2019 рік

Permanent URI for this community

https://elar.navs.edu.ua/handle/123456789/14104

Browse

Browsing 2019 рік by Issue Date

Filter results by year or month
Now showing 1 - 20 of 55
  • Thumbnail Image
    Item
    Інститут пробації в Україні: відповідність нормам міжнародного законодавства.Compliance of the Probation Institute in Ukraine with International Law
    (2019) Перепічка, Н. Г.; Perepichka, N.
    Метою статті є аналіз міжнародного та національного законодавства у сфері запобігання злочинам органами пробації, а також визначення напрямів удосконалення вітчизняного законодавства, яке регулює цей інститут в Україні. Для реалізації зазначеної мети в статті виконано такі завдання: розглянуто різні підходи до тлумачення поняття «пробація»; досліджено національне й міжнародне законодавство у сфері запобігання кримінальним правопорушенням органами пробації; вивчено проблемні питання запобігання кримінальним правопорушенням органами пробації в Україні; на підставі здійсненого дослідження надано пропозиції та рекомендації з удосконалення заходів запобігання кримінальним правопорушенням органами пробації в Україні шляхом внесення змін до національного законодавства. The purpose of the article is to analyze the international and national legislation in the field of crime prevention by the probation authorities, and to determine the directions of improvement of the national legislation governing the institute in Ukraine. In order to achieve this goal, the following tasks have been accomplished in the article: Different approaches to understanding the concept of «probation» are considered; investigated national and international legislation in the field of prevention of criminal offenses by probation authorities in Ukraine; probation issues of probation prevention were investigated; on the basis of the conducted research, proposals and recommendations on improvement of measures for prevention of criminal offenses by the probation authorities in Ukraine by amendments to the national legislation were provided.
  • Thumbnail Image
    Item
    Криміналістика в освітньому процесі закладів вищої освіти України: історичні аспекти.Forensics in the Educational Process of the Institutions of Higher Education in Ukraine: Historical Aspects
    (2019) Юсупов, В. В.; Yusupov, V.
    Метою статті є висвітлення історичних особливостей запровадження криміналістики в освітній процес, дослідження розвитку криміналістики в провідних вітчизняних закладах вищої освіти. Методологія. У статті використано комплекс наукових методів, а саме: історичний, історіографічний, термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Наукова новизна. Установлено, що після 1917 року викладання криміналістики в закладах вищої освіти України мало певні особливості: у зв’язку із закриттям юридичних факультетів університетів припинено викладання криміналістики; було запроваджено викладання криміналістики в спеціальних закладах вищої освіти з підготовки міліціонерів, працівників карного розшуку та співробітників інших органів, що забезпечували протидію злочинності; для викладання криміналістики на курсах і в спеціальних школах обрано уніфікований підхід щодо програми навчальної дисципліни, яку затверджував Народний комісаріат внутрішніх справ; у 1930-х роках після відкриття юридичних відділень і факультетів в університетах відновлено викладання криміналістики; у повоєнні роки навчальний курс «Криміналістика» викладали на кафедрах кримінально-процесуального спрямування. Висновки. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у закладах вищої освіти України криміналістику спершу викладали в межах навчальних курсів з кримінального права, кримінального судоустрою та провадження (процесуальний порядок розслідування злочинів), поліцейського права. До 1917 року криміналістика як комплекс допоміжних до кримінального права навчальних дисциплін мала статус не обов’язкового для вивчення курсу, який пропонували насамперед тим студентам університетів, які мали намір працювати в органах юстиції, що розслідували злочини. Криміналістику викладали студенти під час різних форм навчальних занять – практичних, криміналістичних семінарів, студій, секцій. Після Другої світової війни на теренах України викладання навчальної дисципліни «Криміналістика» інтегрується з «Кримінальним процесом» на кафедрах кримінально-процесуального спрямування. З 1950–1960-х років у вітчизняних юридичних та спеціальних правоохоронних закладах вищої освіти запроваджували кафедри криміналістики, що сприяло подальшому розвитку дисципліни загалом.The purpose of the article is to highlight the historical features of the establishment of forensic science in the educational process, the research on the development of forensics in leading Ukrainian higher education institutions. Methodology. In the article a set of scientific methods is used, namely: historical, historiographical, terminological, systemic-structural, formal-logical, comparative