структурного методу досліджено складові елементи такого механізму захисту. Структурно-логічний метод застосовано для визначення основних напрямів оптимізації захисту прав і свобод людини в діяльності Національної поліції України.The purposeof the article is to theoretically summarize and solve a complex scientific and applied problem of forming a theoretical concept of the content of the mechanism of protection of human rights and freedoms in the activities of the National Police of Ukrainewith the development of proposals and recommendations aimed at improving legislation and applicable law practice. The methodologicalbasis of the research is the dialectical method of scientific cognition, which allows to consider the legal, functional, organizational and procedural aspects of the protection of human and citizen’s rights and freedoms in the activities of law enforcement agencies in their development, interconnection and mutual influence. The epistemological method revealed the role and importance of the National Police of Ukraine in the human rights system; logical-semantic method deepened the conceptual apparatus, defined the essence, features and meaning of «mechanism of protection» and «mechanism of protection.» Using the system-structural method, the constituent elements of such a protection mechanism are investigated. The structural-logical method is applied to determine the main directions of improvement and optimization of protection of human rights and freedoms in the activities of the National Police of Ukraine.Item Особливості повідомлення про підозру особі, яка перебуває на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Peculiarities of Serving Notice of Suspicion to Person Staying in Temporary Occupied Donetsk and Luhansk Regions(2020) Атаманов, О. М.; Atamanov, O.Метою статтіє аналіз особливостей правового регулювання повідомлення про підозру особі, місцезнаходження якої встановлено, місце проживання та/або перебування якої знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, а також виокремленняактуальних теоретичних і практичних проблем, що постають під час вручення письмового повідомлення про підозру особі, яка перебуває на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Методологія.З огляду на поставлену мету, специфіку об’єкта тапредмета дослідження обрано методологічний інструментарій. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (абстрагування, аналогію, дедукцію, індукцію, синтез) –для з’ясування змісту досліджуваного питання; метод системного аналізу –для формулювання висновків дослідження та окреслення напрямів удосконалення кримінального процесуального законодавства України; теоретичний –у процесі дослідження наукової та навчально-методичної літератури. Thepurpose of the article is to analyse the peculiarities of legal regulation of serving the notice of suspicion to a person whose location has been established, who resides and/or stays in temporary occupied Donetsk and Luhansk regions, as well as establishment of current theoretical and practical problems in serving a written notice of suspicion to a person located in temporary occupied Donetsk and Luhansk regions. Methodology.In view of the said aim, specificity of the object and subject of the research, the methodological tool has been chosen. During the research, asystem of methods of scientific cognition has been applied: the formal logic (abstraction, analogy, deduction, induction, synthesis) –to study the content of the matter under consideration; the systematic analysis –to outline directions of improvement of criminal procedure legislation of Ukraine; the theoretical approach –in the process of study of scientific, educational and methodological literature.Item Етичні засади формування службового права. Ethical Foundations of Service Law(2020) Самойленко, О. С.; Samoilenko, O.Метастатті полягає в оцінюванні наукових позицій стосовно впливу етики на право загалом іструктурні елементи системи права,визначенні напрямів і результатів такого впливу, а також з’ясуванні ролі етичних засад у формуванні дієвого механізму правового регулювання публічної служби. Методологія.З огляду на окреслену мету, специфіку об’єкта й предмета дослідження, методологічну основу публікації становить комплекс методів, завдяки яким було розглянуто підходи до розуміння ролі етики в праві. Метод формальної логіки використанодля з’ясування змісту службового права. Емпіричний метод було застосовано під час вивчення питання формування етичних засад службового права. Компаративний –для порівняння українських та іноземних підходів до розробленняетичних засад службового права. Наукова новизназумовлена тим, що етична складова є засадою для формування правової системи на аксіологічному, гносеологічному, праксеологічному рівнях. Тому в публікації обґрунтовано відмінності між поняттями «етика права», «правова етика», «юридична етика» та «правнича етика». Висновки.