Browsing by Author "Korotkova Yuliia"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Українська наукова мова. Ukrainian scientific language
    (2025-01) Короткова Юлія; Korotkova Yuliia; Юлдашева Світлана; Yuldasheva Svitlana
    У посібнику для підготовки здобувачів освітнього ступеня доктора філософії у галузі знань 08 «Право» за спеціальностями 081 «Право», 053 «Психологія» міститься матеріал, який дозволить глибше усвідомити особливості наукового стилю мовлення, його жанрові різновиди, структуру наукової мови, поняття академічної доброчесності науковця. Виконання комплексу вправ і завдань, які запропоновано в посібнику, допоможе аспірантам та ад’юнктам практично опанувати культуру української наукової мови як під час аудиторних занять, так і самостійно. The manual for the preparation of candidates for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 08 "Law" in the specialties 081 "Law", 053 "Psychology" contains material that will allow a deeper understanding of the features of the scientific style of speech, its genre varieties, the structure of scientific language, and the concept of academic integrity of a scientist. Completing the set of exercises and tasks proposed in the manual will help graduate students and associate professors practically master the culture of the Ukrainian scientific language both during classroom lessons and independently.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування і розвиток уявлень про «чоловіче» й «жіноче» спілкування. Formation and development of ideas about "male" and "female" communication
    (2023-10) Короткова Юлія; Korotkova Yuliia
    У статті висвітлюється питання формування і розвитку уявлень про «чоловіче» й «жіноче» спілкування. З’ясовано, що відмінності в мові жінки й чоловіка почали ставати предметом систематичних досліджень учених на початку ХХ століття. У 1900-1960 рр. західні лінгвісти розробляли гіпотезу про кардинальну відмінність між чоловічим та жіночим типами мовлення; порушували питання про доцільність використання словоформ типу doctress, authoress тощо, але систематичних і ґрунтовних досліджень у цій галузі ще не проводили. Різнобічно зазначена проблема почала вивчатись у другій половині ХХ століття, коли зарубіжні учені-лінгвісти, соціологи, психологи (Робін Лаккоф, Дебора Таннен, Кендес Уест і Дон Зіммерман, Роберто Ассаджіолі, Марко Дель Джудіче та інші) почали виокремлювати суттєві характеристики чоловічого й жіночого мовлення, науково обґрунтовувати їх природу, пояснюючи значні відмінності у мовленні жінок і чоловіків їх біологічними якостями й функціями, які вони виконували в суспільстві. Аналіз праць вищеназваних учених дозволив зробити висновок про те, що гендерні відмінності спілкування формувались під впливом як біологічних, так і соціальних факторів. На сьогодні, коли ідея гендерної рівності набуває дедалі більшого поширення, суттєві відмінності у мові/мовленні/спілкуванні чоловіків і жінок невпинно зменшуються. Учені – представники різних наукових галузей почали відходити від констатування виключних гендерних відмінностей, притаманних обом статям, а повертатись у бік обґрунтування поняття гендерної рівності, необхідності вивчення один одного задля досягнення взаєморозуміння та ефективної комунікації. Серед перспектив подальших розвідок у цьому напрямі розглядаємо вивчення питання врахування гендерних аспектів спілкування представниками різних професій для налагодження ефективної взаємодії. The article highlights the issue of formation and development of ideas about "male" and "female" communication. It was found that the differences in the language of women and men started to become the subject of systematic research by scientists at the beginning of the 20th century. In 1900-1960, Western linguists developed a hypothesis about a cardinal difference between male and female types of speech; raised the question of the expediency of using the word-forms such as doctress, authoress, etc., but systematic and thorough researches in this field have not yet been conducted. The stated problem began to be studied variously in the second half of the 20th century, when foreign linguists, sociologists, psychologists (Robin Luckoff, Deborah Tannen, Candace West and Don Zimmerman, Roberto Assagioli, Marco Del Giudice and others) began to distinguish the essential characteristics of male and female speech, to scientifically substantiate their nature, explaining the significant differences in the speech of women and men by their biological qualities and the functions they performed in the society. Analysis of the works of the above-mentioned scientists made it possible to conclude that gender differences in communication were formed under the influence of both biological and social factors. Today, when the idea of gender equality is becoming more and more widespread, the significant differences in language/speech/ communication between men and women are steadily decreasing. Scientists - representatives of various scientific fields began to move away from ascertaining exclusive gender differences inherent in both sexes, and to return to the justification of the concept of gender equality, the need to study each other in order to achieve mutual understanding and effective communication. Among the prospects for the further research in this direction, we consider the study of the issue of taking into account gender aspects of communication by representatives of various professions in order to establish effective interaction.