2021 рік

Permanent URI for this community

https://elar.navs.edu.ua/handle/123456789/19918

Browse

Browsing 2021 рік by Issue Date

Filter results by year or month
Now showing 1 - 20 of 53
  • Thumbnail Image
    Item
    Спосіб учинення незаконного виготовлення, переробки чи ремонту вогнепальної зброї або фальсифікації, незаконного видалення чи зміни її маркування або незаконного виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв. Method Commission of Illegal Manufacture, Processing or Repair of Firearms or Fraud Unlawful Removal or Changes its Labeling or Illicit Manufacture of Ammunition, Explosives or Explosive Devices
    (2021) Перетятко, С. А.; Peretiatko, S.
    Метою наукової статті є з’ясування способів учинення незаконного виготовлення, переробки чи ремонту вогнепальної зброї або фальсифікації, незаконного видалення чи зміни її маркування або незаконного виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв. . Більшість способів вчинення злочинів, передбачених ст. 263-1 Кримінального кодексу України, є повноструктурними, тобто мають етапи: а) підготовки: вибір приміщень; підготовка необхідних матеріалів, пристосувань, інструментів; використання загальнодоступної інформації у відкритих джерелах щодо виготовлення, внесення конструктивних змін у предмети озброєння; придбання інструментів, металообробних пристосувань; відвідування об’єктів, пов’язаних з їх виробництвом, зберіганням і використанням; цілеспрямоване обстеження зон військових конфліктів; б) вчинення та в) приховування: неявка за викликом; давання неправдивих показань; відмова від давання показань; висунення неправдивого алібі; знищення слідів і знарядь злочинного посягання; здійснення впливу на свідків. Окрім усталених, типових способів учинення злочинів, передбачених ст. 263-1 Кримінального кодексу України, виявлено тенденції до вдосконалення, осучаснення способів незаконного виготовлення, переробки чи ремонту предметів озброєння: високотехнологічна переробка, виготовлення з використанням сучасних технічних засобів; використання довідкової інформації, купівля окремих конструктивних механізмів, деталей до предметів озброєння через інтернет-сайти; застосування засобів маскування. Дії, які охоплюються ознаками злочину, передбаченого ст. 263-1 Кримінального кодексу України, часто є окремою ланкою в ланцюгу детально спланованої злочинної діяльності, пов’язаної з незаконним обігом зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв. The purpose of the scientific article is to find out ways to commit the illegal manufacture, processing or repair of firearms or falsification, illegal removal or alteration of their markings, or illegal manufacture of ammunition, explosives or explosive devices. Most ways of committing crimes under Art. 263-1 of the Criminal Code of Ukraine, are fully structured, i.e. have stages: a) preparation: the choice of premises; preparation of necessary materials, devices, tools; use of publicly available information in open sources on manufacturing, making constructive changes in weapons; purchase of tools, metalworking devices; visits to facilities related to their production, storage and use; purposeful survey of military conflict zones; b) committing and c) concealment: non-appearance on call; giving false testimony; refusal to testify; putting forward a false alibi; destruction of traces and tools of crime; influencing witnesses. In addition to the established, typical ways of committing crimes under Art. 263-1 of the Criminal Code of Ukraine, identified trends to improve, modernize methods of illegal manufacture, processing or repair of weapons: high-tech processing, manufacturing using modern technical means; use of reference information, purchase of separate constructive mechanisms, details to armaments through the Internet sites; application of masking agents. Actions covered by the signs of a crime under Art. 263-1 of the Criminal Code of Ukraine, is often a separate link in the chain of detailed planned criminal activities related to the illicit trafficking of weapons, ammunition, explosives or explosive devices.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правовий статус Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Legal Status of the Memorandum of Security Guarantees in Connection with Ukraine’s Accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons
    (2021) Дурдинець, М. Ю.; Durdynets, M.
    Метою статті є науково-практичне обґрунтування правового статусу Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, доведення значущості дотримання його норм як передумови довіри до міжнародної правової системи, геополітичної стабільності й безпеки. Методологія.Методологічний інструментарій дібрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання, зокрема формальної логіки (абстрагування, аналогію, дедукцію, індукцію, синтез) –умежах висвітлення основного змісту досліджуваного питання; метод системного аналізу –для формулювання висновків дослідження; теоретичний–під час вивчення наукової та навчально-методичної літератури. Наукова новизна полягає в системному аналізі проблемних питань, пов’язаних з особливостями правового статусу Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Доведено, що Україна має всі підстави очікувати повного виконання взятих на себе зобов’язань з боку ядерних держав, які юридично засвідчили гарантії безпеки нашої держави відповідно до вимог міжнародного права. Виконання зобов’язань державами-підписантами є запорукою оптимальної стратегії національного утвердження та подальшого геополітичного розвитку в умовах антидержавницької пропаганди як вияву гібридної війни Російської Федерації проти України. Висновки. Правовий статус Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, а також історична ретроспектива його підписання та механізм реалізації необхідно розглядати виключно на підставі історичних і юридичних документів, незаангажовано, усебічно, вибудовуючи об’єктивну хронологію розгляду цього питання, правильності трактування та застосування міжнародного права. Україна зробила значний внесок у посилення глобальної безпеки у світі, юридично довіривши свою зовнішню безпеку ядерним державам-гарантам. Саме тому довіра до міжнародної правової системи та значущість підписання міждержавних договорів залежить від якості виконання норм Будапештського меморандуму. У сучасних умовах лише спільні, скоординовані дії на міжнародному рівні здатні зупинити країну-агресора – Російську Федерацію, змусити її до стабільного миру, поваги й дотримання норм міжнародного права, двосторонніх і багатосторонніх договорів, учасником яких є ця країна/ Thepurpose of the articleis to provide academic and practical substantiation of the legal status of the Memorandum on security assurances in connection with Ukraine’s accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons, and demonstrate the importance of the adherence to its norms as a prerequisite of trust in the international legal system, geopolitical stability, and the security of signatory states. Methodology.The methodological tools of this paper have been selected in accordance with the research objective, and the specifics of the scope and subject of inquiry. The research utilized a system of scientific methods, such as formal logic (abstraction, analogy, deduction, induction, synthesis) in the scope of elaborating the main body of the subject of inquiry; the systems analysis method in formulating the research conclusions; and thetheoretical method during the study of academic and scientific literature. The scientific noveltyof this research is its system-oriented analysis of the outstanding issues connected with the specifics of the legal status of the Memorandum on security assurances in connection with Ukraine's accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons. It proves that Ukraine has every ground to expect comprehensive fulfillment of the obligations undertaken by the nuclear states that are signatories of the Memorandum, which had legally certified the security assurances of our state in accordance with the requirements of international law. Fulfillment of obligations by the signatory states is a prerequisite for Ukraine’s optimal strategy national strengthening and further geopolitical development, given the anti-state propaganda carried out as part of the hybrid warfare by the Russian Federation against Ukraine.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Конституційне право громадян на мирні зібрання в системі сучасних правових цінностей. Constitutional Right of Citizens to Peaceful Assemblies in the System of Modern Legal Values
    (2021) Дрозд, О. Ю.; Drozd, О.; Романов, М. Ю.; Romanov, M.
