Науковий журнал «Наука і правоохорона» - це наукове фахове видання з відкритим доступом (категорія "Б"), яке є провідною платформою для оприлюднення новітніх досягень та актуальних питань правоохоронної діяльності, реформування правоохоронної системи в умовах євроінтеграції, правових засад протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки, балансу між безпекою та правами людини, зокрема в умовах воєнного стану, а також теорії та практики правоохоронної діяльності в умовах трансформації правової системи, забезпечення національної безпеки.
Засновник: Державний науково-дослідний інститут Міністерства внутрішніх справ України (01011, м. Київ. провулок Євгена Гуцала, 4а, тел.: (044)2800184).
Видавець: Національна академія внутрішніх справ (03035, м. Київ, пл. Соломянська 1, тел.: (044)2469491).
ЄДРПОУ видавця: 08751177.
ROR видавця: 03vganq87.
Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції серії ДК 4155 від 13.09.2011.
Ідентифікатор медіа: R30-05614 (рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 24.10.2024 №2935).
Журнал підтримує політику відкритого доступу (Open Access) й архівує всі матеріали в довготривалих цифрових сховищах.Повнотекстовий доступ у режимі реального часу до наукових статей журналу представлено на офіційному вебсайті журналу, а також репозитарії НАВС. Це відповідає визначенню відкритого доступу від ВОАІ. Кожній статті присвоюється DOI. Усі статті розміщуються безстроково одразу після виходу випуску. Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів. Журнал "Наука і правоохорона" працює за ліцензією Creative CommonsAttribution 4.0 International License (CC BY 4.0).
Browse
Browsing Nauka і Рravoohorona by Author "Barko Vadym I."
У статті здійснено комплексний аналіз базових понять та термінів, які вживаються у процесі психологічної діагностики персоналу МВС з метою її вдосконалення. Розглянуто науково-теоретичні підходи до формування термінів, її понятійного апарату, за допомогою якого ця галузь психологічної науки описує свій предмет дослідження. Показано, що мова психодіагностики становить складну, цілісну систему, елементами якої є категорії, поняття, терміни. Сучасний стан
розвитку психодіагностики, формування перспективних теорій оцінки і вимірювання індивідуальних особливостей зумовили необхідність уточнення її термінологічного апарату, багатьох понять і визначень, які часто мають суперечливий характер. З метою вдосконалення термінологічного апарату пропонуються авторські визначення поширених дефініцій; запропоновано розрізняти поняття «якості», «риси», «особливості», «властивості», запровадити деякі нові терміни, а з прикладного боку проблематики – диференціювати психодіагностичний інструментарій, який застосовується для дослідження конституціональних, індивідуальних та особистісних рис працівників системи МВС. The article provides a comprehensive analysis of the basic concepts and terms employed in the field of psychological diagnostics. In this study, the scientific approaches to the formation of terms and its conceptual apparatus that are employed in this branch of psychological science for the purpose of describing its subject of study are considered. It is emphasised that the progression of science is predominantly influenced by the establishment of terminology, that
is, its language as a system of universal and specific concepts delineated through designated terms and signs. In this work, authors have thoroughly delineated the intricacies of the language of psychodiagnostics, establishing it as a multifaceted, holistic system comprising categories, concepts, terms and symbols. It is shown that throughout the development of psychology there has been a continuous improvement of the conceptual apparatus, a clarification of definitions, an enrichment of the terminological vocabulary.