2024 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2024 рік by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 32
Results Per Page
Sort Options
Item Theoretical legal analysis of abuse of power or official authority by a military official in martial law or combat situation: Key aspects. Теоретико-правовий аналіз перевищення влади чи службових повноважень військовою службовою особою в умовах воєнного стану або бойової обстановки: ключові аспекти(2024) Kostiuk Ivan; КОСТЮК Іван; Костюк ІванThe relevance of this study is conditioned by the increasing significance of legal mechanisms in ensuring law and order, discipline, and responsibility of military leadership under martial law and combat situation. The purpose of this study was to theoretically investigate the key aspects affecting the qualification and investigation of criminal offences under Article 426-1 of the Criminal Code of Ukraine and to identify the problems and shortcomings related to the application of current legislation in proving the guilt of the perpetrator of such an offence. Актуальність дослідження зумовлена посиленням значення правових механізмів у забезпеченні законності, правопорядку, дисципліни й відповідальності військового керівництва в умовах воєнного стану та бойової обстановки. Мета статті полягала в теоретичному дослідженні основних аспектів, що впливають на кваліфікацію та розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 426-1 Кримінального кодексу України, а також у виявленні проблем і недоліків, пов’язаних із застосуванням норм чинного законодавства під час доказування вини суб’єкта цього правопорушення.Item Application of international humanitarian law by the European Court of Human Rights. Застосування міжнародного гуманітарного права Європейським судом з прав людини(2024) Taran Olena; Таран Олена; Hryha Mariia; Грига МаріяThe problem of human rights protection is particularly acute during armed conflicts, when the most widespread and serious human rights violations occur. International humanitarian law is a reliable tool for countering such violations, specifically through the implementation of its norms alongside the European Convention on Human Rights in the judgments of the European Court of Human Rights. The purpose of this study was to make some generalisations about the approaches of the European Court of Human Rights to determining the relationship and correlation between the European Convention on Human Rights and international human rights law, international humanitarian law, and the limits and conditions of application of international humanitarian law by the European Court of Human Rights. The study employed a combination of methods of cognition to collect, analyse, and interpret information, namely: documentary, statistical, legal, historical, and critical. The chosen methodology ensures the objectivity and reliability of the study. The study was based on the judgments of the European Court of Human Rights, which examine, analyse, and apply international humanitarian law, as well as on academic publications, recommendations and explanations of international institutions, experts, and human rights organisations regarding the relationship between international human rights law, the European Convention on Human Rights and international humanitarian law, and the possibility of their simultaneous application. The study summarised a range of legal positions of the European Court of Human Rights, which helped to identify the principal approaches and trends in the application of international humanitarian law in the consideration of complaints of human rights violations in armed conflicts, including the expansion of the practice of applying international humanitarian law, strengthening the protection of human rights in armed conflict, and attention to new challenges associated with armed conflicts. The practical significance of the study lies in the fact that it contributes to a better understanding of international humanitarian law and the legal positions of the Court, and to the development of additional mechanisms for ensuring respect for human rights and international humanitarian law. Проблема захисту прав людини гостро постає під час збройних конфліктів, коли відбуваються наймасовіші та найсерйозніші їх порушення. Міжнародне гуманітарне право є надійним інструментом протидії таким порушенням, зокрема шляхом реалізації його норм поряд з Європейською конвенцією про захист прав людини в рішеннях Європейського суду з прав людини. Метою статті є здійснення окремих узагальнень щодо підходів Європейського суду з прав людини до визначення звʼязку та співвідношення Європейської конвенції з прав людини та міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права, меж та умов застосування міжнародного гуманітарного права Європейським судом з прав людини. Під час дослідження застосовано сукупність методів пізнання для збирання, аналізу й інтерпретації інформації, а саме: документальний, статистичний, юридичний, історичний, критичний. Обрана методологія дає змогу забезпечити обʼєктивність і достовірність дослідження. Підґрунтям роботи є рішення Європейського суду з прав людини, у яких досліджено, проаналізовано й застосовано міжнародне гуманітарне право, наукові публікації, рекомендації та розʼяснення міжнародних інституцій, експертів і правозахисних організацій, що стосуються співвідношення міжнародного права прав людини, Європейської конвенції з прав людини й міжнародного гуманітарного права, можливості їх одночасного застосування. За результатами дослідження узагальнено низку правових позицій Європейського суду з прав людини, що дає змогу виокремити основні підходи та визначити тенденції застосування міжнародного гуманітарного права під час розгляду скарг про порушення прав людини в умовах збройних конфліктів, зокрема розширення практики застосування міжнародного гуманітарного права, посилення захисту прав людини в умовах збройного конфлікту й уваги до нових викликів, повʼязаних зі збройними конфліктами. Практичне значення дослідження полягає в тому, що воно сприяє кращому розумінню міжнародного гуманітарного права та правових позицій Суду, напрацюванню додаткових механізмів забезпечення дотримання прав людини й міжнародного гуманітарного праваItem The genesis of the concept and essence of the legal status of an individual in the Romano-Germanic and Anglo-Saxon legal families: Comparative analysis of Ukrainian and US legislation. Генеза поняття і сутність правового статусу фізичної особи в романо-германській та англосаксонській правових сімʼях: порівняльний аналіз законодавства України й США(2024) Mirzoian Ruben; Мірзоян РубенThe study was conducted to