Юридико-психологічні засади профілактики гендерно обумовленого насильства в органах Національної поліції України. Legal and psychological principles of gender-based violence prevention in the bodies of the National Police of Ukraine.
Loading...
Date
2021-06
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У дисертації проведено комплексне дослідження юридичних та психологічних засад гендерно обумовленого насильства в органах Національної поліції, за допомогою загальнонаукових методів пізнання здійснено аналіз та вивчення історії формування зазначеного явища як у національному, так і в законодавстві іноземних держав.
З урахуванням новітніх досягнень юридичної психології визначено феномен гендерно обумовленого насильства, проведено дослідження основних чинників деформації правосвідомості особистості. У результаті проведеного дослідження сформовано наукові положення щодо профілактики гендерно обумовленого насильства в силових структурах та визначено необхідні шляхи вдосконалення законодавства з метою ефективного застосування профілактичних заходів на практиці.
Проведено вивчення багатоаспектності поняття «гендер» як соціологічного, правового та психологічного явища. Здійснено вивчення соціально-історичного підґрунтя гендерно обумовленого насильства, на підставі чого зроблено висновки, що зазначене правове явище виступало одним із поширених у всьому світі порушень прав людини протягом багатьох десятиліть.
Здійснено порівняльно-правовий аналіз вітчизняного та міжнародного законодавства щодо врегулювання проблемних питань, пов’язаних з обраною темою дослідження. Установлено, що Україні варто врахувати міжнародну практику у сфері застосувань заходів запобігання всіх проявів гендерно обумовленого насильства, більше уваги приділити гендерному вихованню.
Компаративний аналіз законодавства в обраній темі дослідження дозволив визначити основні міжнародні акти, що поклали початок у розвиток міжнародного законодавства у сфері гендеру, які переважно спрямовані на захист від гендерного насильства саме жінок, що визначено швидше історичним перебігом подій у минулому, аніж правовим змістом охоронюваних прав чи статусом суб’єкта.
Не дивлячись на визначення ознак неправомірності дій, пов’язаних з дискримінацією за ознаками статі та інших проявів насильства, у національному законодавстві не закріплено визначення поняття «гендерно обумовленого насильства». Така прогалина є підставою правової невизначеності, що свідчить про те, що національні правові засади запобігання і протидії гендерно обумовленому насильству не сформовані остаточно.
Гендерно обумовлене насильство не має статі і може проявлятись як з боку чоловіка, так і з боку жінки. З урахуванням конкретних ознак запропоновано авторське визначення поняття «гендерно обумовленого насильства». У контексті зазначеного поняття розглянуто також таку правову категорію, як «насильство».
Визначено, що особливою формою переслідування являють сексуальні домагання на робочому місці. Під зазначеним поняттям запропоновано розуміти як разові, періодичні (дві і більше) дії або прохання сексуального характеру, що супроводжується негативним, небажаним впливом для працівника, дискомфортною атмосферою, що викликає в особи відчуття приниження або залякування.
Окрім зазначеного виду гендерно обумовленого насильства, автором запропоновано розглядати мобінг за гендерною ознакою (гендерний мобінг), як один з видів зазначеного явища. В результаті впливу мобінгу відбуваються трансформації, що впливають на поведінку працівників поліції та призводять до зміни гендерних ролей. Вивчення гендерних закономірностей при прояві форм психологічного тиску дозволило автору виявити умови і чинники виникнення мобінгу, запропонувати оптимізацію процесу поліцейської роботи.
Таким чином, зроблено висновок, що сексуальне домагання, гендерний мобінг є видами гендерно обумовленого насильства.
З метою отримання об’єктивних результатів обраної теми дослідження в межах досліджуваної сфери було проведено опитування шляхом групового анкетування за допомогою використання онлайн-форми.
У ході проведеного збору, аналізу та систематизації отриманих результатів автором здійснено оцінку фактичного досвіду працівників в органах поліції, їх ставлення до гендерно обумовленого насильства, а також проаналізовано його наслідки.
У результаті експериментального дослідження прояву та особливостей гендерно обумовленого насильства в Національній поліції зроблено висновки, що найпоширенішим проявом гендерно обумовленого насильства є дії у вигляді коментарів із сексуальним підтекстом, небажаний фізичний контакт та небажана надмірна увага.