legal. Scientific novelty. It was established that after 1917 the teaching of forensics in higher education institutions of Ukraine had some peculiarities: due to the closure of the faculties of law at the universities, the teaching of forensics was discontinued; a teaching of forensics was introduced in specialized institutions of higher education for police officers, criminal investigators and employees of other bodies who counteracted crimes; a unified approach to the curriculum program, which was approved by the People’s Commissariat of Internal Affairs, was adopted to teach forensics at courses and in special schools; a teaching of forensics was restored in the 1930s, after the opening of legal departments and faculties in universities; the forensic training course was taught at the departments of the criminal procedural direction in the postwar years. Conclusions. In the late nineteenth and early twentieth centuries in institutions of higher education of Ukraine forensics was primarily taught within the framework of training courses on criminal law, criminal justice proceedings (the procedural order of criminal investigation) and police law. Until 1917, forensics as a complex of auxiliary subjects to criminal law had the status of an optional training course, which, above all things, was offered to students who had intentions to work in the justice agencies, which were investigating crimes. Forensics was taught and mastered by students during various forms of training sessions – practice sessions, seminars in forensic science, audiences, sections. After the end of the Second World War, on the territory of Ukraine a teaching of curriculum on forensics was integrated with the curriculum on criminal procedure. These subjects were provided by the departments of the criminal procedural direction. Since the 1950s and 1960s, domestic law and special law-enforcement institutions of higher education began to create departments of forensic science, which had to ensure the further development of forensics.
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток понятійно-термінологічного апарату правової охорони культурної спадщини в Україні. Development of Conceptual and Terminological Apparatus of Legal Cultural Heritage Protection in Ukraine
    (2019) Мазур, Т. В.; Mazur, T.
    Метою статті є аналіз становлення та розвитку понятійно-термінологічного апарату правової охорони культурної спадщини в Україні. Для її досягнення сформульовано такі завдання: проаналізувати еволюцію правової охорони культурної спадщини в Україні; з’ясувати сутність понять «пам’ятка», «культурна спадщина», «культурні цінності».The purpose of the article is to analyze the formation and development of the conceptual and terminological apparatus of legal cultural heritage protection in Ukraine.In order to achieve it, the following tasks are being analyzed: to analyze the evolution of legal cultural heritage in Ukraine; To find out the nature and essence of notions «attraction», «cultural heritage», «cultural values» etc...
  • Thumbnail Image
    Item
    Система заходів попередження та протидії злочинам, що посягають на територіальну цілісність і конституційний лад, національну безпеку. System of Measures for Preventing and Combating Crimes Encroaching on the Territorial Integrity and Constitutional System, National Security
    (2019) Носач, А. В.; Nosach, А.
    Метою статті є визначення шляхів удосконалення загальнодержавної системи попередження та протидії злочинам, що посягають на територіальну цілісність і конституційний лад, національну безпеку.The purpose of the article is to determine the ways of improving the nationwide system of preventing and combating crimes encroaching on territorial integrity and constitutional system, national security.
  • Thumbnail Image
    Item
    Міжнародний досвід правового регулювання негласного співробітництва.International Experience of Tacit Cooperation’s Legal Regulation
    (2019) Грібов, М. Л.; Козаченко, О. І.; Hribov, M.; Kozachenko, O.
    Мета статті – формулювання пропозицій з удосконалення законодавства України щодо використання негласного співробітництва для виконання завдань протидії злочинності (на підставі міжнародного досвіду), а також визначення особливостей практичної реалізації таких пропозицій. The purpose of the article is to introduce the system of proposals for improving the legislation of Ukraine in the part which concerns the usage of tacit cooperation with the aim to fulfil the tasks of combating crime (based on international experience) as well as to determine the features of practical implementation of these proposals.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Регулювання земельних відносин на Волині періоду німецької окупації. Land Regulation in Volyn during the Nazi Occupation
    (2019) Махаринець, М. Є.; Makharynets, M.