comprehensively analyse the peculiarities of formation and regulation of the legal status of an individual in Ukraine and the USA as representatives of the RomanoGermanic and Anglo-Saxon legal systems, respectively. In the study, a comparative analysis of legislative acts and regulations defining the legal status of individuals in these countries was carried out, and an assessment of legislative regulation in this area was conducted. Дослідження було проведено з метою комплексного аналізу особливостей формування та регулювання правового статусу фізичної особи в Україні й США як представників романо-германської та англосаксонської правових систем відповідно. Здійснено порівняльний аналіз законодавчих актів і нормативних положень, які встановлюють правовий статус фізичних осіб у зазначених країнах, досліджено особливості законодавчого регулювання в цій сфері.Item The existence of judgeʼs authority norm in preliminary review as an embodiment of the principle of immediate procedures in civil procedure law. Норма про наявність повноважень судді в попередньому розгляді справи як втілення принципу невідкладного провадження в цивільному процесуальному праві(2024) Hidaya Imam; Хідаят Імам; Budiono Abdul Racmad; Будіоно Абдул Рахмад; Santoso Budi; Сантосо Буді; Sulistyarini Rachmi; Сулістяріні РахміA significant issue in the Indonesian legal system is the accessibility to justice in civil proceedings. This problem primarily arises from the rigid and time-consuming formal requirements, which hinder many individuals from effectively resolving their cases. Failure to meet these formal prerequisites often leads to case dismissals, ultimately impeding the application of the principle of a fast court process. This study aims to explore the extent of judgeʼs authority in assessing these formal requirements during the preliminary review in Indonesia. It adopts a normative juridical research approach, focusing on legislative and conceptual aspects. Primary, secondary, and tertiary legal sources are analysed using various interpretation techniques, including grammatical and systematic interpretations. The findings reveal two contrasting viewpoints: the principle of a passive judge, which views judges as mere court observers without active involvement, and the emerging perspective emphasizing the role of an active judge. The concept of an active judge allows judges to advise plaintiffs on improving their claims if they fail to meet formal requirements, preventing the dismissal of their cases. In administrative and constitutional court proceedings, some mechanisms exist for reviewing and completing claims during the preliminary phase. However, it is essential to note that judges in civil proceedings lack a specific legal basis for providing guidance and recommendations to plaintiffs, and such actions are considered optional rather than obligatory. This lack of concrete implementation of the principles of expediency and access to justice in civil proceedings results in a backlog of cases and numerous cases being dismissed. The results of the study can be used in further regulatory adjustments regarding judgeʼs authority norm for ensuring preliminary review conduct. Суттєвою проблемою індонезійської правової системи є доступність правосуддя в цивільному процесі. Ця проблема повʼязана насамперед із жорсткими й трудомісткими формальними вимогами, які перешкоджають ефективно вирішувати справи. Недотримання цих формальних передумов часто призводить до закриття справ, що стоїть на заваді застосування принципу невідкладного судового процесу. Ця публікація має на меті дослідити ступінь повноважень судді в оцінюванні цих формальних вимог під час попереднього розгляду справи в Індонезії. Для цього застосовано нормативно-правовий підхід до дослідження з акцентом на законодавчих і концептуальних аспектах. Первинні, вторинні та третинні правові джерела проаналізовано з використанням різних методів аналізу, зокрема граматичний та систематичний. Висновки виявляють дві протилежні позиції: принцип пасивного судді, згідно з яким судді є спостерігачами судового процесу без активної участі, і нову перспективу, що визначає роль активного судді. Концепція активного судді дає змогу суддям консультувати позивачів щодо вдосконалення їхніх позовних вимог, якщо вони не відповідають формальним вимогам, запобігаючи закриттю їхніх справ. В адміністративному та конституційному судочинстві передбачено певні механізми для перегляду та доопрацювання позовів на попередньому етапі. Однак важливо зазначити, що в цивільному судочинстві судді не мають конкретної правової бази для надання порад та рекомендацій позивачам, тож такі дії вважають факультативними. Відсутність конкретної реалізації принципів оперативності й доступності правосуддя в цивільному судочинстві призводить до накопичення нерозглянутих справ і численних відмов у відкритті провадження у справах. Результати дослідження може бути використано для подальшого нормативного регулювання. норми про повноваження судді щодо забезпечення проведення попереднього судового розглядуItem Transfer pricing: A European perspective for Ukrainian legislation and practice. Трансфертне ціноутворення: європейська перспектива для українського законодавства та практики(2024) Barikova Anna; Барікова АннаПитання трансфертного ціноутворення є актуальним для України з огляду на необхідність залучення коштів (зокрема від іноземних партнерів) для відбудови держави в умовах воєнного стану та післявоєнного часу. З огляду на викладене, дослідження має на меті виявити специфіку практики реалізації та судових рішень щодо спорів у сфері трансфертного ціноутворення в Україні, а також перспективи імплементації відповідних положень наднаціональних директив Європейського Союзу. Формально-логічний та конкретно-юридичний інструментарій (а саме абстракція, формальний та порівняльно-правовий методи) дав змогу висвітлити правовий статус учасників правовідносин, застосування принципу «витягнутої руки», відповідні компенсаційні коригування, порядок та функціональні характеристики трансфертного ціноутворення, оцінку документації, забезпечення доступу до джерел інформації належної кількості та якості в контексті практики Верховного Суду щодо трансфертного ціноутворення та норм Директиви Європейського Союзу про трансфертне ціноутворення. Доведено, що підтвердження сум витрат слід здійснювати відповідно до законодавчо визначеного порядку трансфертного ціноутворення щодо зобов’язань стосовно збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду, належного податкового звітування та контролю, відповідальності за невиконання зобов’язань щодо підвищення фінансового результату податкового (звітного) періоду, подання/несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції. Проаналізовано застосування принципу «витягнутої руки» з огляду на такі імперативні критерії, як визначення оподатковуваного прибутку та перевірка фактичної ціни у відносинах із нерезидентами, зіставність господарських операцій у контексті оцінки фактичної контрольованої операції. Узагальнено критерії порівнянності економічних операцій, пов’язані з оцінкою основних властивостей операції, характеру активів і ризиків, товарів, які передають, та/або наданих послуг, фундаментальних і динамічних стратегій поведінки, економічного статусу, виконуваних функцій асоційованих учасників правовідносин. Практична значущість статті для дослідників, правозастосовних органів і зацікавлених сторін полягає у висвітленні європейської перспективи впровадження трансфертного ціноутворення в Україні.Item The jurisdiction and advisory functions of the Permanent Court of International Justice: Historical development and effect. Юрисдикція та консультативні функції Постійної палати міжнародного правосуддя: історичний розвиток і вплив(2024) Polezhaka Kateryna; Полежака КатеринаThe study focused on clarifying the principal issues concerning the origin of the Permanent Court jurisdiction, concentrating on its sources, constraints, state recognition, exclusive authority to render advisory opinions, legal nature and purpose. The study used a comprehensive approach, including an analysis of historical documents, statutes, and regulations of the Permanent Court. The research has discerned distinctive elements of this body’s jurisdiction and its involvement in shaping the international legal framework. У статті зосереджено увагу на зʼясуванні основних питань, що стосуються формування юрисдикції Постійної палати міжнародного правосуддя, її джерелах, обмеженнях, державному визнанні, виключних повноваженнях щодо надання консультативних висновків, правовій природі й меті діяльності. У дослідженні використано комплексний підхід, що передбачав аналіз історичних документів, статутів і регламентів Постійної палати.Item The system of prevention of offences in the field of public procurement during martial law in Ukraine in comparison with the European Union. Система запобігання правопорушенням у сфері публічних закупівель в умовах воєнного стану в Україні та в Європейському Союзі(2024) Busol Оlena; Бусол Олена; Romaniuk Bohdan; Романюк БогданThe issue of public procurement, particularly in the defence sector, has become especially pressing during the period of Russian aggression in Ukraine. The risk of corruption in this area is significant and can have fatal consequences for the state. The purpose of this article was to review the system for countering and preventing violations in the field of public procurement, which was created in response to the challenges of martial law in Ukraine. A comparison of this system with the corresponding mechanisms of the European Union was conducted. The methodological basis of the article was a dialectical approach to analysing the crime prevention system in the field of public procurement in Ukraine and worldwide. The study employed methods of formal logic, as well as systemic-structural, systematisation, generalisation, forecasting, phenomenological, comparative-legal, and comparative analysis. Scientific approaches to preventing offences in the field of public procurement in several foreign countries were examined, as well as the main rules and standards introduced in the European Union in this field. It was substantiated that the system for preventing offences in the field of public procurement under martial law in Ukraine is not optimal, and this also applies to EU countries, despite the collective international and national measures taken. It was argued that public procurement is inextricably linked with politics and is used as a tool for achieving the strategic objectives of a particular state. The issue of preventing corruption offences in the field of public procurement is extremely relevant for researchers, and the results of its thorough study will enable Ukraine to achieve significant progress in combating this phenomenon, in addition to the measures already taken by the state during martial law. Питання державних закупівель, передусім в оборонному секторі, гостро постали в період російської агресії в Україні. Ризик корупції в цій сфері є значним і може мати фатальні наслідки для держави. Метою цієї статті був огляд системи протидії та запобігання правопорушенням у сфері публічних закупівель, яку було створено у відповідь на виклики воєнного стану в Україні. Проведено порівняння цієї системи з відповідними механізмами Європейського Союзу. Методологічною основою статті став діалектичний підхід до аналізу системи запобігання злочинам у сфері публічних закупівель в Україні та світі. У дослідженні використано методи формальної логіки, а також системноструктурний, систематизації, узагальнення, прогнозування, феноменологічний, порівняльноправовий та компаративний. Досліджено наукові підходи до запобігання правопорушенням у сфері публічних закупівель у низці зарубіжних країн, а також основні правила та стандарти, запроваджені в Європейському Союзі в цій сфері. Обґрунтовано, що система запобігання правопорушенням у сфері публічних закупівель в умовах воєнного стану в Україні не є оптимальною, що стосується і країн Євросоюзу, попри вжиті колективні міжнародні та національні заходи. Аргументовано, що публічні закупівлі нерозривно пов'язані з політикою, їх використовують як засіб досягнення стратегічних завдань конкретної держави. Проблематика запобігання корупційним правопорушенням у сфері публічних закупівель є надзвичайно актуальною для науковців, результати її ґрунтовного дослідження дадуть змогу Україні досягти значних результатів у протидії цьому явищу додатково до вже вжитих державою заходів під час воєнного стану.Item Criminalising looting in wartime: International and national experiences.