Browsing by Author "KUSHAKOVA-KOSTYTSKA Nataliia"

Now showing 1 - 9 of 9
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив цифрових технологій на судову дискрецію (на прикладі застосування штучного інтелекту). The Impact of Digital Technologies on Judicial Discretion (Using the Example of Artificial Intelligence)
    (2026) ВАНДЖУРАК Роман; VANDHZURAK Roman; КУШАКОВА-КОСТИЦЬКА Наталія; KUSHAKOVA-KOSTYTSKA Nataliia
    У статті досліджено особливості здійснення судового розсуду в умовах розвитку та впровадження сучасних цифрових технологій. Зокрема, проаналізовано проблематику, пов’язану з перевагами та ризиками застосування штучного інтелекту в системі судочинства. Актуальність зазначеної проблематики зумовлена, з одного боку, масштабністю цифровізації життєдіяльності сучасного суспільства, а з іншого – суперечливістю поглядів представників юридичної науки та практики щодо застосування штучного інтелекту під час підготовки дискреційних процесуальних рішень. The article examines the peculiarities of exercising judicial discretion in the context of the development and implementation of modern digital technologies. In particular, it analyzes the issues related to the advantages and risks of using artificial intelligence in the judicial system. The relevance of the abovementioned issues is due, on the one hand, to the scale of digitalization of modern society’s life, and on the other hand, to the contradictory views of representatives of legal science and practice regarding the use of AI in the preparation of discretionary procedural decisions.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив цифровізації на конституціоналізм: концептуальні підходи щодо перспектив державного регулювання інформаційного простору. The Impact of Digitalization on Constitutionalism: Ukrainian Realities in the Context of European Integration
    (2025) КУШАКОВА-КОСТИЦЬКА Наталія; KUSHAKOVA-KOSTYTSKA Nataliia
    Процес цифровізації, який охопив віртуальне інформаційне середовище, нині впливає на всі сфери соціальних відносин: інформаційні, політичні, правові, економічні, фінансові тощо. Цифровізація конституційного процесу має два основні аспекти: конституціоналізація цифрових прав і цифровізація правотворчих процесів. У зв’язку з цим, особливого значення набуває регламентація нової групи людських прав – цифрових, зокрема, захист персональних даних, право на доступ до інформації, право на забуття та інші права, які донедавна ідентифікували як інформаційні права людини. The process of digitalization, which has encompassed the virtual information environment, today affects all spheres of social relations: informational, political, legal, economic, financial, etc. The digitalization of the constitutional process has two main aspects: the constitutionalization of digital rights and the digitalization of law-making processes. In this regard, the regulation of a new group of human rights – digital, in particular, the protection of personal data, the right to access information, the right to be forgotten and other rights that were previously identified as human information rights – acquires special importance.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Методологія теоретичного та практичного пізнання в юриспруденції як у науково-практичному комплексі. Methodology of Theoretical and Practical Knowledge in Jurisprudence as a Scientific and Practical Complex
    (2023) КОСТИЦЬКИЙ Михайло; KOSTYTSKYI Mykhailo; КУШАКОВА-КОСТИЦЬКА Наталія; KUSHAKOVA-KOSTYTSKA Nataliia
    Актуальність дослідження зумовлена певною невизначеністю щодо питань, пов‟язаних з вибором методології наукових розвідок в українській юриспруденції. Автори стверджують, що немає піраміди методологій пізнання в юриспруденції (три- або чотириступеневих), оскільки існує «горизонтальне» розташування методологій, і дослідник (науковець) сам формує мозаїку методологій у своєму пізнанні. Панівні позитивістська та нормативістська методології пізнання, особливо в юридичній практиці, у вітчизняному науково-практичному комплексі юриспруденції конкуруватимуть через входження до європейського простору, де активно відбувається синтез континентальної та англо-саксонської систем праворозуміння і правозастосування. Метою дослідження є виявлення методологічних закономірностей в українській юридичній науці та практиці, участь її в інтеграційних процесах, характерних для Європи. The topicality of the research is due primarily to certain uncertainty regarding issues related to the choice of the methodology of scientific investigations in Ukrainian jurisprudence. The authors claim that there is no pyramid of knowledge methodologies in jurisprudence (three- or four-level), that there is a "horizontal" arrangement of methodologies and that the researcher (scientist) himself forms a mosaic of methodologies in his knowledge. The dominant positivist and normativist methodologies of knowledge, especially in legal practice, will be overcome in the domestic scientific and practical complex of jurisprudence in connection with the entry into the European space, where the synthesis of the continental and Anglo-Saxon systems of legal understanding and law enforcement is powerful.
