Журнал «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» – це рецензований науковий журнал із відкритим доступом, який публікує оригінальні дослідження та оглядові матеріали з різних аспектів права та нормативно-правових аспектів державного управління. Журнал публікує результати наукових досліджень, в яких висвітлюється широкий спектр проблем в галузі національного та міжнародного права, юриспруденції, правоохоронної діяльності, управління та функціонування державних інститутів. Мета журналу – сприяти поширенню результатів наукових досліджень, висвітлювати різні погляди науковців на існуючі проблеми в галузі теорії права, правозастосування та державного адміністрування. У редакційну колегію наукового журналу входять відомі вчені з України, Німеччини, Польщі, Латвії та Республіки Казахстан. Усі матеріали поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International Public License, що дозволяє розповсюджувати рукопис з визнанням авторства роботи і першої публікації в цьому журналі.
«Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» є журналом відкритого доступу, що означає, що весь його зміст доступний безкоштовно для всіх читачів та установ. Плата за відкритий доступ не стягується. Всі статті, опубліковані у відкритому доступі, постійно і вільно доступні для читання, завантаження, копіювання та розповсюдження. Дозволене повторне використання матеріалів третіми особами визначається ліцензією користувача Creative Commons Attribution (CC BY), яка дозволяє користувачам копіювати, створювати витяги, реферати та нові твори зі статті, змінювати та переробляти статтю та здійснювати комерційне використання статті (включаючи повторне використання та/або перепродаж статті комерційними структурами) за умови, що користувач надає відповідне посилання (з посиланням на офіційну публікацію через відповідний DOI), надає посилання на ліцензію, вказує, якщо були внесені зміни та ліцензіар не представлений як такий, що схвалює використання твору. Автори зберігають авторські права поряд з правами на наукове використання, а журнал «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» отримує права на публікацію та розповсюдження.
Повнотекстовий доступ до наукових статей журналу представлений у розділі Архів. Це відповідає вимогам відкритого доступу Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access. Науковий журнал включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук зі спеціальності 081 – Право (наказ МОН України № 1301 від 15.10.2019 р.).
Цілі та Проблематика: «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» віддає перевагу дослідженням, які мають на меті вдосконалення права, управління правоохоронними організаціями та державними інститутами, присвячені інноваціям, змінам та трансформаціям законодавчого процесу та публічного управління. Метою наукового журналу «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» є створення професійної платформи для аналізу таких напрямків публічного права як: адміністративне право, фінансове право та робота фінансово-правових інститутів, забезпечення та імплементація міжнародного права, робота правоохоронних органів. Таким чином , у виданні публікуються дослідження, що сприяють глибшому розумінню юридичних аспектів та проблем сучасного державного управління. Редакційна колегія заохочує авторів подавати рукописи міжнародного масштабу, в яких національна правова практика та адміністрування розглядаються в глобальному контексті. Основною аудиторією журналу є дослідники в галузі міжнародного та національного права та адміністрування: докторанти, викладачі та державні службовці, які цікавляться процесами законотворчості та правозастосування та їх зв'язку з функціонуванням центральних інститутів влади та управління.
Завдання журналу: публікація досліджень, в яких аналізуються проблемні аспекти та пропонуються науково обґрунтовані інновації в галузях національного і міжнародного права та державного управління; налагодження партнерської співпраці з міжнародними науковими видавничими організаціями та використання досвіду іноземних вчених з цільових питань, що висвітлюються виданням; дотримання редакційної етики.
З 3-го випуску 2022 року у журналі публікуються статті за такими основними напрямками:
• адміністративне право: вивчення принципів, форм і методів здійснення управлінської діяльності, відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, забезпечення законності в державному управлінні;
• міжнародне право: міжнародне правосуддя, міжнародне право прав людини, міжнародне, гуманітарне та фінансове право;
• фінансове право: аналіз фінансово-правових норм та інститутів;
• правоохоронна діяльність: нормативне забезпечення діяльності правоохоронних органів, виклики та інновації у роботі національної поліції та міжнародних поліцейських організацій; криміналістика;
• юридична компаративістика: порівняння права, правотворення та правозастосування у різних регіонах та правових сім'ях.
Редакційна політика журналу «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ» базується на принципах об’єктивності та неупередженості щодо відбору статей з метою їх публікації; високої вимогливості до якості наукових досліджень; обов’язкового рецензування статей; дотримання колегіальності у прийнятті рішень щодо публікації статей; доступності та оперативності у спілкуванні з авторами; суворого дотримання авторських та суміжних прав. Головним критерієм відбору матеріалів для публікації є їх новизна та актуальність ідей, наукова та фактична достовірність поданої роботи.
Співзасновник: Національна академія внутрішніх справ
Видавець: Національної академії внутрішніх справ.
Галузь наук: юридичні. Спеціальність: 081 «Право».
Рік заснування: 1996.
Зареєстровано субʼєктом у сфері друкованих медіа рішенням №26 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 11.01.2024.
Ідентифікатор медіа: R30-02450.
Періодичність: 4 рази на рік.
Мова видання: англійська.