Важливим елементом удосконалення службового права є етична складова. По-перше, зниженнявпливу влади та релігійних норм на поведінку людини потребує формування нового чи вдосконалення попереднього механізму регулювання суспільних відносин. По-друге, право та мораль у вигляді етичних норм є історично взаємопов’язаними, механізм їх взаємовпливу перевірений часом. По-третє, їм притаманна компенсаторна функція:якщоправо не може вирішити суспільного конфлікту, посилаютьсяна норми моралі. Завдяки цьому зниження рівня моральності,з огляду на специфікурозвитку суспільства (послаблення уваги людини до суспільства через діджиталізацію, поява нових цінностей),компенсують шляхом закріплення етичних норм у нормах права.Thepurposeof the article is to evaluate the scientific positions on the impact of ethics on law in general and the structural elements of the law system, in particular, to determine the directions and results of such influence, as well as to clarify the role of ethical foundations in the formation of an effective mechanism of legal regulation of public service. Methodology.Given the goal, specificity of the object and object of study, the methodological basis of the publication is a set of methods that allowed to consider approaches to understanding the role of ethics in law. Formal logic method ‒ to find out the content of employment law. The empirical method was applied in the study of the formation of ethical principles of employment law. Comparative ‒ to compareUkrainian and foreign approaches to the formation of ethical principles of official law. Scientific noveltyis due to the fact that the ethical component is the basis for the formation of the legal system at the axiological, epistemological, praxeologicallevels. Therefore, the publication substantiates the differences between the concepts of «ethics of law», «legal ethics», «legal ethics» and «legal ethics». Conclusions.An important element of improving the law of service is the ethical component. First,the reduction of the influence of the authorities and religious norms on human behavior, which requires the formation of a new or improvement of the old mechanism of regulation of social relations. Secondly, law and morality in the form of ethics are historically interrelated and the mechanism of their interplay is time-tested. Thirdly, they have an inherent compensatory function ‒ where the right to resolve a social conflict comes to the aid of moral standards, in turn ‒ a decrease in the level of morality due to the peculiarities of social development (diminishing human attention to society through digitization, the emergence of new values) is compensated for due to the consolidation of ethical rules in the rules of law.Item Вручення письмового повідомленняпро підозру як невідʼємна складова притягнення особи до кримінальної відповідальності. Delivery of a Written Notice of Suspicion as an Integral Part of Attracting a Person to Criminal Liability(2020) Атаманов, О. М.; Atamanov, O.Метою статті є аналіз кримінального процесуального законодавства України щодо інституту вручення письмового повідомлення про підозру як невідʼємної складової здійснення повідомлення особі про підозру для визначення актуальних теоретичних іпрактичних проблем законодавства, а також надання пропозицій щодо їх розв’язання. Методологія.З огляду на поставлену мету, специфіку обʼєкта йпредмета дослідження,обрано методологічний інструментарій. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (абстрагування, аналогію, дедукцію, індукцію, синтез) –для зʼясування змісту досліджуваного питання; метод системного аналізу –для окреслення напрямів удосконалення кримінального процесуального законодавства України; теоретичний –у процесі вивченнянаукової та навчально-методичної літератури. Thepurposeof the articleis to analyse the criminal procedure legislation of Ukraine with regard to the concept of servicing a written notice of suspicion as an integral part of notifying a person of suspicion in order to define current theoretical and practical problems of the legislation, as well as to propose the ways to solve them. Methodology.In view of the said aim, specificity of the object and subject of the research, the methodological tool has been chosen. During the research, asystem of methods of scientific cognition has been applied: the formal logic (abstraction, analogy, deduction, induction, synthesis) –to study the content of the matter under consideration; the systematic analysis –to outline directions of improvement of criminal procedure legislation of Ukraine; the theoretical approach –in the process of study of scientific, educational and methodological literature.Item Законодавче регулювання оперативно-розшукової діяльності: проблеми та шляхи їх розв’язання.Legislative Regulation of Operational and Investigative Activities: Problems and their Solutions(2020) Князєв, С.М.; Kniaziev, S.; Чернявський, С.С.; Cherniavskyi, S.; Грібов, М. Л.; Hribov, M.Мета дослідження –внесення пропозицій з удосконалення законодавчого регулювання оперативно-розшукової та інших видів діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів України. Методологія. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ, а також загальнонаукові та спеціальні методи юридичної науки, зокрема: системно-структурний –для визначення змісту досліджуваних категорій і правових явищ, зокрема формування понятійно-категорійного апарату, систематизації наукових знань обраного напряму дослідження загалом, комплексного аналізу положень нормативно-правових актів та формування системи пропозицій щодо реформування законодавства й використання в Україні іноземного досвіду; порівняльно-правовий та компаративний –для комплексного аналізу національного законодавства й підзаконних нормативно-правових актів, норм міжнародного права, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності; логіко-юридичний (догматичний) –під час розроблення понятійного апарату, формулювання пропозицій щодо внесення змін і доповнень до законодавчих актів; статистичний–для аналізу вивчених матеріалів оперативно-розшукових справ, кримінальних проваджень, результатів анкетування; соціологічні (анкетування, інтерв’ювання, опитування) –для дослідження думок практичних працівників, визначення ефективності застосування окремих правових інститутів. The purposeof the study is to make proposals for improving the legislative regulation of operational and investigative and other activities of operational units of law enforcement agencies of Ukraine. Methodology.The methodological basis of the study is a dialectical-materialist method of scientific knowledge of socio-legal phenomena, as well as general and special methods of legal science, in particular: system-structural –to determine the content of the studied categories and legal phenomena, including the formation of conceptual and categorical apparatus. the direction of research in general, a comprehensive analysis of the provisions of regulations and the formation of a system of proposals for reforming legislation, the formation of a system of proposals for the use of foreign experience in Ukraine; comparative law and comparative –for a comprehensive analysis of domestic legislation and bylaws, international law, which constitute the legal basis of the ORD; logical and legal (dogmatic) –in the development of the conceptual apparatus, the formulation of proposals for changes and additions to legislation; statistical –for the analysis of the studied materials of ORS, criminal proceedings, results of questionnaires; sociological (questionnaires, interviews, surveys) –to study the opinions of practitioners, to determine the effectiveness of certain legal institutions.Item Роль і значення Ради Європи в забезпеченні розвитку фізичної культури та спорту. Role and Importance of the Council of Europe in Providing the Development of Physical Culture and Sport(2020) Палюх, А. Я.; Paliukh, А.Метою статтіє вивчення досвіду правового регулювання фізкультурно-спортивної сфери на рівні Ради Європи, забезпечення реалізації спортивних та інших прав громадян її держав-членів відповідно до міжнародно-правових стандартів, а також вирішення спортивних спорів. Для її досягнення було окреслено такі завдання:проаналізувати еволюційний шлях становлення нормативного йінституційного інструментів міжнародного співробітництва в межах Ради Європи; виокремити основні міжнародно-правові акти Ради Європи, її органів з питань фізичної культури та спорту; дослідити внесок Європейського суду з прав людини в урегулювання спортивних спорів; схарактеризувати напрями співпраці держав–членів Ради Європи, зокрема України,у сфері фізкультурно-спортивних відносин. The purposeof the article is to study the experience of legal regulation of physical culture and sport in the Council of Europe, to ensure the exercise of sports and other rights of citizens of its Member States in accordance with existing international legal standards, and to resolve sports disputes. To achieve it, the following tasks were formed: ‒ to analyze the evolutionary path of formation of normative and institutional instruments of international cooperation within the Council of Europe; ‒ to investigate the contribution of the European Court of Human Rights to the settlement of sports disputes; ‒ to characterize the areas of cooperation of Council of Europe member states, including Ukraine in the field of physical culture and sports relations.Item Імплементація в законодавство України міжнародно-правових норм ООН та ЮНЕСКО щодо охорони культурної спадщини. Implementation of UN and UNESCO International Legal Norms on the Protection of Cultural Heritage into Ukrainian Law(2020) Мазур, Т. В.; Mazur, T.