    Мета статті – дослідити конституційне право громадян на мирні зібрання в системі сучасних правових цінностей. Питання формування та становлення системи сучасних правових цінностей є надзвичайно актуальним в умовах становлення національної демократії, утвердження принципів правової державнос-ті. Правова система суспільства є суто юридичним явищем, що тісно пов’язане із системою правових цінностей, бере з нього витоки та формується на підставі традицій та усталених суспільних (соціальних) практик. За результатами аналізу впливу культури мирних зібрань, реалізації громадянами відповідного права та його становлення в системі сучасних правових цінностей було доведено, що кожен історичний етап становлення української державності знаменувався масовим зібранням. Українська історія, зокрема історія українського права та правової системи, має кілька виразних прикладів публічної реалізації права на мирні зібрання громадянами, що зумовили реальні юридичні наслідки, а також недопущення узурпації влади й інших протиправних діянь, що підтверджує позицію авторів щодо фундаментального значення відповідного права громадян. The purpose of the article was to study the place of the constitutional right of citizens to peaceful assembly in the system of modern legal values. The provisions presented in the article form the position that the issue of formation and formation of the system of modern legal values is the most relevant in the formation of national democracy and the establishment of the principles of the rule of law. The legal system of society is a purely legal phenomenon that is closely interconnected with the system of legal values, derives from it and is formed on the basis of long-standing traditions and established social (social) practices. According to the results of the analysis of the influence of the culture of peaceful assemblies and the implementation of the relevant law by citizens and its formation in the system of modern legal values, it was proved that every significant historical stage of Ukrainian statehood was marked by mass assemblies.Ukrainian history, including the history of Ukrainian law and the legal system, is full of several striking examples of public realization of the right to peaceful assembly by citizens, which entailed real legal consequences, as well as prevention of usurpation of power and other illegal acts. citizens’ rights.
  • Thumbnail Image
    Item
    Іноземний досвід запобігання незаконнимпорубці, перевезенню, зберіганню, збуту лісу.Foreign Experience of Prevention Illegal Cutting, Transportation, Storage, Sale of Forests
    (2021) Кротюк, А.М.; Krotiuk, A.
    Метою цієї статті є дослідження іноземного досвіду запобігання незаконним порубці, перевезенню, зберіганню, збуту лісу та визначення ефективних заходів запобігання злочинам зазначеної категорії з метою імплементації їх у правову дійсність України. Методологія.Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Здійснено опрацювання, аналіз й узагальнення отриманих результатів. Порівняльно-правовий метод застосовано під час аналізу чинного законодавства та міжнародних нормативних актів; статистичний –для опрацювання емпіричних даних і в процесі дослідження статистичного матеріалу з метою напрацювання математичного підґрунтя. Спеціальним методом дослідження, використаним у статті, є метод системного аналізу. Наукова новизнапублікації полягає в тому, що в ній окреслено проблемні питання запобігання незаконним порубці, перевезенню, зберіганню, збуту лісу в Україні й іншихкраїнах. На підставі узагальнення іноземного досвіду запропоновано ефективні заходи запобігання злочинам зазначеної категорії. Висновки. Сучасний стан лісокористування в Україні, що засвідчують динаміка макроекономічних показників й активізація злочинних посягань у формі незаконнихпорубки, перевезення, зберігання, збуту лісу, характеризується технічним відставанням від рівня світових держав.Для пошуку науково обґрунтованих заходів втручання в економіку лісокористування важливо використовувати досвід провідних країн. Це може виявитися корисним для вдосконалення законодавства України шляхом запозичення позитивних заходів, напрацьованих на шляху протидії незаконним порубці, перевезенню, зберіганню, збуту лісу в іноземних державах.У європейських країнах використання інформаційних систем контролю руху та стеження за деревиною є ефективним заходом запобіганнянезаконним порубці, перевезенню, зберіганню та збуту лісу. Thepurposeof this article is to study foreign experience in preventing illegal logging, transportation, storage, sale of forests and identify effective measures to prevent crimes of this category in order to implement them into the legal reality of Ukraine. Methodology.Methodological tools are selected in accordance with the purpose, specifics of the object andsubject of research. In the course of the research the generalization, processing and analysis of the obtained results were carried out. The comparative legal method was used in the analysis of current legislation and international regulations; statistical –for the processing of empirical data and in the process of studying statistical material in order to develop a mathematical basis. A special research method used in the article is the method of systems analysis. Thescientific noveltyof the publication is that it outlines the problematic issues of prevention of illegal logging, transportation, storage, sale of forests in Ukraine and foreign countries. Based on the generalization of foreign experience, effective measures to prevent crimes of this category are proposed. Conclusions.The current state of forest use in Ukraine, as evidenced by the dynamics of macroeconomic indicators and the intensification of criminal encroachments in the form of illegal logging, transportation, storage, sale of forests, is characterized by a technical lag behind the level of world powers. To find scientifically sound measures to intervene in the economy of forest use, it is important to turn to the experience of leading countries. This can be useful for improving the legislation of Ukraine, by borrowing positive measures developed to combat illegal logging, transportation, storage, sale of forests in foreign countries. In European countries, the use of information systems for traffic control and tracking of timber is an effective measure to prevent illegal logging, transportation, storage, sale of forests
  • Thumbnail Image
    Item
    Кримінально-правова оцінка зловживань державних реєстраторів у контексті протидії рейдерству. Criminal Law Assessment of Abuses of State Registrars in the Context of Counteracting Raiding
    (2021) Дудоров, О. О.; Dudorov, O.; Каменський, Д. В.; Kamenskyi, D.; Титаренко, С. С.; Tytarenko, S.
