Тимчасовий доступ до речей і документів як засіб кримінального процесуального доказування. Temporary access to property and documents as a means of proof in criminal procedure.
Loading...
Date
2021-03
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національна академія внутрішніх справ. – Київ, 2021.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних, правових і прикладних проблем застосування тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування. Вивчено історичний розвиток тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування у вітчизняному кримінальному процесі та процесуальному законодавстві окремих зарубіжних країн; визначено місце тимчасового доступу до речей і документів у системі засобів кримінального процесуального доказування; окреслено приводи, підстави та механізм застосування тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування; розкрито особливості кримінальних процесуальних гарантій застосування тимчасового доступу до речей і документів, що містять інформацію з обмеженим доступом.
У роботі вивчено історичний процес становлення та розвитку тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування та виокремлено чотири періоди: 1) формування в період Київської Русі, 2) становлення та розвиток у період перебування українських земель у складі інших держав, 3) радянський період, 4) період розбудови правової незалежної України. Запропоновано в останньому періоді виокремлювати два етапи розвитку: проведення виїмки під час дії норм КПК України 1960 року та реалізація тимчасового доступу до речей і документів за КПК України 2012 року. Аргументовано, що розуміння тимчасового доступу до речей і документів як результату еволюції в подальшому дозволить визначити його зміст, місце в системі засобів кримінального процесуального доказування та особливості механізму застосування. Шляхом застосування порівняльно-правового методу дослідження встановлено близькість низки кримінально-правових норм у законодавстві про тимчасовий доступ до речей і документів багатьох зарубіжних країн та України, а також виявлено відмінності правового регулювання досліджуваного інституту.
На основі аналізу системи засобів кримінального процесуального доказування встановлено, що тимчасовий доступ до речей і документів як процесуальна дія є способом отримання доказів в системі засобів кримінального процесуального доказування. Визначено, що мета тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування полягає в отриманні доказів (їх виявлення, пошук та перевірка вже отриманих доказів), а також отриманні зразків для проведення судової експертизи. Аргументовано, що закріплення на законодавчому рівні визначеної мети тимчасового доступу до речей і документів забезпечить ефективність кримінального процесуального доказування та формування однозначної правозастосовної практики.
За результатами вивчення доктринальних і нормативних джерел, дослідження правозастосовної практики, узагальнення емпіричних даних з’ясовано, що звернення сторони кримінального провадження із клопотанням до слідчого судді або суду як привід для застосування тимчасового доступу до речей і документів є лише спонукальним чинником для вирішення питання про можливість прийняття такого рішення та має значення тільки в єдності з підставами застосування тимчасового доступу до речей і документів.
У результаті вивчення доктринальних і нормативних джерел визначено, що механізм застосування тимчасового доступу до речей і документів - це комплексна взаємодіюча система процесів, що має нормативно-визначену правову форму, стадійність й реалізується уповноваженими суб’єктами для забезпечення отримання доказів сторонами кримінального провадження. Виокремлено структурні елементи такого механізму, а також надано пропозиції щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства України, які спрямовані на забезпечення ефективності тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування, а також відповідають змагальним засадам кримінального провадження та потребам правозастосовної практики.
Досліджено кримінально процесуальні гарантії застосування тимчасового доступу до речей і документів, що містять інформацію з обмеженим доступом, та запропоновано визначати такі гарантії як умови, регламентовані кримінальним процесуальним законодавством, спрямовані на: забезпечення реалізації повноважень суб’єктів доказування під час отримання доказів шляхом застосування тимчасового доступу до речей і документів; захист й охорону прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження; забезпечення вирішення завдань кримінального провадження. Проведено класифікацію кримінальних процесуальних гарантій застосування тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування.
Загалом, у дисертації вирішено наукове завдання щодо розробки теоретичних засад, правових і практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення механізму застосування тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування, сформульовано висновки, пропозиції й рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни.
Thesis for a degree of Doctor of Philosophy in specialty 081 – Law. – National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2021.