Мета статті –проаналізувати основні міжнародно-правові пам’яткоохоронні акти Організації Об’єднаних Наційта ЮНЕСКО й імплементацію їхніхнорм у законодавство України в контексті сучасних викликів і загроз національній культурній спадщині. Методологія дослідженняґрунтується на системі теоретичних принципів (системності, історизму, об’єктивності тощо), логічних прийомів (аналіз і синтез, індукція та дедукція, аналогія, гіпотеза тощо) та конкретних засобів дослідження, що дали змогу висвітлити процес імплементації міжнародно-правових норм у законодавство України в контексті сучасних викликів і загроз національній культурній спадщині. Наукова новизнастатті полягає в здійсненні аналізу міжнародно-правових норм Організації Об’єднаних Наційта ЮНЕСКО щодо захисту культурних цінностей і відповідності національного законодавства України цим нормам, а також тим викликам і загрозам, які постали перед державою та її культурними цінностями після окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим і початку збройного конфлікту на Донбасі. Висновки. Україна активно співпрацює з Організацією Об’єднаних Наційта ЮНЕСКО у сфері захисту культурних цінностей та є учасницею основних міжнародних конвенцій, прийнятих цими організаціями. Застосовуючизазначенінормилише протягом останніх кількох років вдалося повернути частину викрадених з українських музеїв об’єктів культурної спадщини, а також повернути такі об’єкти, виявлені українськими правоохоронцями, державам-власницям.Відповідно до норм міжнародного законодавства, Україна також провадить судові процеси стосовно повернення до нашої держави культурних цінностей, які було вивезено на експонування за кордон з Автономної Республіки Крим до 2014року, протидіє спробам Російської Федерації заволодіти об’єктами культурної спадщини в окупованій Автономній Республіці Крим тощо. Водночас українське законодавство потребує подальших змін у зв’язку з удосконаленням міжнародного права охорони культурної спадщини та з метою протидії руйнуванню, викраденням і знищенню об’єктів культурної спадщини в окупованій Автономній Республіці Кримта зоні збройного конфлікту на Донбасі. Thepurpose of the article is to analyze the main international legal acts of the UN and UNESCO and to implement their norms in the legislation of Ukraine in the context of contemporary challenges and threats to the national cultural heritage. Methodologyis a system of theoretical principles (systematicity, historicism, objectivity, etc.), logical techniques (analysis and synthesis, induction and deduction, analogy, hypothesis, etc.) and specific research tools that have made it possible to fully disclose the process of implementation of international law into the legislation of Ukraine in the context of contemporary challenges and threats to the national cultural heritage. Thescientific noveltyof the article is to analyze the international legal norms of the UN and UNESCO on protection of cultural values and conformity of national legislation of Ukraine with these norms, as well as those challenges and threats that Ukraine and its cultural values face after the occupation of Crimea by Russia and the beginning of the armed conflict in the Donbass. Conclusions.Ukraine actively cooperates with the UN and UNESCO in the field of the protection of cultural property and is a party to major international conventions adopted by these organizations. Thanks to the application of these norms, only in the last few years have been managed to recover some of the objects of cultural heritage stolen from the Ukrainian museums, as well as to return such objects discovered by Ukrainian law enforcement agencies, to the state-owners. Due to international law, Ukraine is also pursuing lawsuits to return to our country cultural values that were exported abroad from Crimea until 2014, counteracting the attempts of the Russian Federation to seize cultural heritage in occupied Crimea and the like. At the same time, Ukrainian legislation needs further changes in connection with the development of international cultural heritage law and in order to counteract the destruction, theft and destruction of cultural heritage sites in occupied Crimea and the armed conflict zone in the Donbass.Item Порушення правил щодо карантину людей: аналіз складу правопорушення. Violation of People’s Quarantine Rules: an Analysis of Composition of the Criminal Offense(2020) Волуйко, О. М.; Voluiko, O.; Волуйко, О. М.; Voluiko, O.Метоюстатті є виявлення проблемних питань кваліфікації порушення правил щодо карантину людей, недоліків конструювання ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначення шляхів їх усунення. У статті використано комплекс науковихметодів, а саме: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських та іноземних учених, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також практика їхзастосування. Наукова новизнастатті полягає в тому, що в ній визначено об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, суб’єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є необхідною умовою ефективного застосування цієї норми як заходу адміністративного примусу. Виявлено окремі вади в конструкції складу цього правопорушення, пов’язані насамперед з його об’єктивною стороною, а також запропоновано шляхи їх усунення. The purposeof the article is to identify problematic issues of qualification of violation of people’s quarantine rules, to establish the shortcomings of construction of Art. 44-3 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses, and to determine ways to eliminate them. The article uses a set of scientific methods, namely: terminological, system-structural, formal-logical, comparative-legal. The