    Метоюпублікації є здійснення кримінально-правової характеристики поведінки державних реєстраторів під час реалізації протиправних схем, спрямованих на незаконне заволодіння підприємствами, їхніми активами чи окремими об’єктами нерухомого майна (рейдерство).Методологія.У статті використано такі наукові методи: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний. Наукова новизна.Здійснено оригінальний авторський аналіз протиправних діянь державних реєстраторів, які полягають у реалізації, здебільшого частковій, рейдерських схем заволодіння суб’єктами господарювання чи їхніми активами; за результатами опрацювання матеріалів правозастосовної практики в частині кримінально-правової оцінки дій державних реєстраторів висвітлено конкретні механізми (способи) реалізації рейдерських схем, пов’язаних із перекручуванням юридично значущої інформації в державних реєстрах. Висновки.Визначено, що в Особливій частині Кримінального кодексу України передбачено достатньо заборон для забезпечення адекватної кримінально-правової оцінки державних реєстраторів –учасників рейдерських схем. Також обґрунтовано, що: 1) чинна редакція ст. 367 цього Кодексу потребує вдосконалення: коло спеціальних суб’єктів службової недбалості варто розширити за рахунок осіб, які надають публічні послуги, що сприятиме більш точній кримінально-правовій оцінці діянь тих державних реєстраторів, які порушують порядок учинення реєстраційних дій через необережність; 2)слід посилити санкцію ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України передусім шляхом посилення вже передбачених у цій нормі видів покарань, а також включення покарання у виді позбавлення волі. The purposeof the publication is to carry out a comprehensive criminal law assessment of the legally significant behavior of state registrars in the process of implementing illegal schemes aimed at illegal seizure of enterprises, their assets or certain real estate (raiding). Methodology.The following scientific methods have been used in the article: terminological, system-structural, formal-logical. Scientific novelty.Original authors’ analysis of the illegal actions of state registrars, which consist of the implementation, mostly partial, of raider schemes of seizure of business entities or their assets, has been conducted; based on the results of processing the materials of law enforcement practice in terms of criminal law assessment of the actions of state registrars revealed specific mechanisms(methods) for the implementation of raider schemes related to the distortion of legally significant information in state registers. Conclusions.It has been determined that prohibitions described in the Special Part of the Criminal Code are generally sufficient to ensure adequate criminal law assessment of state registrars –participants in raider schemes. It has also been substantiated that: 1)current version of Art. 367 of the Criminal Code needs to be improved –the range of special subjects of official negligence should be expanded at the expense of persons providing public services, which will contribute to more accurate criminal assessment of the actions by state registrars; 2)it is necessary to strengthen the sanction of part 2 of Art. 358 of the Criminal Code, primarily by increasing the size of the types of penalties already provided for in this norm, as well as the inclusion of imprisonment.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проведення ревізії як вид використання спеціальних знань під час розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Conducting an Audit as a Type of Using Special Knowledge in Investigating the Assignment, Waste of Property or Acquisition Through the Abuse of Office Position
    (2021) Семенюк, О. А.; Semeniuk, O.
    Метою статті є дослідження ревізії як виду використання спеціальних знань під час розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; висвітлення підстав призначення, механізму проведення та оформлення результатів ревізії в криміналь-ному провадженні; визначення статусу ревізора, який проводить ревізію під час досудового розслідуван-ня. Висновки. Ревізія під час розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем є способом збирання доказів, які в сукупності з іншими даними становлять предмет доказування в кримінальному провадженні. Проведення ревізій є ефективним засобом виявлення службових розкрадань, ознак їх приховування. Для проведення ревізії під час розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім ревізора, доцільно додатково залучати інших спеціалістів. The purpose of the article is to study the audit as a type of use of special knowledge in the investigation of the misappropriation, waste of property or taking possession of it through abuse of office; disclosure of the grounds for appointment, the mechanism for conducting and formalizing the results of an audit in criminal proceedings; determination of the status of the auditor conducting the audit in the course of the pre-trial investigation. Conclusions. Revision in the investigation of misappropriation, embezzlement or seizure of property through abuse of official position is a method of collecting evidence, which, together with other data, constitutes the subject of proof in criminal proceedings. Auditing is an effective means of detecting official thefts and signs of their concealment. To conduct an audit in the course of investigating the misappropriation, embezzlement of property or taking possession of it through abuse of official position, in addition to the auditor, it is advisable to additionally involve other specialists.
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання спеціальних знань під час розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Use of Special Knowledge during Investigation of Intentional Destruction or Damage of Property of a Law Enforcement Officer Use of Special Knowledge during Investigation of Intentional Destruction or Damage of Property of a Law Enforcement Officer
    (2021) Чиж, А. П.; Chyzh, A.