The dissertation is devoted to comprehensive study of theoretical, legal and applied problems of application of temporary access to things and documents as the instrument of proof in criminal proceedings. The historical development of the temporary access to things and documents as the instrument of proof in criminal proceedings was studied in domestic criminal proceedings and in the procedural legislation of certain foreign countries; the place of the temporary access to things and documents was determined in the system of means for establishing evidences in criminal proceedings; reasons, grounds and mechanisms of application of the temporary access to things and documents as the instrument of proof in criminal proceedings were outlined; specific aspects of criminal proceedings guarantees in application of the temporary access to things and documents containing information with restricted access were educed.
In the paper, the historical process of the formation and development of the temporary access to things and documents as the instrument of proof in criminal proceedings was studied, and four periods were separated out: 1) formation in the period of Kyiv Rus, 2) formation and development in the period when Ukrainian lands were parts of other states, 3) the Soviet era, 4) period of formation of independent Ukraine as the rule-of-law state. In the last period, it was proposed to separate out two periods: conducting seizures in the period of effect of regulations of the Code of Criminal Procedure of Ukraine of 1960, and the implementation of the temporary access to things and documents pursuant to the Code of Criminal Procedure of Ukraine of 2012. Arguments were provided to the fact that the understanding of the temporary access to things and documents as the result of evolution will further allow to determine its content and place in the system for establishing evidences in criminal proceedings and specific aspects of the mechanism of its application. By way of using the comparative law method of research, the affinity of a number of criminal law regulations in the legislation covering the temporary access to things and documents in many foreign countries and in Ukraine was established, and also, differences in the legal regulation of the studied institution were determined.
On the basis of the analysis of the system for establishing evidences in criminal proceedings it was determined that the temporary access to things and documents as a procedural action is the way for obtaining evidences in the system of means for establishing evidences in criminal proceedings. It was determined that the purpose of the temporary access to things and documents as the instrument for establishing evidences in criminal proceedings was to obtain evidences (detection thereof, search for and verification of already obtained evidences), and also to obtain samples for carrying out forensic expert examinations. Arguments were provided to the fact that the stipulation, at the legislative level, of a determined purpose of the temporary access to things and documents would provide for the efficiency of the process of establishing evidences in criminal proceedings and for the formation of an unambiguous law enforcement practice.
According to results of study of doctrinal and regulative sources, of study of the law enforcement practice, and of generalization of empirical data, it was determined that the appeal by a party in criminal proceedings to an investigative judge or to the court as the reason for application of the temporary access to things and documents was just a motivation factor for considering the issue of the possibility of making such a decision and had significance only in combination with the grounds for application of the temporary access to things and documents.
In result of study of doctrinal and regulative sources it was determined that the mechanism of application of the temporary access to things and documents was a comprehensive interactive system of processes which had a legal form established in statutory regulations, had certain stages, and was implemented by authorized entities with the purpose of providing for establishing evidences by parties in criminal proceedings. Structural elements of such a mechanism were separated out, and propositions were made in respect of the improvement of the criminal procedure legislation of Ukraine aimed at providing for the efficiency of the temporary access to things and documents as means for establishing evidences in criminal proceedings, and also were in line with general principles of criminal proceedings and needs of law enforcement practices.
The criminal proceedings’ guarantees of application of the temporary access to things and documents containing information with restricted access were studied, and it was proposed to define such guarantees as conditions stipulated by the legislation covering criminal proceedings and aimed at: ensuring the implementation of powers of subjects of establishing evidences in the course of obtaining evidences by way of application of the temporary access to things and documents; protection and preservation of rights, freedoms and lawful interests of participants of criminal proceedings; providing for the achievement of objectives of criminal proceedings. A classification was made of criminal proceedings’ guarantees in the application of the temporary access to things and documents as means for establishing evidences in criminal proceedings.
In general, the dissertation has achieved the scientific goal of the development of theoretical principles, legal and practical recommendations aimed at the improvement of the mechanisms for the application of the temporary access to things and documents as means for establishing evidences in criminal proceedings; conclusions, proposals and recommendations meeting the requirements of scientific novelty have been formulated.
Description
Keywords
тимчасовий доступ до речей і документів, засіб кримінального процесуального доказування, заходи забезпечення, виїмка, гарантії, механізм застосування, інформація з обмеженим доступом., temporary access to things and documents, means for establishing evidences in criminal proceedings, supporting means, seizure, guarantees, mechanism for application, information for restricted access.