(2024) Murzo Yevheniia; Мурзо Євгенія; Farynnyk Vasyl; Фаринник ВасильThe relevance of this research topic is conditioned by the increasing number of cases of looting during armed conflicts, which requires the improvement of legal mechanisms for criminalising this act. Even though looting is recognised as a war crime at the international level, there are significant differences in approaches to its criminalisation and the determination of liability for such acts in national legal systems. This creates the risk of ambiguous interpretation of legal norms in judicial practice and complicates the administration of justice. The purpose of this study was to analyse the global and national experiences with the criminalisation of looting during armed conflicts, using the cases of Bosnia and Herzegovina, Sierra Leone, and Ukraine, as well as to formulate recommendations for improving Ukraine’s national legislation in this area. Актуальність теми дослідження зумовлена збільшенням кількості випадків мародерства під час збройних конфліктів, що потребує вдосконалення правових механізмів криміналізації цього злочину. Попри те, що мародерство визнано воєнним злочином на міжнародному рівні, наявні істотні відмінності в підходах до його криміналізації та визначення відповідальності за такі дії в національних правових системах. Це створює ризики щодо неоднозначного тлумачення правових норм у судовій практиці й ускладнює забезпечення правосуддя. Метою дослідження був аналіз світового й національного досвіду щодо криміналізації мародерства під час збройних конфліктів на прикладі Боснії і Герцеговини, Сьєрра-Леоне та України, а також формулювання рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства України за цим напрямом.Item The latest experience of statutory regulation of lobbying in Europe. Новітній досвід нормативно-правового регулювання лобізму в Європі(2024) Kostiushkо Oleg; Костюшко ОлегIn the 21st century, the number of countries that have developed special regulations in the field of lobbying has almost doubled, which shows that modern elites are interested in regulating lobbying. The purpose of this study was to conduct a comparative analysis of the legal framework regulating lobbying activities in several European countries, namely the UK, Germany, and France. Apart from the general scientific methods of analysis, synthesis, and generalisation, the study employed the method of comparative legal analysis and the method of institutional analysis. Based on a comprehensive literature review, this study highlighted recent research that has contributed to the development of the theoretical framework for the regulation of lobbying. The study provided a critical analysis of various legislative approaches adopted by European countries, assessing their effectiveness in promoting transparency, accountability, and ethical lobbying practices. The study compared the legislative frameworks and outlined the current challenges and opportunities inherent in regulating lobbying. The comparative analysis identified common and distinctive features in each country’s approach to lobbying regulation. The UK model focuses on voluntary registration and self-regulation, while Germany’s approach reflects a more informal practice with minimal legal requirements. In contrast, France has taken stricter measures, focusing on mandatory registration and public disclosure of lobbying activities. The study summarised the best practices that can be used in the development of lobbying legislation. This study is a contribution to the debate on the role of lobbying in democratic societies. The conclusions offer recommendations that should be followed when preparing new drafts of lobbying regulations or when reforming the current legislation in the relevant area. This study is also of practical significance for European politicians, lobbyists, and civil society specifically. Based on the considered approaches of the UK, Germany, and France, states can identify best practices and adapt them to their unique political, social, and legal contexts. У ХХІ столітті кількість держав, які розробили спеціальні нормативно-правові акти у сфері лобіювання, збільшилася майже вдвічі, що засвідчує зацікавленість сучасних еліт у нормативному регулюванні процедури лобізму. Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу нормативноправової бази, що регулює лобістську діяльність у кількох європейських країнах, а саме Великої Британії, Німеччини та Франції. У межах дослідження, крім загальнонаукових методів аналізу, синтезу й узагальнення, використано метод порівняльно-правового аналізу та метод інституційного аналізу. На підставі всебічного огляду літератури виокремлено нещодавні дослідження, які сприяли формуванню теоретичних засад регулювання лобізму. Наукова стаття містить критичний аналіз різних законодавчих підходів, прийнятих європейськими країнами, з оцінкою їхньої ефективності в просуванні прозорості, підзвітності й етичних практик лобіювання. Зіставлено законодавчі бази, окреслено сучасні виклики й можливості, притаманні процесу регулювання лобіювання. На підставі порівняльного аналізу визначено спільні та відмінні риси в підходах кожної країни до регулювання лобіювання. Модель Великої Британії передбачає акцент на добровільній реєстрації та саморегулюванні, натомість підхід Німеччини відображає більш неформальну практику з мінімальними законодавчими вимогами. На противагу цьому, Франція вжила жорсткіших заходів, зосередивши увагу на обовʼязковій реєстрації та публічному розкритті інформації про лобістську діяльність. У роботі узагальнено найкращі практики, які можуть бути використані під час розроблення законодавства про лобіювання. Здійснене дослідження є внеском у дискусію про роль лобіювання в демократичних суспільствах. У висновках запропоновано рекомендації, яких слід дотримуватися під час підготовки нових проєктів нормативно-правових актів у сфері лобіювання або в період реформування чинного законодавства у відповідній сфері. Проведене дослідження має також практичне значення для європейських політиків, лобістів, зокрема громадянського суспільства. На підставі розглянутих підходів Великої Британії, Німеччини та Франції держави можуть визначити найкращі практики й адаптувати їх до унікального політичного, соціального та правового контексту.Item Application of the European Court of Human Rights practices by the investigator during the search. Застосування слідчим практики Європейського суду з прав людини під час проведення обшуку(2024) Hvozdiuk Vitalii; Гвоздюк Віталій; Morhun Nadiia; Моргун НадіяThe European Court of Human Rights has long been issuing judgments in which it has argued that human rights and freedoms are violated by the authorised state bodies in their professional activities, specifically in such a complex investigative (search) action as a search, which demonstrates the relevance of investigating the issues of applying the practice of this court by investigators during a search. The purpose of this study was to determine the basis for the investigator to apply the practices of the European Court of Human Rights during a search and to formulate relevant recommendations for investigative practice. To fulfil this purpose, the following scientific methods were employed: philosophical (dialectical), general scientific (analysis, induction, deduction, comparative legal, analogy, formal