    Метою дослідження є визначення типових форм спеціальних знань, які використовують слідчі під час розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника право охоронного органу, їхніх можливостей та окремих проблемних питань, що виникають під час їх реалізації.Для досягнення постав-леної мети необхідно було виконати такі завдання: 1) проаналізувати слідчу та судову практику розсліду-вання умисного знищення або пошко дження майна працівника правоохоронного органу задля визна-чення типових форм спеціальних знань, що використовують слідчі; 2) на підставі аналізу праць вітчиз-няних і зарубіжних учених окреслити можливості типових форм спеціальних знань, які використовують слідчі під час розслідування злочинів дослі джуваної категорії; 3) з огляду на теоретичні напрацювання й емпіричні дані схарактеризувати проблемні питання, які існують у слідчій практиці під час реалізації визначених типових форм використання спеціальних знань у злочинах згаданої категорії. The purpose of the article is to determine the typical forms of special knowledge used by investigators in the investigation of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer, their capabilities and some problematic issues that arise during their implementation. Methodology. To achieve this goal, special research methods were used, namely: the method of system analysis, comparative law, system-structural, as well as general scientific methods, including the dialectical method and the method of analogy. The scientific novelty of the study is that based on the analysis of investigative and judicial practice of investigation of intentional destruction or damage to property of a law enforcement officer for the first time identified those forms of special knowledge that are most often used by investigators to solve certain tactical tasks. Possibilities and mistakes made by investigators during the appointment of some forensic examinations, including: commo-dity, including automotive, trasological, fire and technical, examination of materials of substances and products are revealed separately. Emphasis is placed on the important role of specialists in conducting site inspections and inspections of objects, ie those investigative (search) actions that are most common for criminal proceedings in the category under study.
  • Thumbnail Image
    Item
    Актуальні питання призначення експертизи комп’ютерної техніки і програмних продуктів під час розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем, комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Current Issues an Examination Computer Hardware and Software Products during the Investigation of Crimes in the Use of Computers (Computer) Systems, Computer Networks and Telecommunication Networks
    (2021) Теплицький, Б. Б.; Teplytskyi, B.
    Мета статті полягає в спробі дослідити актуальні питання проведення експертизи комп’ютерної техніки та програмних продуктів під час розслідування злочинів у сфері використання електроннообчислювальних машин (комп’ютерів), систем, комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Висновки. З’ясовано, що судова експертиза комп’ютерної техніки та програмних продуктів є видом комп’ютерно-технічних судових експертиз, що належить до класу інженерно-технічних судових експертиз і внутрішньо поділяється на три підвиди. Розроблено основні вимоги та правила формулювання питань для вирішення в межах експертизи комп’ютерної техніки та програмних продуктів. Визначено типові помилки під час призначен-ня судових експертиз комп’ютерної техніки та програмних продуктів. The purpose of the article is to try to investigate the topical issues of examination of computer equipment and software products in the investigation of crimes in the use of computers, systems and computer networks and telecommunications networks. Conclusions. It is determined that forensic examination of computer equipment and software products is a type of computer-technical forensic examination, which belongs to the class of engineering-technical forensic examination and is internally divided into three subtypes. The basic requirements and rules of formulation of questions for the decision within the limits of examination of computer equipment and software products are developed. Typical errors during the appointment of forensic examinations of computer hardware and software products have been identified.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї. Features of the Investigation of Killings Committed with the Use of Firearms
    (2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V.
    Мета дослідження – на підставі аналізу слідчої та судової практики, а також наукових праць українських й іноземних вчених визначити типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, та особливості їх реалізації. Обґрунтовано позицію, згідно з якою діяльність щодо розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, вирізняється високим рівнем складності, адже під час їх розслідування необхідно виконати комплекс тактичних завдань. Акцентовано, що до таких завдань належать: встановлення особи потерпілого, характеру події кримінального правопорушення, місця та часу вчинення кримінального правопорушення, способу вчинення кримінального правопорушення; дослідження знаряддя злочину; встановлення особи злочинця та мотивів вчинення злочину. Констатовано, що тактичні завдання залежать від слідчої ситуації, яка склалася, спрямовані на перевірку чи спростування слідчих версій. Реалізація тактичних завдань під час розслідування можлива шляхом проведення комплексу слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) і процесуальних дій, а також окремих заходів забезпе-чення кримінального провадження. У контексті цього дослідження запропоновано найефективніші дії, які слід здійснювати, а також визначено деякі їхні можливості. The purpose of the study is to determine the tactical tasks to be solved at the initial stage of the investigation of murders committed with firearms and the peculiarities of their implementation on the basis of the analysis of investigative and judicial practice, as well as scientific works of domestic and foreign scientists. The position is substantiated that murders committed with the use of firearms are characterized by a high level of complexity, because during their investigation it is necessary to solve a significant set of tactical tasks. It is emphasized that these tasks include: establishing the identity of the victim; establishing the nature of the event of a criminal offense; establishing the place and time of committing a criminal offense; establishing the method of committing a criminal offense; investigation of the instrument of crime; identification of the offender and the motives for the crime. It was stated that the tactical tasks depend on the current investigative situation, and are aimed at verifying or refuting the investigative versions. The implementation of tactical tasks during the investigation involves the implementation of a significant number of investigators (investigative), covert investigative (investigative) and procedural actions, as well as certain measures to ensure criminal proceedings. In the context of this study, the most effective actions are identified and some of their possibilities are identified.
  • Thumbnail Image
    Item
    Допустимість і доказова сутність результатів психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа. Admissibility and Evidence of the Obtained Results of the Conducted Psychophysiological Research with the use of a Polygraph
    (2021) Мотлях, О. І.; Motliakh, O.