    Мета статті – з’ясувати особливості земельних правовідносин на Волині впродовж 1941–1944 років на підставі системного аналізу історико-правової літератури, нормативно-правових актів німецької окупаційної влади й архівних документів.The purpose of the article is to find out the peculiarities of land relations in Volyn in 1941–1944 on the basis of a systematic analysis of the historical and legal literature, normative legal acts of the Nazi occupation power and archival documents.
  • Thumbnail Image
    Item
    Структура механізму реалізації кримінального законодавства.Structure of Mechanism of Implementation of Criminal Legislation
    (2019) Бабаніна, В. В.; Babanina, V.
    Due to the lack of thoroughly conducted research in theory of criminal law regarding the structure of mechanism for implementation of criminal legislation, as well as the connection of this category with criminal legal regulation and criminal legal relations, the purpose of this article is to study the conceptual framework of mechanism of implementation of criminal legislation. Methodology. Taking into account the specifics of the topic, goals and outlined objectives of the study, various general scientific, special-scientific and philosophical methods were used to ensure an objective study of the subject and development of ground-based conclusions. Among them, in particular, the systemic that was used in the study of mechanism of implementation of criminal legislation as a single integral phenomenon, consisting of individual components of the elements; dogmatic – was used to identify shortcomings and explore the possibilities of improving the structure of the mechanism for the implementation of criminal law; logical-semantic – was significant in the process of indepth study of categorical-conceptual apparatus regarding the structure of mechanism for implementation of criminal legislation. In order to ensure the formation of new proposals based on opinions presented in the special literature on the definition of structure of mechanism for the implementation of criminal legislation, method of generalization was applied. Using these methods, the structure of mechanism of implementation of criminal legislation has been considered. Scientific novelty. It was stated that mechanism of implementation of criminal legislation should include the following elements: 1) subjects of implementation, their rights and obligations enshrined in criminal law; legal consciousness, legal culture, experience, skills; 2) forms of implementation; 3) results of implementation (consequences of implementation); 4) implementation procedure. It is proved that mechanism for the implementation of criminal legislation should be considered in statics (as a system of these elements) and in dynamics (as an interaction of these elements). Conclusions. It is justified that mechanism for implementation of criminal legislation is a peculiar system of objective and subjective elements. The subject of implementation of criminal legislation is understood as a person who embodies criminal legal norms in life. The subjective side of implementation of criminal legislation is the legal culture, experience, sense of justice of the abovementioned subjects. Rights and obligations of subjects must be recognized as object of implementation of criminal legislation; in is contained in criminal legal norms. The objective side of implementation of criminal legislation primarily covers its forms – compliance, use, enforcement, application. It also includes the consequences of implementation of criminal legislation.У зв’язку з відсутністю в теорії кримінального права ґрунтовних розробок щодо структури механізму реалізації кримінального законодавства, а також співвідношення цієї категорії з кримінально-правовим регулюванням і кримінально-правовими відносинами, метою статті є дослідження концептуальних засад структури механізму реалізації кримінального законодавства. З огляду на специфіку теми, мети й окреслених завдань публікації, використано різні загальнонаукові, спеціально-наукові та філософські методи, що забезпечили об’єктивне дослідження предмета та формування ґрунтовних висновків. Серед них, зокрема, системний, який був використаний для вивчення механізму реалізації кримінального законодавства як цілісного явища, що має певні складові; догматичний – застосовано з метою виявлення недоліків і з’ясування напрямів удосконалення структури механізму реалізації кримінального законодавства; логіко-семантичний – для поглибленого вивчення категоріально-понятійного апарату щодо структури механізму реалізації кримінального законодавства. На підставі наявних у спеціальній літературі думок вчених сформульовано пропозиції щодо структури механізму реалізації кримінального законодавства, для чого застосовано метод узагальнення. Наукова новизна. Констатовано, що механізм реалізації кримінального законодавства повинен охоплювати такі елементи: 1) суб’єкти реалізації, їхні права й обов’язки, закріплені в кримінально-правових нормах; правосвідомість, правова культура, досвід, уміння, навички; 2) форми реалізації; 3) результати реалізації (наслідки реалізації); 4) порядок реалізації. Доведено, що механізм реалізації кримінального законодавства слід розглядати в статиці – як систему цих елементів, і в динаміці – як взаємодію цих елементів. Висновки. Аргументовано, що механізм реалізації кримінального законодавства – це своєрідна система об’єктивних і суб’єктивних елементів. Суб’єктом реалізації кримінального законодавства слід вважати особу, яка втілює кримінально-правові норми в життя. Суб’єктивною стороною реалізації кримінального законодавства є правова культура, досвід, правосвідомість зазначених суб’єктів. Об’єктом реалізації кримінального законодавства слід визнати права й обов’язки її суб’єктів, на що спрямована реалізація і що закладено в кримінально-правових нормах. Об’єктивна сторона реалізації кримінального законодавства охоплює насамперед її форми – дотримання, використання, виконання, застосування, а також наслідки реалізації кримінального законодавства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості зняття процесуального імунітету судді після вчинення ним злочину.Features of Removal of Procedural Immunity of a Judge after Committing a Crime
    (2019) Рогатюк, І. В.; Rohatiuk, I.