legal), and special forensic (forensic versioning, forensic planning, criminal analysis of the situation) methods. The study found that the application of the practices of the European Court of Human Rights by an investigator during the collection of evidence, specifically during a search, is regulated by the national legislation of Ukraine. It was emphasised that the investigator is authorised to apply the judgments of the European Court of Human Rights, delivered both against Ukraine and other states, during the search. Based on the analysis of several judgments of the European Court of Human Rights concerning Ukraine and Bulgaria, the study found that they reflect not only the criminal procedural aspects of search (compliance of the criminal procedure legislation of Ukraine and Bulgaria with the provisions of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and its protocols; clear requirements for conducting procedural actions), but also the forensic aspects (contain an indication of the optimised tactical behaviour of investigators in certain situations; prescribe the mechanism, method of detection, recording and seizure (obtaining) of forensically relevant information). The study identified the stages of a search and the specific features of applying the practices of the European Court of Human Rights within their framework. Based on the findings of the study, certain forensic recommendations for investigators during a search were developed based on the practices of the European Court of Human Rights. The findings of the study will be useful for improving the relevant provisions of the criminal procedure legislation of Ukraine and investigative practice. Європейський суд з прав людини вже давно виносить рішення, у яких аргументує порушення прав і свобод людини уповноваженими органами держави в їхній професійній діяльності, зокрема під час проведення такої складної слідчої (розшукової) дії, як обшук, що засвідчує актуальність вивчення проблематики застосування практики цього суду слідчим під час проведення обшуку. Метою роботи є визначення основ застосування слідчим практики Європейського суду з прав людини під час проведення обшуку та формування відповідних рекомендацій для слідчої практики. Для досягнення мети використано такі наукові методи: філософські (діалектичний), загальнонаукові (аналіз, індукція, дедукція, порівняльно-правовий, аналогія, формально-юридичний) і спеціальні криміналістичні (криміналістичне версіювання, криміналістичне планування, кримінальний аналіз ситуації) методи. Встановлено, що застосування слідчим практики Європейського суду з прав людини під час збирання доказів, зокрема під час проведення обшуку, урегульоване національним законодавством України. Акцентовано увагу на тому, що слідчий під час проведення обшуку уповноважений застосовувати рішення Європейського суду з прав людини, що постановлені як проти України, так і проти інших держав. На підставі аналізу декількох рішень Європейського суду з прав людини щодо України та Болгарії з’ясовано, що в них відображено не лише кримінальні процесуальні аспекти проведення обшуку (відповідність норм кримінального процесуального законодавства України й Болгарії нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та її протоколів; чіткі вимоги до проведення процесуальних дій), а й криміналістичні (містять вказівку на оптимальну тактичну поведінку слідчих у певних ситуаціях; передбачають механізм, спосіб виявлення, фіксації та вилучення (отримання) криміналістично значущої інформації). Визначено етапи проведення обшуку й особливості застосування в їх межах практики Європейського суду з прав людини. За результатами дослідження сформовано окремі криміналістичні рекомендації для слідчих під час проведення обшуку на основі практики Європейського суду з прав людини. Результати дослідження стануть у нагоді для вдосконалення відповідних положень кримінального процесуального законодавства України та слідчої практики.Item Best practices in police personal security: A systematic review. Передовий досвід забезпечення особистої безпеки поліцейського: систематичний огляд(2024) Lohvynenko Maksym; Логвиненко МаксимThe difficult geopolitical situation in Ukraine creates new challenges for the law enforcement system and increases the relevance of ensuring the personal safety of police officers. This necessitates highlighting the problematic aspects of this area, as well as a detailed description of new dangerous challenges for the security and defence sector, shaped by the today’s reality. The purpose of this study was to analyse current trends in the investigation of the specifics of ensuring personal security of a police officer. Fulfilling this purpose required the use of a set of methods, including Internet heuristics, systematisation, and comparison. The principal findings outlined the specifics of the law enforcement system of Ukraine under martial law. A systematic analysis of the literature helped to identify the key dangerous factors and conditions that currently affect the state of personal security of law enforcement officials in the world. It was also found that the modern scientific literature does not sufficiently address the issue of ensuring personal safety of a police officer in the context of military operations. The study showed that in the current scientific discourse this problem is covered only through the lens of the existing shortcomings of standard education (training) programmes for law enforcement officials, which presently cannot ensure their safety. The absence of a theoretical component makes it important to find ways to implement the police officer’s right to safely perform their duties. The practical significance of this study is that its findings can be used by researchers for further investigation of this topic, as well as by practitioners to implement the most effective experience of ensuring the personal safety of police officers. Складна геополітична ситуація в Україні створює нові виклики для правоохоронної системи та підвищує актуальність питання забезпечення особистої безпеки поліцейського. Зазначене обумовлює необхідність висвітлення проблемних аспектів цієї сфери, а також детального окреслення нових небезпечних викликів для сектору безпеки й оборони, сформованих реаліями сьогодення. Метою статті є аналіз сучасних тенденцій у вивченні специфіки забезпечення особистої безпеки поліцейського. Досягнення мети передбачає застосування комплексу методів, зокрема таких, як інтернет-евристика, систематизація, порівняння. Основні результати дослідження полягають у тому, що в статті окреслено специфіку діяльності правоохоронної системи України в умовах режиму воєнного стану. Проведення систематичного аналізу літератури допомогло визначити основні небезпечні фактори й умови, що нині впливають на стан забезпечення особистої безпеки представників закону у світі. Також встановлено, що в сучасній науковій літературі недостатньо змістовно розглянуто питання забезпечення особистої безпеки поліцейського в умовах воєнних дій. Зʼясовано, що в сучасному науковому дискурсі цю проблему висвітлено лише крізь призму наявних недоліків стандартних програм навчання (підготовки) представників правоохоронних органів, які в реаліях сьогодення не здатні забезпечити їх безпеку. Відсутність теоретичної складової актуалізує пошук шляхів реалізації права поліцейського на безпечне виконання покладених на нього обовʼязків. Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані науковцями для здійснення подальших досліджень з тематики, а також практиками для реалізації найефективнішого досвіду забезпечення особистої безпеки поліцейського.Item Effectiveness of international legal instruments to combat corruption. Ефективність міжнародних правових інструментів боротьби з корупцією(2024) Kostiuк Volodymyr; Костюк Володимир; Drok Iryna; Дрок ІринаThe relevance of this study is argued by the need to implement international practices of combating corruption and to improve the efficiency of legal mechanisms and instruments for combating corruption in all spheres of the state’s life. The purpose of this study was to conduct a comprehensive investigation of the effectiveness of international legal instruments for combating corruption in Ukraine. To fulfil this purpose, it was necessary to perform the following tasks: to identify international legal instruments for fighting corruption; to investigate ways to assess the level of corruption perception in the world; to determine the progress in the fight against corruption in Ukraine; to identify problems that prevent the increase of the corruption perception index in Ukraine; to develop tools for improving the level of combating corruption in Ukraine. The principles of dialectics served as the basis of the methodological framework of the study, which included such general scientific and special legal cognition methods as comparative legal, formal legal, analysis, and synthesis. Based on the analysis of secondary sources, the study established the significance of analysing and classifying the definition of international legal instruments for combating corruption and ways of assessing the level of perception of corruption in the world. The analysis of statistical data and sociological surveys helped to establish the progress of the fight against corruption in Ukraine, which is reflected in the concrete data of monitoring the level of perception of corruption in Ukraine. The emphasis was placed on a systematic approach to identifying the problems that hinder the improvement of the corruption perception index in Ukraine. Using the comparative legal method, the study compared the provisions of Ukrainian and international legislation directly related to the issues of combating corruption and its manifestations. The conclusions of the study were formulated, with propositions of concrete tools for improving the level of combating corruption in Ukraine by improving the activities of state structures. The study reviewed and analysed relevant scientific articles of Ukrainian and foreign researchers. The practical significance of this study lies in the possibility of using its findings in the activities of Ukrainian state bodies, considering the international experts’ assessment of the effectiveness of the anti-corruption instruments already applied. Актуальність статті обґрунтована необхідністю імплементації міжнародних практик протидії виявам корупції, підвищення ефективності оперування правовими механізмами й інструментами боротьби з корупцією в усіх сферах життєдіяльності держави. Метою статті є комплексне дослідження ефективності міжнародних правових інструментів боротьби з корупцією в Україні. Для досягнення поставленої мети виникла потреба виконати завдання, що стосуються визначення міжнародно-правових інструментів боротьби з корупцією; дослідження способів оцінювання рівня сприйняття корупції у світі; зʼясування прогресу боротьби з корупцією в Україні; визначення проблем, які перешкоджають підвищенню індексу сприйняття корупції в Україні; розроблення інструментів підвищення рівня боротьби з корупцією в Україні. Принципи діалектики були основою методологічної конструкції дослідження, яка охоплювала такі загальнонаукові та спеціально-юридичні методи дослідження, як порівняльно-правовий, формально-юридичний, аналізу й синтезу. На основі аналізу вторинних джерел було встановлено важливість аналізу та класифікації визначення міжнародноправових інструментів боротьби з корупцією і способів оцінювання рівня сприйняття корупції у світі. Аналіз статистичних даних і соціологічних досліджень дав змогу встановити прогрес боротьби з корупцією в Україні, що знайшов своє вираження в конкретних даних моніторингу рівня сприйняття корупції в Україні. Було акцентовано на системному підході до виявлення проблем, які стоять на заваді підвищенню індексу сприйняття корупції в Україні. За допомогою порівняльно-правового методу було зіставлено положення українського й міжнародного законодавства, що безпосередньо стосуються питань протидії корупції та її виявам. Сформульовано висновки наукової роботи, на підставі яких запропоновано конкретні інструменти підвищення рівня боротьби з корупцією в Україні шляхом удосконалення діяльності державних структур. У процесі вивчення порушеного питання використано та проаналізовано відповідні наукові праці українських і зарубіжних дослідників. Практичне значення здійсненого дослідження полягає в можливості використання цих висновків у діяльності державних органів України, з огляду на оцінку міжнародних експертів результативності вже застосованих інструментів протидії корупціїItem Legal aspects of international cooperation in combating organised crime. Правові аспекти міжнародного співробітництва в протидії організованій злочинності(2024) Yemets Oleh; Ємець Олег; Voronov Ihor; Воронов Ігор; Hribov Mykhailo; Грібов МиколаIn the context of intensification of globalisation processes, researchers’ attention is drawn to organised forms of crime, which are substantially more difficult to counteract if criminal offences have transnational features. Considering this, it is vital to investigate the content of international treaties aimed at combating transnational organised crime. Thus, the purpose of this study was to identify certain legal features of international cooperation in combating organised crime for further