    Мета дослідження – висвітлити актуальні питання, пов’язані з допустимістю та доказовою сутністю результатів психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа.Аргументовано наукову позицію стосовно того, що основу достовірності психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа формують такі складові, як точність і надійність. Вони не є тотожними поняттями. Кожне з них має певне змістове навантаження, яке в сукупності забезпечує верифікованість результатів досліджень, здійснених із застосуванням поліграфа. Своєю чергою достовірність корелюється з надійністю і точністю отриманих інформаційних даних за рахунок якості виконаних досліджень поліграфологом, передусім у питанні проведення судової психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа. Означені вище складові забезпечують допустимість як властивість доказу, що характеризує його з погляду законності джерела фактичних даних (відомостей, інформації), а також способів одержання та форм закріплення фактичних даних. Доказ визнають допустимим, якщо його отримано в законному порядку. З огляду на те, що проведення судової психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа є впорядкованою діяльністю, що передбачає дотримання всіх процесуальних вимог, отримані результати цілком можуть мати статус процесуальних доказів. The purpose of the study is to highlight a topical issue related to the admissibility and evidentiary nature of the results of psychophysiological studies using a polygraph. The scientific position is substantiated that the basis of reliability of the conducted psychophysiological researches with use of the polygraph is formed by such components as accuracy and reliability. They relate to each other because they are shades of the same thing, but are not considered identical concepts. Each of them performs its content load, which together provides verification of the obtained research results. In turn, the reliability correlates with the reliability and accuracy of the results obtained due to the quality of research performed by a polygraph examiner, and especially in the issue of forensic psychophysiological examination using a polygraph. The above components provide admissibility as a property of the evidence that characterizes it in terms of the legality of the source of factual data (information, information), as well as methods of obtaining and forms of consolidation of factual data. Accordingly, the evidence is considered admissible if it is obtained legally. Given that the forensic psychophysiological examination with the use of a polygraph is an orderly activity, in compliance with all procedural requirements, respectively, the results obtained by it may well have the status of procedural evidence.
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання методів кримінального аналізу під час оперативного провадження та досудового розслідування. Using Methods of Criminal Analysis during Expeditious Proceedings and Pretrial Investigation
    (2021) Білоус, Р. В.; Bilous, R.; Василинчук, В. І.; Vasylynchuk, V.; Таран, О. В.; Taran, O.
    Метастатті полягає врозробленні й оприлюдненні рекомендацій використання методів кримінального аналізу під час оперативного провадження та досудового розслідування оперативних і слідчих підрозділів Національної поліції. Методологія.З огляду на поставлену мету, специфіку об’єкта та предмета дослідження обрано методологічний інструментарій. Методологічну основу статті становить діалектичний підхід до аналізу використання кримінального аналізу в діяльності оперативних і слідчих підрозділів. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (абстрагування, аналогія, дедукція, індукція, синтез) для детального з’ясування змісту розглядуваних питань; емпіричний–під час проведення експериментального дослідження й інтерв’ювання експертів; метод системного аналізу–для визначення напрямів запровадження інноваційних підходів до розв’язання проблеми; теоретичний–під час вивчення наукової та навчально-методичної літератури; моделювання–у процесі дослідження визначених об’єктів за допомогою моделювання їхніх окремих ознак. Thepurpose ofthearticleis to develop and popularize recommendations related to using different methods of criminal analysis during expeditious proceedings and pretrial investigationprovided by operational and search units of National Police. Methodology.Taking into account the purpose of article, specifics of object and subject of research it was taken couple of methods. Methodological base of article is the dialectical approach toanalysis of using criminal analysisduring conducting activities byoperational and search units. In research we used the system of scientific methods: formal logic(abstraction, deduction, induction, analogy, synthesis) to detail the meaning of issues; empirical method–during carrying out experiments and interviewing exerts; system analysis method – to consider the innovational ways for solving the issues; theoretical method – during discovering scientific and methodological literature; modelling – during discovering certain objects by modelling their separate aspects.
  • Thumbnail Image
    Item
    Характеристика правового інституту та правовідносин конфіденційного співробітництва. Characteristics of the Legal Institution and Legal Relations of Confidential Cooperation
    (2021) Катеринюк, В. В.; Kateryniuk, V.
    Конфіденційне співробітництво є окремим міжгалузевим правовим інститутом й окремим видом процесуально-правових відносин між уповноваженими працівниками органів державної влади та фізичними особами, які з ними співпрацюють. Відповідно до ст. 19 Конституції України, такі відносини та діяльність цих органів повинні бути врегульовані законами України. Однак інститут конфіденційного співробітництва в законодавстві недостатньо унормований, немає визначення основних понять, а наявні норми права містяться в різних законах і лише фрагментарно регулюють відповідні правовідносини, що ускладнює їх розуміння, дослідження та використання. Метою статті є загальноправовий аналіз інституту конфіденційного співробітництва та відповідних правовідносин; визначення його понять, принципів, суб’єктів, об’єкта й змісту в контексті діяльності Національного антикорупційного бюро України. Інститут конфіденційного співробітництва має бути детально законодавчо врегульований, оскільки він пов’язаний із правоохоронною діяльністю державних органів і ризиком порушення конституційних прав й інтересів людини. Унормування правового інституту та правовідносин не становить загрозу розкриття форм і методів проведення оперативно-розшукової, розвідувальної та контррозвідувальної діяльності, водночас надає правової визначеності, а також гарантує дотримання державою принципів законності, верховенства права, дотримання прав і свобод людини. Загалом відповідні правовідносини мають бути врегульовані в межах оперативно-розшукового права та закріплені в одному законодавчому акті – Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність», у якому повинні бути визначені основні поняття, суб’єкти та їхні права, обов’язки, відповідальність і гарантії. Також слід усунути колізії з іншими нормами права, зокрема тими, які регулюють інститут викривачів. Confidential cooperation is a separate interdisciplinary legal institution and a separate type of procedural and legal relations between authorized employees of public authorities and individuals who cooperate with them. According to Art. 19 of the Constitution of Ukraine, such relations and the activities of these authorities must be regulated by the laws of Ukraine. However, the institution of confidential cooperation in the legislation is insufficiently regulated, there are no definitions of basic concepts, and the existing provisions of law are contained in various laws and only fragmentarily regulate the relevant legal relations, which complicates their understanding, researching and using. The purpose of the article is a general legal analysis of the institute of confidential cooperation and relevant legal relations; definition of its concepts, principles, subjects, object and content in the context of activity of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine (hereinafter – the National Bureau). Conclusions: the institution of confidential cooperation should be thoroughly regulated by law, as it is connected with law enforcement activities of state bodies and the risk of violation of constitutional human rights and interests. Legal adjustment of the legal institute and legal relations does not pose a threat to the disclosure of forms and methods of operational search, intelligence and counterintelligence activities. At the same time, it provides legal certainty, as well as guarantees the state’s observance of the principles of legality, supremacy of law, and respect for human rights and freedoms. In general, the relevant legal relations should be regulated within the framework of operational search activity law and fixed in one legislative act – the Law of Ukraine «On operational search activity», in which the basic concepts, subjects and their rights, duties, responsibilities and guarantees should be defined. At the same time, it is necessary to resolve the conflicts with other rules of law, in particular those governing the institution of whistleblowers.