theoretical ground of study consists of works of Ukrainian and foreign scholars, provisions of the Code of Ukraine on Administrative Offenses, as well as practice of their application. The scientificnoveltyof the article is that it defines the object, the objective side, the subject, the subjective side of the administrative offense under Art. 44-3 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses as the necessary condition for effective application of this norm as a measure of administrative enforcement. Some shortcomings in structure of this offense, primarily related to its objective side, have been identified and some ways to eliminate them have been suggested.Item Еволюція доктринальних джерел з питань гендерної рівності. Evolution of Doctrinal Sources on the Issues of Gender Equality(2020) Романова, Н. В.; Romanovа, N.Метоюнаукової статті є дослідження розвитку джерел у сфері гендерної рівності, а також висвітлення світоглядних поглядів на питання гендерної рівності, сформованих науковцями в контексті філософії, історії,педагогіки, психології, релігієзнавства, культурології, філології, соціології, економіки, права, які стали підґрунтям для доктринальних джерел у сфері гендерної рівності. Методологічнуосновустатті становить сукупність принципів наукового пізнання, філософських, загальнонаукових і конкретнонаукових методів, за допомогою яких було проаналізовано історію становлення та розвитку джерел у сфері гендерної рівності, а також міждисциплінарні звʼязки результатів дослідження. Наукова новизнапублікації полягає в тому, що в ній удосконалено систематизацію джерел у сфері гендерної рівності й визначено їх фундаментальне підґрунтя; уперше запропоновано висвітлювати гендерну рівність не лише як правову, а й як міждисциплінарну категорію; проаналізовано подальший розвиток доктринальних джерел у сфері гендерної рівності. Висновки. Сформульованотакі положення: уперше про гендерну рівність зазначають у правових джерелах у другій половині XVII ‒ другій половині XVIIІ століття.Ідеюгендерної рівності систематично вдосконалювали, спочатку на державному рівні розвинених країн, потім –на міжнародному, що зумовило зміни в усвідомленні сутностіта значення гендерної рівності для інших країн. Останніми роками сформувалася тенденція до активізації діяльності міжнародних організацій та держав стосовно реалізації гендерної рівності, розширення прав і можливостей чоловіків та жінок, а також трансформації усвідомлення гендерної рівності від утопічної ідеї до основного права людини, принципу. Обґрунтовано, що гендерна рівність є не лише правовоюкатегорією, а й міждисциплінарною, якувисвітлено крізь призму філософії, історії, педагогіки, психології, релігієзнавства, культурології, філології, соціології, економіки. The purposeof the scientific article is a comprehensive study of the development of sources in the field of gender equality, as well as coverage of worldviews on issues of gender equality, formed by the understanding of scientists in the context of philosophy, history, pedagogy, psychology, religious studies, cultural studies, philology, sociology, economics, law, which have become basis for the formation of doctrinal sources in the field of gender equality. The methodologicalbasis of scientific research is a combination of the principles of scientific knowledge, philosophical, general scientific and concrete science methods, with the help of which it was possible to study the history of the formation and development of sources in the field of gender equality, as well as the interdisciplinary connections of the research results. The scientific noveltyof the publication is that the systematization of sources in the field of gender equality is improved and their fundamental basis is given; for the first time, it was proposed to consider gender equality not only from the point of view of law, but as an interdisciplinary category; further development of doctrinal sources in the field of gender equality is considered. The conclusionsof the scientific article are reduced to the following provisions, namely: the first mention of gender equality arose at a certain historical stage in the development of law (the second half of the XVII ‒the second halfof the XVIII century). The idea of gender equality was constantly evolving, first at the state level of the developed countries of the world, then at the international level, which in turn provoked changes in the understanding of the essence and significance of gender equality for other countries. Recently, there has been activity in the activities of international organizations and states to achieve gender equality, the empowerment of men and women, as well as a change in understanding of gender equality from a utopian idea to a fundamental human right, principle. The study found that gender equality is not only a legal issue, but has an interdisciplinary nature and is also viewed through the prism of philosophy, history, pedagogy, psychology, religious studies, cultural studies, philology, sociology, economics.