    Трансформація кримінального процесуального законодавства України зумовлює галузеві зміни й у дотичному законодавстві про судоустрій і статус українських суддів. Зазначене засвідчують зміни до Основного Закону, прийняті в липні 2016 року й відповідно імплементовані до інших законів України. Закріплений Конституцією України оновлений статус недоторканності судді створює новий базис для процесуальної тактики розслідування кримінального провадження в цій категорії злочинів. У зв’язку із цим необхідно дослідити нову законодавчу регламентацію, емпіричні результати і практичну складову діяльності прокурора й слідчого. Розглянуто процесуальний алгоритм дій прокурора – процесуального керівника та слідчого щодо розслідування кримінального правопорушення, суб’єктом якого є суддя, тобто особи з імунітетом. Також досліджено статистичні дані, щоб порівняти процесуальний статус недоторканності судді до судової реформи та після її проведення 2016 року. Мета статті – схарактеризувати особливості процесуального статусу судді як суб’єкта злочину та діяльність прокурора під час розслідування злочину стосовно зазначеного спеціального суб’єкта, проаналізувати законодавчі норми і статистичні показники для окреслення шляхів подальшого вдосконалення методики досудового слідства. Методологія. Для досягнення поставленої мети застосовано порівняльно-правовий, формально-логічний, системно-структурний, статистичний методи. Наукова новизна. На підставі аналізу останніх змін у законодавстві визначено процесуальні перешкоди, без подолання яких не відбудеться подальше розслідування кримінального провадження. Увагу акцентовано на специфіці процесуальної поведінки прокурора та слідчого під час розслідування таких правопорушень для подальшого повідомлення про підозру й спрямування до суду суб’єкта злочину. Висновки. Результати аналізу оновлених положень Конституції, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів з окресленої проблематики трансформовано в рекомендації щодо розслідування злочинів, суб’єктом у яких є суддя з чинними повноваженнями.The transformation of the Ukrainian Criminal Procedural Law entails sectoral changes in the tangible legislation on the judiciary and the status of Ukrainian judges. Confirmation of this is the amendments to the Constitution adopted in July 2016 and, accordingly, are implemented to other laws of Ukraine. The updated status of the immunity of a judge, enshrined in the Basic Law of Ukraine, creates a new basis for procedural tactics of investigation of criminal proceedings in this category of crimes. In connection with the above, it is necessary to study the new legislative regulation, empirical results and the practical component of the activities of the prosecutor and the investigator. The procedural algorithm of the actions of the prosecutor-procedural head and investigator concerning the investigation of a criminal offense by the subject of which is the judge, that is, the person with immunity, is considered. Compares the procedural status of a judge's immunity to a judicial reform and after its holding in 2016. Statistical data are analyzed. The purpose of the article is to characterize the peculiarities of the procedural status of a judge as a crime subject and the activity of the prosecutor during the investigation of a crime against a specified special subject, analysis of legislative norms and statistical indicators for the possibility of further improvement of the methodology of pre-trial investigation. Methodology. To achieve the goal, the comparative legal method, formal-logical, system-structural, and statistical methods are used. Scientific novelty. By analyzing the latest changes in the law, procedural obstacles are identified, without which it will not be possible to further investigate the criminal proceedings. Attention is drawn to the specifics of the procedural behavior of the prosecutor and the investigator when investigating the said offenses for further notification of suspicion and referral to the court of the subject of the crime. Conclusions. The results of the analysis of the updated provisions of the Constitution of Ukraine of the CPC and other legislative acts on this issue, transformed into a recommendation on the investigation of crimes, the subject of which is a judge with current powers.
