Дізнання щодо неповнолітніх у кримінальному провадженні. Findings regarding minors in criminal proceedings.
Loading...
Date
2022-08
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У дисертації визначено стан наукового розроблення проблем провадження дізнання щодо неповнолітніх. Окреслено методологію дослідження, що охоплює такі методи: історичний, соціологічний, системно-структурний, логіко-семантичний, формально-юридичний, методи аналізу й синтезу, порівняння, правового регулювання тощо.
Схарактеризовано етапи становлення та розвитку дізнання щодо неповнолітніх, які умовно можна поділити на: перший (часи Київської Русі) – розшук винних осіб, що порушили норми звичаєвого права, гоніння сліду; другий (ХІІІ‒XV ст.) – розшук і слідство проводять князі, діяльність «копних кіл» (союзів для попередження, розслідування та розкриття правопорушень, а також проголошення вироків); третій (XVII – кінець XIX ст.) – розмежування понять «правопорушення» та «проступок», їх законодавче закріплення (1824, 1832, 1845), формування інституту судових слідчих (1860), прийняття Статуту кримінального судочинства (1864), у якому закріплено процесуальні засади проведення дізнання; започаткування судочинства у справах неповнолітніх у зв’язку з набранням чинності Закону «Про зміну форм і обрядів судочинства у справах про протиправні діяння малолітніх і неповнолітніх, а також порядок їх покарання» (1897); четвертий (початок XX ст.) – зростання рівня підліткової злочинності внаслідок індустріального розвитку; 1912 року – створення спеціалізованих судів для неповнолітніх правопорушників; 1918 року – прийняття Декрету «Про комісії у справах неповнолітніх», відміна тюремного ув’язнення, запровадження заходів виховного характеру; 1920 року – прийняття Інструкції «Про діяльність комісій у справах неповнолітніх», Декрету «Про суд над неповнолітніми»; п’ятий (20-ті роки XX ст. – кінець XX ст.) – розвиток наукових досліджень за напрямом дитячої злочинності; 1922 року – прийняття Кримінально-процесуального кодексу РРФСР (і подальше видання в новій редакції); закріплення в ньому глави «Про дізнання», відсутність поняття проступку й розмежування покарання неповнолітніх залежно від віку; 1935 року – прийняття Постанов «Про заходи боротьби зі злочинністю серед неповнолітніх», «Про ліквідацію дитячої безпритульності»; 1960 року – прийняття нового КПК України (доповнення главою про особливості провадження у справах неповнолітніх); шостий (ХХІ ст.) – 2012 року – прийняття чинного КПК України, удосконалення глави 38 щодо загальних правил кримінального провадження щодо неповнолітніх; 2020 року – запровадження інституту кримінального проступку й підрозділів дізнання Національної поліції України, які здійснюють їх розслідування.
Проаналізовано міжнародний досвід розслідування кримінальних проступків, вчинених неповнолітніми, на прикладі таких країн, як Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Німеччина, Франція, Швеція. Досліджено праці іноземних учених (J. Winterdyk, J. Muncie, R. Swan, S. Decker, M. Cavadino, J. Dignan, J. Pratt), а також міжнародні стандарти правосуддя щодо неповнолітніх, які втілено в національних правових системах.
Виокремлено особливості досудового розслідування кримінальних проступків, вчинених неповнолітніми. Розглянуто поняття кримінальних процесуальних гарантій, що охоплюють засади кримінального провадження, процесуальний статус учасників кримінального провадження, заходи забезпечення кримінального провадження тощо. Визначено правовий статус неповнолітнього, порядок залучення законного представника, захисника, педагога, психолога, лікаря під час проведення дізнання.
З’ясовано місце ювенального прокурора та ювенального захисника в кримінальному провадженні щодо неповнолітнього, який вчинив кримінальний проступок. Запропоновано авторську дефініцію поняття ювенального захисника (адвоката) у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
Проаналізовано предмет доказування в кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх, які вчинили кримінальні проступки. Визначено його особливості, а також сформульовано авторське визначення поняття цієї правової норми.
Також висвітлено вимоги й порядок проведення слідчих (розшукових) дій під час дізнання щодо неповнолітніх. Запропоновано авторське визначення поняття опитування неповнолітнього, малолітнього. Акцентовано на спеціальних методиках, які використовують під час допиту дітей («Зелена кімната»), з обов’язковою відеофіксацією. Окреслено засоби мовленнєвого маніпулювання підлітками з боку правоохоронних органів і способи їх подолання. Схарактеризовано особливості проведення слідчого експерименту, освідування підлітка, відібрання біологічних зразків, проведення експертиз.
Розглянуто також заходи процесуального примусу, які застосовують до неповнолітнього підозрюваного під час дізнання. Проаналізовано мету й підстави обрання запобіжних заходів під час дізнання – особистого зобов’язання та особистої поруки. Зосереджено увагу на спеціальному запобіжному заході – переданні неповнолітнього підозрюваного під нагляд, його значенні в системі запобіжних заходів, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Схарактеризовано особливості закінчення дізнання щодо неповнолітнього, процесуальний порядок прийняття судом рішення про застосування примусових заходів виховного характеру. Сформульовано авторське визначення поняття примусових заходів виховного характеру. Крізь призму відновного правосуддя проаналізовано питання виправлення неповнолітніх, які вчинили кримінальні проступки.
На підставі отриманих висновків надано пропозиції з удосконалення відповідних статей КПК України.
The thesis defines the state of scientific development of the problems of inquiry proceedings regarding minors. The research methodology is outlined, which includes the following methods: historical, sociological, systemic-structural, logical-semantic, formal-legal, methods of analysis and synthesis, comparison, legal regulation, etc.
Description
Keywords
неповнолітній, кримінальний проступок, досудове розслідування, дізнавач, слідчі (розшукові) дії, примусові заходи виховного характеру, відновне правосуддя, juvenile, criminal offense, pre-trial investigation, coroner, investigative (search) actions, coercive measures of an educational nature, restorative justice