  • Thumbnail Image
    Item
    Міжнародно-правові підходи до охорони культурної спадщини. International Legal Approaches to the Protection of Cultural Heritage
    (2024) КУШАКОВА-КОСТИЦЬКА Наталія; KUSHAKOVA-KOSTYTSKA Nataliia; ОГАНОВ Артур; OGANOV Artur
    Потреба в аналізі міжнародно-правових механізмів охорони об‟єктів культури зумовлена передусім обставинами, у яких перебуває сучасне суспільство: геополітичні трансформаційні процеси, міграція та тенденції до мультикультуралізму, а також посилення уваги до захисту прав людини, серед яких культурні права посідають чільне місце. Україна, яка знаходиться в епіцентрі змін світового порядку, обравши орієнтиром свого подальшого розвитку демократичні європейські цінності, має докладати зусиль задля гармонійного забезпечення входження в майбутньому до євроспільноти. У цьому ключову роль відіграватиме створення необхідного правового підґрунтя. Водночас в умовах інтеграції до багатокультурних співтовариств для збереження національної самоідентичності необхідно виробити такі політики, за яких дотримуватиметься баланс між запозиченим і власним. У цих процесах можуть бути використані міжнародні правові інструменти, рекомендації та рішення міжнародних організацій як джерело необхідної інформації. The need to analyze international legal mechanisms of the protection of cultural objects is primarily due to the circumstances in which modern society finds itself: geopolitical transformation processes, migration and trends towards multiculturalism, as well as the growing attention to the protection of human rights, among which cultural rights occupy not the last place. Ukraine, which is at the epicenter of changes of the world order, having chosen democratic European values as the guideline for its further development, must make efforts to harmoniously ensure its future entry into the European community. The creation of the necessary legal basis will play a key role in this. On the other hand, to preserve national self-identity, immersion in multicultural communities requires the development of such policies that will maintain a balance between the borrowed and the own one. In these processes, international legal instruments, recommendations and decisions of international organizations can be used as a source of necessary information.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правова охорона культурної спадщини в умовах збройного конфлікту: стан і напрями наукових досліджень в Україні. Legal Protection of Cultural Heritage in the Conditions of Armed Conflict: State and Directions of Scientific Research in Ukraine
    (2026) ОГАНОВ Артур; OGANOV Artur; КУШАКОВА-КОСТИЦЬКА Наталія; KUSHAKOVA-KOSTYTSKA Nataliia
    Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі культурної спадщини як цінніснонормативного чинника правової реальності в умовах глибоких соціокультурних трансформацій, збройних конфліктів і криз легітимності права. У сучасних умовах культурна спадщина дедалі частіше постає не лише як об’єкт охорони, а і як смисловий ресурс відтворення цінностей, колективної пам’яті та правової ідентичності. Для України ця проблематика набуває особливого значення у зв’язку з воєнною агресією, системними загрозами знищення, пошкодження та привласнення об’єктів культурної спадщини, а також з потребою філософсько-правового переосмислення її ролі у формуванні ціннісних засад правопорядку та легітимності права. The relevance of the study is due to the growing role of cultural heritage as a value-normative factor of legal reality in conditions of deep socio-cultural transformations, armed conflicts and crises of legitimacy of law. In modern conditions, cultural heritage increasingly appears not only as an object of protection, but also as a semantic resource for the reproduction of values, collective memory and legal identity. For Ukraine, this issue is of particular importance in connection with military aggression, systemic threats of destruction, damage and appropriation of cultural heritage objects, as well as the need for philosophical and legal rethinking of its role in the formation of value principles of law and order and legitimacy of law.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правові та соціокультурні засади трансформації української ідентичності в умовах повоєнної реконструкції. Legal and Sociocultural Foundations of the Transformation of Ukrainian National and Civic Identity in the Conditions of Post-War Reconstruction