  • Thumbnail Image
    Item
    Поняття та сутність помилок адвоката в кримінальному провадженні.Concept and Satisfaction of Employment in the Criminal Proceedings
    (2019) Дудко, О. В.; Dudko, O.
    Мета статті – визначити сутність помилок адвоката в кримінальному провадженні, їхні ознаки, на підставі чого сформулювати дефініцію цього поняття. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять методи та прийоми наукового пізнання. Їх застосування обумовлене системним підходом, який надає можливість розглядати окреслені проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Історикоправовий метод використано для з’ясування стану наукових досліджень діяльності адвоката в кримінальному провадженні. Шляхом застосування методів системного аналізу, системно-структурного та формальнологічного з’ясовано сутність помилок у діяльності адвоката в кримінальному провадженні. Методи статистичного та документального аналізу сприяли виявленню позитивних і негативних тенденцій у процесі дослідження помилок під час досудового розслідування та судового розгляду. Методи моделювання та прогнозування використано для формування пропозицій з удосконалення теоретичних положень, пов’язаних із поняттям і правовою сутністю помилок адвоката в кримінальному провадженні. Наукова новизна полягає у формулюванні низки нових концептуальних у контексті юридичної практики положень і висновків стосовно правового захисту помилок адвоката в кримінальному провадженні, наукового їх тлумачення та окреслення визначальних ознак з метою розроблення кримінально-процесуальних механізмів виявлення, виправлення та запобігання таким помилкам. Висновки. На підставі здійсненого аналізу різних підходів учених до визначення поняття «помилка адвоката» необхідно зважати на такі його ознаки: 1) допускається адвокатом під час правозастосовної діяльності; 2) створює перешкоди, суперечить інтересам клієнта; 3) полягає у відхиленні від встановленого процесуального порядку або неправильній реалізації положень законодавства, бездіяльності, учиненні інших порушень; 4) може бути констатована як помилкова компетентною особою або органом; 5) усувається правовими засобами, що реалізують у процесуальному порядку. На підставі окресленого помилку адвоката в кримінальному провадженні можна визначити як необґрунтовану дію (діяльність) або бездіяльність адвоката, що полягає у відхиленні від обраної стратегії, неправильному застосуванні положень кримінального процесуального законодавства чи неправильній реалізації положень законодавства, учиненні інших порушень, що спричинили негативний для клієнта результат.The purpose of the article: to determine the essence of the lawyer's mistakes in the criminal proceedings, to outline their characteristic features, based on which to develop the concept of such kind of errors. Methodology. Methodological basis of the article consisted of methods and techniques of scientific knowledge. Their application conditioned by a systematic approach, which makes it possible to consider research problems in the unity of their social content and legal form. The historical-legal method used to find out the state of scientific research of the activity of a lawyer in a criminal proceeding. The method of system analysis, as well as systemic-structural and formal-logical methods have allowed to reveal the essence of mistakes in the activities of a lawyer in criminal proceedings. Methods of statistical and documentary analysis used to identify positive and negative trends when considering mistakes during pre-trial investigation and trial. The methods of modelling and forecasting used to formulate proposals for the improvement of certain theoretical provisions related to the concept and legal nature of the lawyer’s mistakes in criminal proceedings. The scientific novelty consists of: formulating a conceptual, theoretical concepts and important for legal practice provisions and conclusions relating to clarifying the legal nature of lawyer’s mistakes in criminal proceedings, their scientific interpretation, identifying characteristics and developing their concept in order to develop criminal procedure mechanisms for identifying, correcting and preventing such mistakes.Conclusions. Taking into account the analysis of different views, positions and approaches of scientists, in order to define the concept of «lawyer’s mistake», it is important to keep in mind the following: 1) admitted by a lawyer during law enforcement activities; 2) creates obstacles, conflicts with the interests of the client; 3) is to deviate from a certain procedural order, or in the wrong implementation of the provisions of the legislation, inaction, commit other violations; 4) can be identified as a false competent person or body; 5) is eliminated by legal means, which are implemented in the procedural order.On the basis of the foregoing, one can give the following detailed definition of the lawyer's mistake in criminal proceedings as an unreasonable act (activity) or inaction of a lawyer, which consists of a deviation from a certain strategy, misapplication of the provisions of the criminal procedural law, or misapplication of the provisions of the law, the commission of other violations, which caused a negative result for the client.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики домашнього насильства. Personality of Criminal as an Element of Forensic Characterization of Domestic Violence
    (2019) Іщенко, Т. В.; Ishchenko, T.