  • Thumbnail Image
    Item
    Компаративістський аналіз законодавчих норм щодо кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Comparative Analysis of Legislation on Criminal Liability for Illegal Handling of Weapons, Ammunition or Explosives
    (2021) Величенко, Л. О.; Velychenko, L.
    Метастатті –порівняти законодавчі норми кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами українського законодавства з положеннями законодавства провідних країн світу. Досягнення цієї мети передбачало виконання таких завдань: висвітлити досвід міжнародних країн у боротьбі з незаконним обігом зброї; проаналізувати нормативно-правові акти, які полягають у дотриманні міжнародного миру й безпеки; узагальнити досвід іноземних країн щодо кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Методологія.Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Визначальним є загальний діалектичнийметод наукового пізнання явищ. З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: порівняльно-правовий –під час аналізу норм міжнародного й національного законодавства; історико-правовий –під час розгляду наукових позицій стосовно деяких проблемних питань. Наукова новизна.В умовах сьогодення для України досвід інших країн у стратегії розв’язання проблем з незаконним обігом зброї є важливим базисом для забезпечення безпеки громадян, охорони їх життя та здоров’я, особистої недоторканності. Одним з основоположних напрямів соціальної політики України є розбудова різних сфер у державі, що поєднується з прийняттям нових законів для забезпечення регулювання важливих питань, а також подолання криміногенної ситуації, що призводить до підвищення рівня професійності злочинців. Наша держава протягом тривалого часу знаходиться в стані глибоких перетворень і реформувань. Важливо зазначити, що в період спроб повалення конституційного ладу України, зазіхань на територіальну цілісність і недоторканність кордонів з боку інших держав, в умовах війни на Сході України, а також унаслідок зубожіння значної частини населення країни потрібно спрямувати зусилля на боротьбу зі злочинністю, зокрема злочинами, у яких предметом учинення правопорушення є зброя, передусім –вогнепальна. Висновки.Проблема протидії незаконному поводженню зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами ускладнюється тим, що цей злочин є завжди резонансним, оскільки використання зброї може завдати непоправної шкоди життю чи здоров’ю громадян, призводить до загибелі публічних людей тощо. Тому протидія феномену досліджуваного злочину є однією з нагальних потреб суспільства й держави. The purposeof the article is to compare the legal norms of criminal liability for illegal handling of weapons, ammunition, and explosives of Ukrainian legislation with the leading countries of the world. Achieving this goal involved the following tasks: to highlight the experience of international countries in combating illicit arms trafficking; to analyze normative-legal acts, which consist in observance of international peace and security; summarize the experience of foreign countries in criminal liability for illegal handling of weapons, ammunition or explosives. Methodology.Methodological toolsare selected according to the purpose, specifics of the object, and subject of research. The determining factor is the general dialectical method of scientific knowledge of phenomena. Among the particular research methods used are the following: comparative law –during the analysis of international and national law; historical and legal –during the consideration of scientific positions on particular issues. Scientific novelty.Today, for Ukraine, the experience of foreign countries in the strategy of solving the problem of illicit arms trafficking is a significant basis for ensuring the safety of citizens, protection of their lives and health, personal integrity. One of the fundamental directions of Ukraine’s social policy is the development of various spheres in the state, which is combined with the adoption of new laws to ensure the regulation of important issues. As well as the fight against the criminogenic situation, which leads to an increase in the level and professionalism of criminals. Our state has long been in a state of profound transformation and reform. It is important to note that in the period of attempts to overthrow the Constitutional system of Ukraine, encroachments on the territorial integrity and inviolability of borders by other states, in the war in eastern Ukraine, as well as significant impoverishment of most segments of the population, more attention should be paid to crime, including the fight against crimes in which the subject of the offense isa weapon, especially a firearm. Conclusions.The problem of combating the illicit handling of weapons, ammunition, or explosives is that this crime is quite resonant because delinquents with the help of weapons cause irreparable damage to the life or health of citizens, in particular, lead to the death of public figures. Therefore, counteracting the phenomenon of the studied crime is one of the urgent needs of the society of our state.
  • Thumbnail Image
    Item
    Державна політика забезпечення прав людини у сфері національної безпеки в умовах цифровізації. State Policy of Human Rights in the Field of National Security in the context of Digitalization
    (2021) Чижов, Д. А.; Chyzhov, D.
    Мета статті – на підставі дослідження наукових поглядів, нормативних документів у сфері національної безпеки, забезпечення прав людини, а також цифровізації країни визначити основні напрями державної політики забезпечення прав людини у сфері національної безпеки в умовах цифровізації. Для реалізації цієї мети поставлено такі завдання: навести аргументи щодо актуальності обраної теми для дослід-ження; схарактеризувати зміст визначених напрямів; обґрунтувати важливість забезпечення державної безпеки та прав людини в умовах цифровізації; визначити взаємозв’язок інформаційної та кібернетичної безпеки на декількох рівнях – безпека особи, суспільства й держави. Доведено, що інформаційну безпеку слід розглядати одночасно з кібернетичною. Їх симбіоз може бути представлено на трьох рівнях: безпека держави, безпека суспільства, безпека особи. У статті акцентовано, що слід поставити на найвищий щабель інформаційну й кібернетичну безпеку особи: її забезпечення стане підґрунтям для інформаційної безпеки суспільства та держави загалом. Обґрунтовано, що забезпечення кібербезпеки переходить на новий рівень – загальнодержавний, а також із цивільної сфери – в оборонну. The purpose of the article is to determine the main directions of the state policy of human rights in the field of national security in the conditions of digitalization development on the basis of research of scientific views, normative documents in the field of national security, human rights, as well as digitalization of the country. To achieve this goal, the following tasks are set: to provide arguments for the relevance of the chosen topic for research; describe the content of certain areas; provide justification for the importance of ensuring state security and human rights in the context of digitalization; to determine the relationship between information and cyber security at several levels – the security of the individual, society and the state. It is argued that information security should be considered in conjunction with cyber security. In this case, their symbiosis can be represented at three levels: security of the state, security of society, security of the person. The article emphasizes that the information and cyber security of a person should be put on the highest level: its provision will become the basis for ensuring the information security of society and the state as a whole. It is substantiated that the provision of cybersecurity reaches a new level –national, as well as from the civil sphere – in defense.
