Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього потерпілого. Peculiarities of interrogation of a minor or underage victim
| dc.contributor.author | Мельник Оксана Вікторівна | |
| dc.contributor.author | Мelnyk Oksana Viktorivna | |
| dc.contributor.author | Попович Мирослав Вікторович | |
| dc.contributor.author | Popovych Myroslav Viktorovih | |
| dc.date.accessioned | 2025-03-31T11:37:54Z | |
| dc.date.available | 2025-03-31T11:37:54Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description | Мельник О.В, Попович М.В. Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього потерпілого: метод. реком. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2025. 112 с. | |
| dc.description.abstract | Методичні рекомендації присвячені захисту дітей. Проаналізовано праці та вагомі наукові доробки низки вчених різних галузей права та психології в частині системи захисту прав дітей у кримінальному провадженні, зокрема, під час допиту. Зроблено висновок про те, що зазначена проблема потребує інтегрованого характеру вирішення, а комплексного дослідження, яке б висвітлювало характерні алгоритми спілкування під час допиту не існує. Констатовано, що всі міжнародні угоди (документи) прийнято розподіляти на так зване «жорстке» та «м’яке» право. Юридично зобов’язальні ці документи для держав, які їх ратифікували, є обов’язковими для виконання, тобто містять «жорстке право». Проаналізовано міжнародний досвід опитування/допиту дітей в Чехії, США, Норвегії, Нідерландах, Швеції, Гренландії, Данії, Ісландії та виділено окрему посилену модель «Барнахус+», де акцент зроблено на терапевтичному завданні (на спеціалізації надання психологічних послуг), на виведенні дитини-потерпілої чи свідка зі складного психологічного стану, на її психологічному здоров’ї. Встановлено, що з метою уникнення повторної травматизації допит малолітнього або неповнолітнього потерпілого можливий виключно на основі виконання загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей особистісного та психічного розвитку, емоційного інтелекту дитини. У зв'язку з чим запропоновано авторську редакцію нової загальної засади під назвою «Дитиноцентризм», відповідно до якої інтереси, дружні до дитини під час кримінального провадження повинні становити пріоритет по-між вирішення завдань кримінального провадження. Виокремлено додаткові функції під час кримінального провадження за участю потерпілої дитини: 1) практична, 2) координаційна, 3) профілактична. Доведено, що до завдань кримінального процесу не може входити лікування дитини, яка постраждала від кримінального правопорушення, але зроблено висновок про необхідність паліативного підходу під час допиту. До основних принципів паліативного характеру допиту дитини можна віднести: вміння слухати, терапію присутністю, важливість створення психотерапевтичного середовища, єдність представників правоохоронних органів з близькими та рідними дитини, залучення до участі психологів, використання всіх резервів, задоволення духовних потреб, індивідуальний підхід до кожної дитини. У роботі обґрунтовано заборону допиту дітей віком до 7 років понад 30 хвилин без перерви, а загалом – понад однієї години на день, а також обов’язкову відеофіксацію. Разом із тим, обґрунтовано необхідність встановлювати причини та умови, що сприяли вчиненню конкретного злочину або кримінального проступку проти дитини. Проте допит потерпілої дитини в частині встановлення таких причин та умов має бути проведений лише в разі, коли ці відомості неможливо отримати в інший спосіб. Проаналізовано етапи допиту та акцентовано увагу на тому, що у випадку переживання дитиною важкої втрати, допит може бути проведений лише у разі, якщо дитина може стати учасником допиту після проведеної реабілітації. Запропоновано доцільність допиту малолітніх потерпілих, особливо дітей віком до 7 років, із використанням анатомічних ляльок. Проте, доведено, що типової жертви з погляду однакових проявів поведінки, типового емоційного супроводу, а також вміння описати деталі не існує. У такому випадку робиться акцент на віковій психології. Methodological recommendations are dedicated to the protection of children. The research methodology has been outlined including the following methods: historical, sociological, systemic-structural, logical-semantic, formal-legal, methods of analysis and synthesis, comparison, legal regulation etc. The works and important scientific results of a number of researchers from various fields of law and psychology concerning children rights protection in criminal proceedings in particular during interrogation have been analyzed. It has been concluded that such problem requires an integrated solution but so far there was no comprehensive study that would highlight the characteristic communication algorithms during interrogation. It has been stated that all international agreements (documents) are divided into so-called “hard” and “soft” law. Those being legally binding for the states that ratified them are of mandatory nature, e.g. contain “hard” law. An experience of children interviewing / interrogating in Czech Republic, Denmark, Iceland, the Netherlands, Norway, Sweden, and the USA has been studied and a separate “Barnahus+” reinforced model has been selected with the emphasis on the therapeutic task (specialized psychological service), on the removal of a child victim or witness from the difficult psychological state, on this child’s mental health. It has been established that the interrogation of a juvenile or a minor victim (in order to avoid re-traumatization) is possible only on the basis of the general principles of criminal proceedings with regard to the peculiarities of the child’s personal and mental development, emotional intelligence. Bearing this in mind, the author’s version of the new general principle called “child-centrism” has been suggested, according to which child-friendly interests during criminal proceedings should be a priority among the tasks of criminal proceedings. Additional functions during criminal proceedings with the participation of a child victim have been singled out: 1) practical; 2) coordination; 3) preventive. It has been proved that the tasks of criminal proceedings cannot include the medical treatment of a child who suffered from the criminal offense, but a conclusion has been made on the necessity of the palliative approach during interrogation. The main principles of the palliative nature of a child interrogation include: the ability to listen, presence therapy, the importance of creating a psychotherapeutic environment, the unity of law enforcement officials with the child’s relatives, the involvement of psychologists, the use of all reserves, the satisfaction of spiritual needs and an individual approach to each child. The prohibition of interrogation of children under the age of 7 for more than 30 minutes without a break and in general for more than 1 hour per day (as well as mandatory video recording) has been substantiated in this work. Simultaneously the necessity to establish the reasons and conditions that contributed to the commission of certain crime or criminal offence against a child has been justified. However the interrogation of the child victim related to the establishing of such reasons and conditions should be conducted only when such information cannot be obtained in any other way. The stages of the interrogation have been studied; attention has been focused on the fact that in case of a child experiencing a severe loss the interrogation can be conducted only if a child is able to participate after rehabilitation. It has been suggested to use anatomical dolls when interrogating juvenile victims especially children under the age of 7. However, it has been proved that there is no typical victim in terms of the same manifestation of behavior, typical emotional support as well as the ability to describe details. In this case the emphasis has been made on the age psychology. | |
| dc.identifier.uri | https://elar.navs.edu.ua/handle/123456789/35429 | |
| dc.language.iso | uk_UA | |
| dc.subject | малолітній, неповнолітній, дитина, опитування, допит, «Зелена кімната», «Барнахус», психологічна корекція, паліативний підхід, juvenile, minor, child, interview, interrogation, «Green room», «Barnahus», psychological correction, palliative approach | |
| dc.title | Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього потерпілого. Peculiarities of interrogation of a minor or underage victim | |
| dc.type | Book | |
| local.department | Кафедра кримінального процесу | |
| local.special | 12.00.09 – кримінальний процес; криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова-діяльність | |
| local.udk | 343.137.5:343.122:343.988:159.98 | |
| local.vid | Підручники, навчальні посібники, курси лецій, навчально-методичні комплекси, навчальні программи, практикуми. |