    Метою статті є наукове обґрунтування структури особи злочинця як елемента криміналістичної характеристики домашнього насильства. The purpose of the article is scientific reasoning of a structure of the criminal's personality as an element of forensic characteristic of domestic violence.
  • Thumbnail Image
    Item
    Діяльність органів контролю Української держави й УСРР під час ревізій у справах цукрової монополії та перевірок цільового використання коштів, виділених на організацію влади в умовах воєнної кампанії 1918–1919 років. The Activity of Ukrainian State Control Bodies and Ukrainian SSR during the Audits of the Sugar Monopoly and Inspections on the Targeted use of Funds Allocated to the Organization of Power in Military Conditions of 1918–1919
    (2019) Неганов, В. В.; Nehanov, V.
    Метою статті є аналіз результатів діяльності органів контролю Української держави й УСРР під час ревізій у справах цукрової монополії та перевірок цільового використання коштів, виділених на організацію влади в умовах воєнної кампанії 1918–1919 років, а також висвітлення законодавчих підстав і недоліків нормативно-правового регулювання такої діяльності.The purpose of the article is to analyze the results of the activity of Ukrainian State control bodies and the Ukrainian Soviet Socialist Republic during the audits of the sugar monopoly and to verify the targeted use of funds allocated for the organization of power in military conditions of 1918–1919, as well as the coverage of legislative grounds, shortcomings of the legislation of those times.
  • Thumbnail Image
    Item
    Прийняття законопроекту № 5670-д «Про державну мову» в першому читанні: проблемні аспекти.On the Issue of Adoption of the Bill № 5670-d «About State Language» in the First Reading: Problem Aspects
    (2019) Ялова, О. В.; Yalova, O.
    Після прийняття Основного Закону 28 червня 1996 року постала необхідність законодавчого врегулювання функціонування та розвитку державної мови й інших мов в Україні. Проте закону про мовну політику чи окремих законів про державну мову й мови національних меншин не ухвалено донині. Упродовж 2017–2018 років у Верховній Раді України зареєстровано чотири законопроекти: № 5556 «Про мови в Україні», № 5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні»; № 5670 «Про державну мову»; № 8550 «Про загальні засади та принципи реалізації мовної політики в Україні». Парламент України 4 жовтня 2018 року прийняв у першому читанні законопроект № 5670-д «Про державну мову» (доопрацьований законопроект № 5670) за умови, що до другого читання його буде об’єднано із законопроектом № 5556. Мета статті полягає в тому, щоб на підставі характеристики мовної політики в Україні як недостатньо ефективної та обставин прийняття Верховною Радою України законопроекту № 5670-д у першому читанні обґрунтувати можливість його прийняття як закону без умови об’єднання з іншими законопроектами в частині, яка стосується порядку застосування інших мов. Методологія. Під час підготовки статті використано окремі загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, зокрема: історичний, філософсько-правовий, порівняльний, системний, функціональний, узагальнення. Наукова новизна. Основні наукові результати статті полягають у тому, щоб на підставі аналізу схвалених постановою Верховної Ради України від 22 травня 2003 року парламентських слухань «Про функціонування української мови в Україні», окремих рішень Конституційного Суду України, законів України про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин обґрунтувати твердження, згідно з яким прийняття законопроекту № 5670-д у першому читанні з умовою об’єднання його до прийняття в другому читанні та загалом як закону із законопроектом № 5556 відтермінує на невизначений час питання законодавчого врегулювання функціонування та розвитку державної мови в Україні. Висновки. У статті аргументовано доцільність прийняття законопроекту № 5670-д як закону. Водночас обґрунтовано необхідність підготовки та прийняття закону про мови національних меншин, який має бути узгоджений з положеннями прийнятого закону про державну мову та цілком відповідати положенням Європейської хартії за умови її перекладу з мов оригіналу (французької чи англійської) українською мовою та її повторної ратифікації.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання практики Європейського суду з прав людини щодо забезпечення права на охорону здоров’я в кримінальному процесі України. Use of the Practice of the European Court of Human Rights to Ensure the Health Rights in the Criminal Procedure of Ukraine
    (2019) Климчук, М. П.; Марко, С. І.; Klymchuk, M.; Marko, S.