  • Thumbnail Image
    Item
    Міжнародно-правові стандарти та зарубіжний досвід у сфері запобігання, протидії домашньому насильству. International Legal Standards and Foreign Experience in the Field of Prevention, Combating Domestic Violence
    (2021) Зінсу, О.І.; Zinsu, O.
    Метоюстатті є з’ясування закономірностей і тенденцій розвитку світової юридичної практики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Теоретичним підґрунтям дослідження є теоретико-методологічні засади механізмів соціально-правового впливу на вияви домашнього насильства. Методологія. З огляду на поставлену мету й предмет, обрано методологічний інструментарій дослідження. Зокрема, було застосовано компаративістський і концептуальний плюралістичний підходи, що забезпечило міждисциплінарнийкомплексний характер і поглиблений науковий пошук різних соціально-культурних контекстів, що слугувало розкриттю специфіки імплементації міжнародних норм і стандартів унаціональне законодавство країн світу. Використання положень концептуального плюралізму сприяло визначенню множинності інтерпретацій правових конструкцій та механізмів системи запобігання, протидії домашньому насильству зі збереженням недоторканності вихідного концепту, а використання методу порівняльного аналізу –виявленню тотожного й відмінного в проблематиці домашнього насильства у світі й у конкретній державі зокрема. Під час дослідження виявлено основні тенденції у сфері запобігання, протидії домашньому насильству, а саме: запровадження інституту термінових охоронних, захисних приписів, обмежувальних приписів/наказів, розвитокмережі соціальних центрів, притулків для осіб, які постраждали від домашнього насильства. Розглянуто структуру типової корекційної програми щодо зміни насильницької поведінки для осіб, які вчинили сімейне насильство, й акцентовано на тематичних розділах цієї програми. Зазначено, що вихідними умовами імплементаціїнорм міжнародних стандартів у національне законодавство країн світу є врахування соціокультурних традицій, правової ментальності та керівних положень державно-політичного курсу.Наукова новизна.Вивчення міжнародно-правових стандартів і зарубіжного досвіду слугувало вдосконаленнютеоретико-прикладних засад обраного предмета дослідження. Подальшого розвитку набуло вивчення правового регулювання протидії насильству в сім’ї, родині, побуті. Під час проведення аналізу було доведено, що заходи запобігання, протидії домашньому насильству повинні постійно вдосконалюватися відповідно до змін політично-правового курсу національного йміжнародного законодавства. Висновки.Встановлено, що предметні форми й методи соціально-правового впливу у сфері запобігання, протидії, домашньому насильству є взаємодією різних складників державного механізму, для яких характерним є імплементація міжнародних норм, стандартів унаціональне законодавство країн світу. Розв’язання проблематики домашнього насильства у світі та в конкретно обраній державі потребує урахування норм традиційного права, національної ментальності й соціокультурних традиційі пов’язане з особливостями державної політики в зазначеній галузі. Перспективою подальших досліджень є розробленнявідповідних методичних рекомендацій і корекційних програм. The purposeof this article is to clarify the patterns and trends in the development of world legal practice in the field of prevention, combating domestic violence. The theoretical basis of the study are theoretical and methodological principles of mechanisms of socio-legal influence on the manifestations of domestic violence.Methodology. The methodological tools of the study were chosen taking into account the purpose and subject of the study. In particular, comparative andconceptual pluralistic approaches were applied, which provided the research with an interdisciplinary complex character and an in-depth scientific search for different socio-cultural contexts. This approach helped to reveal the specifics of the implementation of international norms and standards in the national legislation of the world. In particular, the application of the provisions of conceptual pluralism allowed to determine the multiplicity of interpretations of legal constructions and mechanisms of the system of prevention, counteraction to domestic violence while maintaining the inviolability of the original concept. In turn, the method of comparative analysis helped to identify identical and different in the issue of domestic violence in the worldin general and in a particular country in particular. The study identified the main trends in the field of prevention, combating domestic violence, namely: the introduction of urgent security, protection regulations, restrictive regulations / orders, the development of a network of social centers, shelters for victims of domestic violence. The structure of a typical correctional program for the change of violent behavior for persons who have committed domestic violence is considered and attention is focused on the thematic sections of this program. It is proved that the initial conditions for the implementation of international standards in the national legislation of the world are to take into account socio-cultural traditions, legal mentality and guidelines of the state and political course. Scientific novelty.Based on the results of the research, a number of conceptual provisions have been formulated and substantiated, which are characterized by scientific novelty and have theoretical and practical significance. The study of international legal standards and foreign experience has improved the theoretical and applied principles of the chosen subject of study. The study of the legal regulation of combating violence in the family, family and everyday life was further developed. The analysis revealed that measures to prevent and combat domestic violence should be constantly improved in accordance with changes in the political and legal course of national and international law. Conclusions.It is established that the subject forms and methods of social and legal influence in the field of prevention, counteraction, domestic violence are the interaction of various components of the state mechanism and are characterized by the implementation of international normsand standards in the national legislation of the world. Addressing domestic violence on the world stage and in a specific state requires, among other things, taking into account the norms of traditional law, national mentality, socio-cultural traditions and is related to the peculiarities of public policy in this area. The prospect of further research is the development of appropriate guidelines and correctional programs
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблеми нормативного визначеня поняття «приватне життя» з огляду на допустимість меж обмеження прав працівників під час здійснення роботодавцем заходів контролю. Problems of Normative Determination of Concept «Private Life», Taking into Account Admission of Limits of Limitation of Rights for Workers during Realization of Control Measures an Employer after them with Application of Hardwares and Methods
    (2021) Кравченко, І. М.; Kravchenko, I.