    (2026) КУШАКОВА-КОСТИЦЬКА Наталія; KUSHAKOVA-KOSTYTSKA Nataliia; ПЕНДЮРА Максим; PENDIURA Maksym; ПИЛИПЕНКО Вікторія; PYLYPENKO Viktoriia
    Статтю присвячено комплексному аналізу правових і соціокультурних механізмів трансформації української національної та громадянської ідентичності в контексті повоєнноїреконструкції України. На основі аналізу чинних нормативно-правових актів і соціологічних данихдосліджено, як повномасштабна російська агресія прискорила процеси консолідації нації, подоланнярегіональних і мовних розколів, утвердження європейської ідентичності. The article is devoted to a comprehensive analysis of the legal and socio-cultural mechanisms of the transformation of Ukrainian national and civic identity in the context of Ukraine’s post-war reconstruction. Based on the analysis of current normative legal acts and sociological data, the study examines how the fullscale Russian aggression accelerated the processes of national consolidation, overcoming regional and linguistic divisions, and the establishment of European identity.
  • Thumbnail Image
    Item
    Філософські проблеми правотворчості. Philosophical Problems of Law-Making
    (2024) КОСТИЦЬКИЙ Михайло; KOSTYTSKYI Mykhailo; КУШАКОВА-КОСТИЦЬКА Наталія; KUSHAKOVA-KOSTYTSKA Nataliia
    Потреба у філософському аналізі правотворчості зумовлена тим, що вона (правотворчість) зведена в юриспруденції (зокрема в теорії держави та права) виключно до діяльності держави, однак ігнорується участь у цьому процесі суб’єктів громадянського суспільства й окремих громадян. Твердження про правотворчість як діяльність держави за участю громадянського суспільства в передбачених законом випадках відображає певні міркування у вітчизняній юриспруденції, які все одно прив’язані до етатизму (возвеличення ролі держави). В Україні, яка обрала курс на розвиток держави і права за європейською ліберально-демократичною моделлю, у перспективі (передусім після закінчення війни) роль держави неминуче слабшатиме, натомість роль громадянського суспільства посилиться, насамперед у сфері правотворення. Тому відмова від монопольної ролі держави в цьому процесі є вимогою часу, яка має спершу реалізовуватися на теоретичному рівні та згодом упроваджуватися в практику. Послаблення ролі держави в суспільному управлінні з розширенням самоуправління свідчитиме про завершення певного етапу розвитку соціуму, який тривав орієнтовно з VII тисячоліття д. н. е. й до новітнього часу. Право передувало розвитку держави, а держава, виконавши свою функцію, має зійти з історичної арени, хоча й не одразу. І правотворчість, передусім такий її аспект, як посилена участь громадянського суспільства в цьому процесі, є виявом цієї тенденції. The need for a philosophical analysis of law-making is conditioned by the fact that it (lawmaking) is reduced in jurisprudence (in particular, in the theory of the state and law) exclusively to the activity of the state, while ignoring the participation in this process of subjects of civil society and individual citizens. The statement about law-making as an activity of the state "...with the participation of civil society" but still "in cases provided for by law" is the "most progressive" reasoning in jurisprudence, which is still tied to statism (exaltation of the role of the state). In Ukraine, which has taken a course for the development of the state and law according to the European liberal-democratic model, in the future (especially after the end of the war), the role of the state will inevitably decrease and the role of civil society will increase, especially in the field of law-making. Therefore, the rejection of the monopoly role of the state in this process is a requirement of the time, which should first be implemented at the theoretical level and later put into practice. The reduction of the role of the state in social management with the expansion of selfmanagement will indicate the completion of a certain cycle of the development of society, which lasted approximately from the 7th millennium AD. until recent times. At the same time, law preceded the development of the state, and the state, having fulfilled its function, should leave the historical arena. And law-making, especially such an aspect of it as the growing participation of civil society in this process, is an illustration of the indicated trend.