Головний редактор: Ольга Барабаш − доктор юридичних наук, професор, проректор Львівський державний університет внутрішніх справ, Україна
Заступник головного редактора: Сергій Чернявський − доктор юридичних наук, Національна поліція України, Україна
Відповідальний редактор: Яна Шумко − провідний фахівець відділу організації наукової діяльності, Національної академії внутрішніх справ, Україна
Національні члени редколегії:
Вікторія Бабаніна - доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна
Андрій Вознюк - доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна
Юлія Чорноус - доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна
Віктор Шевчук - доктор юридичних наук, професор, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна
Світлана Ясечко - кандидат юридичних наук, доцент, Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна
Сергій Абламський - кандидат юридичних наук, доцент,Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна
Олександр Юнін - доктор юридичних наук, проректор, Дніпровський національний університет внутрішніх справ, Україна
Діана Сергєєва - доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
Міжнародні члени редколегії:
Єрмек Бурібаєв - доктор юридичних наук, професор, Казахський національний педагогічний університет імені Абая, Республіка Казахстан
Ян Відацкі - доктор габілітований у газі права, Краківська Академія ім. Анджея Фрича Моджевського, Республіка Польща
Жанна Хамзіна - доктор юридичних наук, професор, Казахський національний педагогічний університет імені Абая, Республіка Казахстан
Андреас Зіммерманн - доктор юридичних наук, професор, Потсдамський університет, Федеративна Республіка Німеччина
Адам Вальдемар Чарнота - доктор філософії у галузі права, професор, Ризька вища школа права, Латвія Республіка
Лукаш Грущинський - доктор габілітований у газі права, Університет Козьмінського, Республіка Польща
Пьотр Стець - доктор габілітований у газі права, професор, Опольський університет, Республіка Польща
Стефан Хобе - доктор габілітований у газі права, професор, Кельнський університет, Федеративна Республіка Німеччина
Адреса редакції: Національна академія внутрішніх справ пл. Солом’янська, 1, м. Київ, Україна, 03035 Тел.: +38 (044) 520-08-47
E-mail: [email protected]
Browse
Browsing Scientific works of the National Academy of Internal Affairs by Author "Bagus Gede Ari Rama"
(2024) Dewa Krisna Prasada; Дева Крішна Прасада; Bagus Gede Ari Rama; Багус Геде Арі Рама; Kadek Julia Mahadewi; Кадек Джулія Махадеві; Komang Satria Wibawa Putra; Команг Сатрія Вібава Путра
This study centred on the effect of technology on conventional payment methods and their consequences for society. Considering the presence of digital currencies, also known as cryptocurrencies, used in transactions through financial technology (fintech), this study could serve as a basis for developing laws and regulations governing fintech. The purpose of this study was to offer a clear and specific understanding of the legitimacy and societal advantages of fintech in Indonesia. This study employed regulatory research methodology, incorporating socio-legal techniques, legislative analysis, and examination of legal concepts. The findings of this study have effectively achieved three fundamental criteria in the use of fintech: assurance, benefit, and fairness. The regulations on fintech are outlined in Bank Indonesia Regulation No. 19/12/PBI/2017, Financial Services Authority Regulation No. 77/POJK.01/2016, and Law No. 8 of 1999, which also address matters related to consumer protection. From a sociocultural standpoint, fintech embodies a technologicallydriven revolution that fosters societal development. Fintech endeavours to offer benefits to the public through facilitating electronic financial transactions. It was emphasised that fintech plays a crucial role in reshaping society by revolutionising how people interact with finances. A key aspect of this transformation is the shift away from conventional payment methods towards digital alternatives. It is essential for both consumers and fintech companies to understand and follow legal requirements when implementing fintech solutions, as adherence to regulations is critical. Failure to uphold ethical standards within the fintech industry can hinder its widespread adoption and lead to negative consequences. Understanding the potential threats posed by fintech to the conventional financial system will allow financial institutions and regulators to develop effective risk management strategies. Це дослідження зосереджене на впливі технологій на традиційні способи оплати й наслідках його для суспільства. З огляду на поширення цифрових валют, також відомих як криптовалюти, які використовують у транзакціях за допомогою фінансових технологій (фінтех), це дослідження може слугувати основою для розроблення законів і нормативних актів, що регулюють фінтех. Мета цього дослідження – запропонувати чітке й конкретне розуміння легітимності й суспільних переваг фінтеху в Індонезії. У цій статті використано методологію регуляторних досліджень, що охоплює соціальноправові методи, аналіз законодавства та вивчення правових концепцій. Результати цього дослідження надали можливість визначити три фундаментальні критерії використання фінтеху: гарантії, вигоди та справедливості. Положення про фінтех викладено в Положенні банку Індонезії № 19/12/ PBI/2017, Положенні Управління фінансових послуг № 77/POJK.01/2016 та Законі 1999 року, які також стосуються питань, пов’язаних із захистом прав споживачів. Із соціокультурної позиції фінтех уособлює технологічну революцію, яка сприяє суспільному розвитку. Фінтех має на меті запропонувати переваги для суспільства через спрощення електронних фінансових транзакцій. Аргументовано, що фінтех відіграє вирішальну роль у реформуванні суспільства, революціонізуючи взаємодію людей із фінансами. Ключовим аспектом цієї трансформації є перехід від традиційних методів оплати до цифрових альтернатив. Як для споживачів, так і для фінтех-компаній надзвичайно важливо дотримуватися законодавчих вимог під час упровадження фінтех-рішень, оскільки дотримання нормативно-правових актів має вирішальне значення. Недотримання етичних стандартів у фінтехіндустрії може стати на заваді її широкому впровадженню та призвести до негативних наслідків. Розуміння потенційних загроз, які фінтех становить для традиційної фінансової системи, дасть змогу фінансовим установам і регуляторам розробити ефективні стратегії управління ризиками