implementation of promising provisions in the work of law enforcement agencies in this area. The methodological framework of the study was formed by both general scientific and special methods of scientific cognition. The study also employed systemic, informational and functional approaches, as well as terminological, systemic-structural, formal-logical, and comparative legal methods of scientific cognition. The study confirmed that organised crime does not recognise the existing borders of states and constantly crosses them. At the same time, law enforcement agencies are quite limited in their actions by these borders, which substantially affects their ability to combat crime, especially organised crime. It was found that the legal framework for international cooperation in combating crime, including organised crime, is gradually being formed, but this process is influenced by the concept of primacy of national law over international law. The study proved that the current terminology of international treaties may not correspond to the terminology used in the national legislation of modern countries, but unification of legislation is reasonably necessary for effective crime prevention. The practical value of the findings obtained is that they can be used to further improve the legal framework for international cooperation. В умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів увагу дослідників привертають організовані форми злочинності, протидія яким істотно ускладнюється, якщо кримінальним правопорушенням властиві транснаціональні ознаки. З огляду на це, актуальним є вивчення змісту міжнародних договорів, спрямованих на боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Цим обумовлена мета публікації щодо визначення окремих правових особливостей міжнародного співробітництва в протидії організованій злочинності для подальшої імплементації перспективних положень у роботу правоохоронних органів у цій сфері. Методологічну основу дослідження становлять як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Крім того, використано системний, інформаційний та функціональний підходи, а також термінологічний, системно-структурний, формально-логічний і порівняльно-правовий методи наукового пізнання. У межах дослідження підтверджено, що організована злочинність не визнає наявних кордонів держав і постійно їх долає. Водночас правоохоронні органи доволі обмежені у своїх діях цими кордонами, що істотно позначається на можливостях протидії злочинності, передусім організованій. Встановлено, що поступово утворюється правове забезпечення міжнародного співробітництва в протидії злочинності, зокрема організованій, однак на цей процес впливає концепція примату національного права над міжнародним. Доведено, що актуальна термінологія міжнародних договорів може не відповідати тій, яку використовують у національному законодавстві сучасних країн, проте уніфікація законодавства є обґрунтовано необхідною для ефективної протидії злочинності. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що їх можна використати для подальшого вдосконалення правових засад міжнародного співробітництваItem Role of court precedents in the development of EU law and the legal systems of the candidate states: Examples of Ukraine and Moldova. Роль судових прецедентів у розвитку права ЄС і правових систем держав-кандидатів: приклади України та Молдови(2024) Mazur Tamara; Мазур Тамара; Korolchuk Viktor; Корольчук ВікторThe judgements of the Court of Justice of the European Union play a fundamental role in shaping the EU acquis. The relevance of this study lies in their impact not only on the law enforcement practice within the Union, but also on the trends in the development and amendment of the EU regulations. Considering the above, the purpose of this study was to determine the role of judgements of the Court of Justice of the European Union in shaping the law of the European Union and the legal systems of the candidate states. The methodological framework of this study was based on general scientific and special research methods, such as analysis and synthesis, induction, interpretation, formal logical, and comparative legal methods. The study established the existence of a link between the structural and functional evolution of the Court of Justice of the European Union and the increasing weight of its judgements; the study identified the channels of influence of its judgements on the establishment and development of European Union law. The study outlined the current challenges faced by the judges of the Court of Justice of the European Union and which affect the efficiency of its work. Based on the analysis of the judicial practice of Ukraine and Moldova regarding the use of judgements of the Court of Justice of the European Union, the study substantiated the general significance of judicial precedent in the context of European integration of the candidate states, as well as potential problems of their widespread use in the judicial practice of these states. The practical significance of the findings obtained is that they can be used in educational programmes for training specialists in the field of European law, to develop strategies and policies aimed at integrating candidate states into the EU, ensuring their compliance with the legal standards of the Union. Рішення Суду Європейського Союзу відіграють одну з фундаментальних ролей у формуванні acquis Європейського Союзу. Актуальність дослідження полягає в їх впливі не лише на правозастосовну практику в межах Союзу, а й на тенденції розвитку та зміни правових актів Європейського Союзу. З огляду на зазначене, метою статті є визначення ролі рішень Суду Європейського Союзу у формуванні права Європейського Союзу та правових систем держав-кандидатів. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, такі як аналіз і синтез, індукція, інтерпретація, формально-логічний та порівняльно-правовий. У публікації встановлено наявність зв’язку між структурно-функціональною еволюцією Суду Європейського Союзу та посиленням ваги його рішень; визначено канали впливу його рішень на формування й розвиток права Європейського Союзу. Окреслено сучасні виклики, з якими стикаються судді Суду Європейського Союзу та які впливають на ефективність його роботи. За результатами аналізу судової практики України та Молдови щодо використання рішень Суду Європейського Союзу обґрунтовано загальне значення судового прецеденту в контексті євроінтеграції держав-кандидатів, а також потенційні проблеми їх широкого використання в судовій практиці цих держав. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що воно може бути використано в освітніх програмах для підготовки фахівців у сфері європейського права, для розроблення стратегій і політик, спрямованих на інтеграцію держав-кандидатів до ЄС, забезпечуючи їх відповідність правовим стандартам Союзу.Item International standards for the application of the presumption of innocence in criminal proceedings. Міжнародні стандарти застосування презумпції невинуватості в кримінальному процесі(2024) Khablo Oksana; Хабло Оксана; Svoboda Ivo; Свобода ІвоThe presumption of innocence is an internationally recognized standard of criminal justice. However, law enforcement practice shows a lack of legal certainty regarding the understanding and implementation of certain provisions of this principle of criminal proceedings. The purpose of the publication is to identify and systematize the internationally recognized standards of guaranteeing the right to the presumption of innocence. The study used such methods of cognition as comparison, analysis, generalization, and a systematic approach, which made it possible to describe the results and substantiate the conclusions drawn. It is determined that, according to the case law of the European Court of Human Rights, the purpose of the presumption of innocence is to: ensure a fair trial by preventing accusatory judicial bias; prevent the formation of premature public opinion regarding the guilt/innocence of the accused, which may adversely affect the impartiality of the court; and protect persons who have been acquitted or whose proceedings have been closed on rehabilitative grounds. Ensuring the presumption of innocence requires ensuring that this right is real, not imaginary. It is established that when determining whether the principle of presumption was violated by public officials when informing the public about the progress of criminal proceedings, the European Court of Human Rights takes into account whether the officials' statement prompted the public to believe in the guilt of the person before the court passed a verdict and whether these statements could have influenced the assessment of the facts when making a court decision. When assessing statements made by public officials, it is necessary to distinguish between a statement of suspicion of committing a criminal offence and a statement that a person has committed a criminal offence in the absence of a conviction; to consider the context in which the statement was made and to take into account the actual content of the statements. The author substantiates the rules of the presumption of innocence in time: it is valid until the court verdict enters into force; a guilty verdict does not cancel a person's right to the presumption of innocence until it enters into force; the adoption of an acquittal or the closure of criminal proceedings on rehabilitative grounds requires that a person be found innocent and treated accordingly. The study will ensure unified law enforcement practice of pre-trial investigation bodies, prosecutors, and courts in respect of compliance with the rules of the presumption of innocence, which will contribute to the rule of law. Презумпція невинуватості є міжнародно визнаним стандартом кримінального судочинства. Утім правозастосовна практика засвідчує відсутність правової визначеності щодо розуміння та порядку реалізації окремих положень цієї засади кримінального провадження. Метою публікації є визначення та систематизація міжнародно визнаних стандартів гарантування права на презумпцію невинуватості. Під час дослідження застосовано такі методи пізнання, як порівняння, аналіз, узагальнення, системний підхід, що надали можливість описати результати й обґрунтувати отримані висновки. Визначено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини метою застосування презумпції невинуватості є: забезпечення справедливого суду шляхом недопущення обвинувального судового ухилу; запобігання формуванню передчасної громадської думки щодо винуватості/невинуватості обвинуваченого, що може негативно позначитися на неупередженості суду; захист осіб, щодо яких було ухвалено виправдувальний вирок або щодо яких провадження було закрито за реабілітуючими підставами. Забезпечення презумпції невинуватості передбачає необхідність гарантування того, що це право буде реальним, а не уявним. Встановлено, що під час зʼясування, чи було порушено принцип презумпції посадовими особами державних органів під час інформування суспільства про рух кримінальних проваджень, Європейський суд з прав людини враховує, чи спонукала заява посадових осіб громадськість повірити у винуватість особи до винесення судом вироку та чи могли ці твердження вплинути на оцінку фактів під час винесення судового рішення. Оцінюючи повідомлення представників влади, необхідно розрізняти заяву про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та заяву про те, що особа здійснила кримінальне правопорушення за відсутності вироку; ураховувати, у контексті яких обставин було зроблено заяву, і зважати на реальний зміст висловлювань. Обґрунтовано правила дії презумпції невинуватості в часі: діє до моменту набрання вироком суду законної сили; обвинувальний вирок суду не відміняє право особи на презумпцію невинуватості до моменту набрання ним законної сили; ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав вимагає визнання особи невинуватою та відповідного поводження з нею. Проведене дослідження забезпечить уніфіковану правозастосовну практику діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду щодо дотримання правил дії презумпції невинуватості, що сприятиме утвердженню верховенства права.Item Retrospective and prospects of the legal framework for European Integration in security and defence. Ретроспектива і перспектива нормативно-правової бази європейської інтеграції у сфері безпеки й оборони(2024) Hrushetskyi Bohdan; Грушецький БогданThe study addressed the historical background and development of the regulatory framework for European defence policy, starting with the Treaty of Brussels in 1948, and the establishment of the Western Union and the Western European Union. Based on the analysis of such documents as the Maastricht, Amsterdam and Nice Treaties, the mechanisms of defence cooperation within the EU and its main goals, primarily the strengthening of strategic autonomy, were determined. У статті досліджено історичні передумови та розвиток нормативного забезпечення європейської оборонної політики, починаючи з Брюссельського договору 1948 року, створення Західного Союзу та Західноєвропейського Союзу. На основі аналізу таких важливих документів, як Маастрихтський, Амстердамський і Ніццький договори, визначено механізми оборонної співпраці в межах ЄС та її основні цілі, насамперед посилення стратегічної автономії.