    Мета статті – визначити найефективніші заходи реалізації права на здоров’я, які могла б ужити Україна для узгодження правозастосовної практики зі стандартами Європейської конвенції з прав людини та прецедентною практикою Європейського суду з прав людини з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу та Ради Європи, розроблення найефективніших механізмів застосування рішень Європейського суду з прав людини у вітчизняному кримінальному процесі в цьому напрямі. The purpose of the article is to determine the most effective measures of realization of the right to health that Ukraine could take in order to bring the law enforcement practice in line with the standards of the European Convention on Human Rights and precedents of the European Court of Human Rights, taking into account the experience of countries of the European Union and the Council of Europe, developing the most effective mechanisms for applying the decisions of the European Court of Human Rights in domestic criminal procedure in this regard.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблеми забезпечення захисту майнових прав осіб у сфері виявлення, розшуку й управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Problems of Ensuring the Protection of Property Rights of Individuals in the Field of Detection, Search and Asset Management Obtained from Corruption and other Crimes
    (2019) Зелькіна, Т. Є.; Zelkina, T.
    Метою статті є дослідження особливостей функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, як нового органу виконавчої влади України у взаємодії з іншими органами, проблем забезпечення майнових прав осіб на етапі досудового розслідування в кримінальному провадженні та внесення пропозицій щодо їх розв’язання. The purpose of the articleis studying the peculiarities of the functioning of the National Agency of Ukraine on the Detection, Investigation and Management of Assets Received from Corruption and Other Crimes as a new executive body of Ukraine in co-operation with other bodies, problems of providing property rights of persons at the stage of pretrial investigation in criminal proceedings, and making suggestions for their solution.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Європейський досвід протидії використанню організованою злочинністю провідних галузей цифрової економіки.Countering the Use of Leading Sectors of Digital Economy by Organized Crime: European Experience
    (2019) Гребенюк, М. В.; Hrebeniuk, M.; Черняк, А. М.; Cherniak, A.
    Цифрова економіка в глобальних масштабах стрімко розвивається та є акселератором інновацій, конкурентоздатності й економічного зростання у світі. Більшість передових країн світу, таких як США, Канада, Японія, Німеччина, розвивають цифрову економіку й упроваджують цифрові технології у своїх суспільствах як стратегічну мету, що в перспективі має стати рушійною силою інноваційного розвитку, зокрема й для української економіки. Метою статті є висвітлення європейського досвіду запобігання та протидії організованій злочинності у сфері цифрової економіки на підставі аналізу новел сучасного законодавства. Теоретичний базис і наукову проблематику обраного наукового напряму розглянуто у фундаментальних працях таких науковців, як В. М. Бутузов, М. О. Будаков, С. В. Демедюк, В. В. Марков, А. І. Марущак. Правоохоронні органи повинні володіти інструментами, методами й досвідом для протидії злочинним зловживанням методами шифрування й анонімізації. Для запобігання використанню злочинцями методів шифрування й анонімізації правоохоронні органи мають здійснити перепідготовку кадрів, причому не лише працівників тих підрозділів, що здійснюють боротьбу з кіберзлочинністю, а також мати в розпорядженні необхідні програмно-апаратні комплекси. Висновки. Основне завдання, на виконання якого спрямована цифрова економіка, ‒ запровадження цифрових технологій у промислове виробництво, освіту, медицину й інші сфери. Сектори економіки, що використовують цифрові технології, розвиваються швидше та якісніше. Сфери життєдіяльності, зокрема освіта, медицина, транспорт, сільське господарство, що модернізуються завдяки цифровим технологіям, функціонують значно ефективніше та набувають нової цінності. Доцільно виокремити злочинність як категорію для вивчення саме у сфері цифрової економіки. Оцінка впливу цифрової економіки на національну та світову економіку засвідчує актуальність проблеми суцільної модернізації злочинності, яка постійно вдосконалюється в умовах активної електронізації та цифровізації суспільства. Ще один фактор, який слід ураховувати в процесі протидії злочинам у сфері «цифрової економіки», – це колосальна віктимність.The digital economy on a global scale is developing at a fast pace and