    На підставі аналізу норм національного та європейського законодавства, практики Європейського суду з прав людини та національної судової практики надано правову характеристику понять «приватне життя» й «особисте життя» з огляду на допустимі межі обмеження прав і свобод працівників під час здійснення роботодавцем контролю із застосуванням технічних засобів та способів за виконанням ними трудових функцій. Вивчено питання можливості нормативного закріплення поняття «приватне життя» та визначення імовірних меж обмеження прав і свобод працівників. Метою статті є встановлення можливості застосування в Україні до трудових правовідносин практики Європейського суду з прав людинищодо нормативного закріплення права працівниківна приватне життя. Наукова новизнапублікації полягає в тому, що питання правомірності втручання вприватне життя працівників під час здійснення контролю роботодавця за працівником з використанням технічних засобів комплексно досліджено з огляду на їх види, вимоги законодавства, зокрема практику Європейського суду з прав людини. Предметомдослідження статті є обґрунтування можливості нормативного закріплення в законодавстві України поняття «приватне життя» й імовірних меж обмеження прав працівників від втручання хазяйської (дисциплінарної) влади роботодавця у сферу їх приватної автономії. Висновки. Ефективний захист права працівників на приватне життя, приватності особистої зони під час виконання ними трудових функцій неможливе без його нормативного регулювання з використанням практики Європейського суду з прав людини. On the basis of analysis of norms of national and European legislation, practice of ESPL and national judicial practice, legal description of concepts «private life» and «personal life» is given, taking into account the possible limits of limitation of rights and freedoms of workers at realization of control an employer with application of hardwares and methods after implementation by them labour functions. The question of possibility of the normative fixing of concept «private life» and determination of possible limits of limitation of rights and freedoms of workers is studied. Thepurpose of the article is establishment of possibility of application in Ukraine to the labour legal relationships of practice of ESPL in relation to the normative fixing of pravapracivnikiv on private life. Thescientific noveltyof publication consists in that question of legitimacy of interference with private life of workers during realization of control of employer after a worker with the useof hardwares complex investigational taking into account their kinds, requirements of zakonodavsta, including a practical worker ESPL, and national judicial practice. The article of research is a ground of possibility of the normative fixing in the legislation of Ukraine of concept «private life» and possible limits of limitation of rights for workers from interference of proprietary (disciplinary) power of employer with a sphere them private autonomy.Conclusions. Effective securing of right for workers for private life, to the detail of the personal area during implementation by them labour functions it is notpossible without his normative adjusting with the use of practice of ECHR.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціальна та правова сутність булінгу. Social and Legal Character of Bullying
    (2021) Левченко, Ю. О.; Levchenko, Yu.
    Мета статті –проаналізувати поняття булінгу, визначити його соціальну та правову сутність, напідставі здійсненого аналізу сформулювати власну дефініцію булінгу. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання соціально-правових явищ і процесів. Зокрема,це такі методи, як історико-правовий, діалектичний, формально-логічний, системно-структурний, статистичний тощо. Теоретичним підґрунтям цієї публікації стали праці вітчизняних та іноземних учених, присвячені питанням дослідження булінгу. Наукова новизна публікації полягає в тому, що вперше комплексно досліджено визначення булінгу, виокремлено його види, фази розвитку (драбина булінгу), сформульовано власну дефініцію поняття булінгу. Висновки. Якщо у світі проблему шкільного цькування почали активно досліджувати з 80-х років минулого століття, то науковий інтерес українських дослідників до цього питання активізувався лише в останнє десятиліття (перші дослідження в Україні розпочатолише 2005року). Зазначене пов’язано насамперед з тим, що булінг серед українських школярів набув значного поширення (або ж, можливо, суспільство частіше стає свідком виявів булінгу внаслідок потрапляння жахливих відео в мережу. За даними ВООЗ, Україна входить у першу десятку країн Європи за його поширеністю поміж школярамивіком 11–15 років. Невтішні показники змушують замислитися над проблемою всіх, хто може посприяти її розв’язанню: батьків, педагогічних працівників, правозахисників, психологів і, безперечно, управлінців, які формують політику в галузі освіти. Однак для розроблення ефективних механізмів протидії шкільному цькуванню, необхідно оперувати об’єктивними й актуальними даними щодо поточної ситуації, пов’язаної з відповідним явищем, розуміти його соціальну та правову сутність.urpose. Analyze the concept of bullying, determine its social and legal nature. Based on the analysis, formulate your own definition of bullying.Methodology.The methodological basis of the study are general and special methods of scientific knowledge of socio-legal phenomena and processes. In particular, these are such methods as: historical-legal, dialectical, formal-logical, system-structural, statistical, etc. The theoretical basis of this publication were the works of domestic and foreign scientists on the study of bullying. Thescientific novelty of the publication is that for the first time the definition of bullying has been comprehensively studied, its types have been singled out, the phases of its development (ladder of bullying) have been determined, and the concept of bullying has been given. Conclusions.If the problem of school bullying has been widely studied in the world since the 1980s, the attention of Ukrainian researchers to this issue has intensified only in the last decade (the first studies in Ukraine began only in 2005). This is primarily due to the fact that bullying has become widespread among Ukrainian schoolchildren (or, perhaps, society has become more likely to witness bullying as a result of horrific videos of children bullying each other). According to the WHO, Ukraine ranks in the top ten countriesin Europe in terms of its prevalence among 11–15-year-old schoolchildren. Disappointing indicators make us think about the problem of all those who can help solve it –parents, teachers, human rights activists, psychologists and, of course, managers who shape education policy. However, in order to develop effective mechanisms to combat school bullying, it is necessary to operate with objective and relevant data on the current situation related to the phenomenon, to understand its social and legal character.