Зроблено висновок, що найбільш схильною категорією до проявів гендерно обумовленого насильства є особи, які наділені певними владними повноваженнями. Зазвичай, такими особами є безпосередні керівники.
Бездіяльність свідків чи жертв гендерно обумовленого насильства пояснюється автором тим, що потерпілі особи бояться зазнати осуду, у тому числі інтерналізація сорому, провини, сприйняття того, що вони будуть звинувачені, що є ключовою причиною того, що жертви не повідомляють про сексуальні домагання.
Окрім зазначених причин, автором визначено, що між учиненим насильством і повідомленням про нього до відповідних уповноважених органів відбуваються дії, що складаються з рішень потерпілого. Оскільки самі потерпілі інколи вважають, що ситуація не серйозна, щоб турбувати правоохоронні органи або вище керівництво, статистика випадків гендерно обумовленого в силових структурах практично не ведеться.
На основі проведеного опитування та системного аналізу отриманих результатів автором зроблено припущення, що у суспільстві існує «прийнятне» насильство. Тобто, певні дії, наприклад, коментарі, жести, жарти сексуального характеру особами можуть сприйматись, як дозволене.
Проаналізовано загальні соціальні та кримінологічні чинники деформації особистості, що змінюють та перебудовують усі елементи правосвідомості, що, по суті, призводить до певної «мутації» особистості поліцейського.
Окрім зазначених чинників, автор пропонує виокремити індивідуально – психологічні, що безпосередньо впливають на підсвідомість суб’єктів гендерно обумовленого насильства в органах поліції, та організаційно-правові, що полягають у неналежній організації роботи відповідних структур.
У ході дослідження автор звертає увагу на те, що віктимна поведінка жертви може мати значення для вчинення гендерно обумовленого насильства.
З метою вирішення проблем, що склались у досліджуваній сфері, було запропоновано застосування загальнопрофілактичних та індивідуальних заходів у сфері запобігання гендерно обумовленого насильства, а також визначено основні принципи, з дотриманням яких повинні вони застосовуватись.
У процесі вивчення та систематизації судових справ, безпосередньо чи опосередковано пов'язаних з проявами гендерно обумовленого насильства, виявлено правові обставини, що перешкоджають ефективному судовому захисту. Серед основних факторів, що не дозволяє ефективно здійснити захист та відновлення порушених прав, автор зазначає складність доведення фактів неправомірності дій порушника та вчинення ним гендерно обумовленого насильства, а також відшкодування шкоди за вчинені дії.
З метою швидкого та ефективного розгляду справ, пов’язаних з початковими проявами гендерного мобінгу, автором пропонується застосовувати медіацію.
Результати проведеного дослідження демонструють, що чинні законодавчі положення не забезпечують ефективного захисту від гендерно обумовленого насильства.
Крім того, автором проаналізовані проєкти законодавчих актів у досліджуваній сфері, а також Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та «Про Національну поліцію».
У першу чергу, автор звертає увагу на те, що застосування судових захисних приписів за аналогією до працівників поліції, винних у гендерно обумовленому насильстві, є складним та неефективним. На думку автора, повинні бути більш детальні роз'яснення та спеціальні заходи як оцінити фактори ризику, як створити безпечне середовище, які повинен проводити роботодавець у відповідних силових структурах.
На основі вивчення матеріалу, зібраного з даної проблематики, автором запропоновані зміни з метою вдосконалення вітчизняного законодавства.
In the dissertation the complex research of legal and psychological bases of gender-based violence in bodies of National police is carried out, by means of general scientific methods of cognition the analysis and study of the history of the formation of this phenomenon, both in the national legislation and in the legislation of foreign countries.
Description
Keywords
гендер, гендерно обумовлене насильство, сексуальне домагання, професійна деформація, правосвідомість поліцейського, індивідуально-психологічні чинники, заходи профілактики, законодавчі зміни, gender, gender-based violence, sexual harassment, professional deformation, legal awareness of a police officer, individual psychological factors, prevention measures, legislative changes