acts as an accelerator of innovation, competitiveness and economic growth in the world. Most of the advanced countries of the world, such as the USA, Canada, Japan, and Germany are developing the digital economy and introducing digital technologies in their societies as a strategic goal, which in the future should be the driving force of innovation development, including for the Ukrainian economy. The purpose of the article is to highlight the European experience of preventing and countering organized crime in the digital economy, carrying out an analysis of the novels of modern legislation. The theoretical basis and scientific issues of the chosen scientific direction were considered in the fundamental works of such scholars as: V. M. Butuzov, M. O. Budakov, S. V. Demediuk, V. V. Markov, A. I. Marushchak. Law enforcement agencies should have the tools, methods and experience to combat the criminal misuse of encryption and anonymity methods. To prevent criminals from using encryption and anonymization methods, law enforcement agencies should retrain personnel, and not only employees of units engaged in combating cybercrime, and also have at their disposal the necessary software and hardware systems. In addition, law enforcement officers should be provided with the necessary software tools that allow the use of cyber tools to investigate not only particularly complex, but also any crimes in digital format. Conclusions. Currently, the main task for which the digital economy is aimed is the introduction of digital technologies in industrial production, education, medicine and other fields. It’s common knowledge that the sectors of the economy that use digital technology are developing faster and better. Spheres of human activity, including education, medicine, transport, agriculture, are being modernized thanks to digital technologies, becoming much more efficient and creating new value and quality. Indeed, the continuous development of digital technologies is also one of the reasons for the increase in the scale of the shadow economy, since along with the development of modern technologies, new opportunities for the growth of «digital crime» are emerging. Assessing the impact of the «digital economy» on the national and world economy, as well as inevitably on the entire social sphere, is very important, given the growing problems of the spread of transnational crime in the virtual space, which is also being modernized on a permanent basis. The basis of the development of the digital economy is the blockchain technology, which finds its application in various fields. Describing the state of organized crime in the economic sphere, it is advisable to allocate it in a separate category for the study of crime in the sphere of the «digital economy». Evaluation of the impact of the digital economy on the national and world economy allows us to state that the continuous modernization of crime remains relevant, which is constantly being improved as part of the active continuous electronicization and digitalization of society. Another factor that should be considered when countering crimes in the «digital economy» is the enormous victimization rate.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблеми притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва. Problems of Attracting to Administrative Responsibility for Violation of Legislation Requirements, Construction Norms, Standards and Regulations for Construction
    (2019) Марченко, О. Л.; Marchenko, О.
    Метою статті є аналіз сучасної практики вирішення адміністративних проваджень щодо притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 96 КУпАП, а саме за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва. Проаналізовано статистичні дані, а також судову практику стосовно вирішення досліджуваної категорії адміністративних правопорушень. Виокремлено ключові форми об’єктивної сторони, надано пропозиції щодо класифікації найпоширеніших порушень, яких припускаються під час винесення та оскарження постанов про адміністративні правопорушення. The purpose of the article is to analyze the current practice of resolving administrative proceedings concerning the prosecution of offenses under Article 96 of the Code of Administrative Offenses of Ukraine, namely for violations of the requirements of legislation, building codes, standards and rules during construction. The statistical data and the case law concerning the investigation of the category of administrative offenses are analyzed, the key forms of the objective side are highlighted, the classification of the most common types of violations occurring during the issuance and appeal of administrative offenses are proposed.