Науковий журнал «Наука і правоохорона» - це наукове фахове видання з відкритим доступом (категорія "Б"), яке є провідною платформою для оприлюднення новітніх досягень та актуальних питань правоохоронної діяльності, реформування правоохоронної системи в умовах євроінтеграції, правових засад протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки, балансу між безпекою та правами людини, зокрема в умовах воєнного стану, а також теорії та практики правоохоронної діяльності в умовах трансформації правової системи, забезпечення національної безпеки.
Засновник: Державний науково-дослідний інститут Міністерства внутрішніх справ України (01011, м. Київ. провулок Євгена Гуцала, 4а, тел.: (044)2800184).
Видавець: Національна академія внутрішніх справ (03035, м. Київ, пл. Соломянська 1, тел.: (044)2469491).
ЄДРПОУ видавця: 08751177.
ROR видавця: 03vganq87.
Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції серії ДК 4155 від 13.09.2011.
Ідентифікатор медіа: R30-05614 (рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 24.10.2024 №2935).
Журнал підтримує політику відкритого доступу (Open Access) й архівує всі матеріали в довготривалих цифрових сховищах.Повнотекстовий доступ у режимі реального часу до наукових статей журналу представлено на офіційному вебсайті журналу, а також репозитарії НАВС. Це відповідає визначенню відкритого доступу від ВОАІ. Кожній статті присвоюється DOI. Усі статті розміщуються безстроково одразу після виходу випуску. Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів. Журнал "Наука і правоохорона" працює за ліцензією Creative CommonsAttribution 4.0 International License (CC BY 4.0).
Browse
Browsing Nauka і Рravoohorona by Author "Anheleniuk Anna-Mariia"
У статті акцентовано увагу на актуальності використання технічних засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесі України. Як результат такого використання розглянуто електронні докази, які є предметом оцінки суду щодо питання їх допустимості в кримінальному провадженні, а також можливості спиратись на них під час прийняття судом рішення по суті. The article underscores the pivotal role of technical resources in the implementation of undercover investigative operations within the criminal justice system of Ukraine. This is
particularly relevant in light of the transition towards digital information storage, which has implications for the overarching approach to evidence-gathering procedures.
У статті акцентується на окремих аспектах діяльності прокурора під час дізнання. Виокремлено особливості повноважень прокурора, що стосуються досудового розслідування кримінальних проступків. Розглянуті повноваження прокурора в окремих зарубіжних країнах у межах порівняльного методу. З метою надання рекомендацій щодо удосконалення законодавчих норм проведено аналіз нормативно-правового регулювання повноважень прокурора як процесуального керівника під час дізнання. Надано пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової регламентації діяльності прокурора та дізнавача у кримінально-процесуальному полі. The article draws attention to certain aspects regarding the activities of the prosecutor during the inquest. The peculiarities of prosecutor’s powers concerning pre-trial investigation of criminal offenses are highlighted. The author considers the possibilities of the prosecutor in some foreign countries in the framework of comparative method. Depending on the country, the prosecutor has different powers, namely: in France and Italy, primarily a supervisory function and partially in charge of the pre-trial investigation; in the United States of America, solely to support the prosecution in court; and in Germany, conducting pre-trial investigations, during which the prosecutor may contact the police for assistance.
У статті зосереджено увагу на актуальності збирання електронних доказів у кримінальному провадженні під час розслідування злочинів. У межах порівняльного методу наведено окремі положення нормативно-правових актів національного законодавства та Європейського Союзу, які стосуються збирання електронних доказів та спрямовані на удосконалення цього процесу. Надано пропозиції до кримінального процесуального законодавства України, що сприятимуть підвищенню якості збирання електронних доказів, враховуючи використання міжнародної правової допомоги. The article emphasizes the importance of collecting electronic evidence in criminal proceedings for investigating crimes. It highlights the features of using electronic evidence in modern conditions, including proving the commission of war crimes. Within the framework of the comparative method some provisions of legal acts of the national legislation and the European Union, which relate to the collection of electronic evidence and are aimed at improving this process, are presented. Among such legal acts, the following have been analyzed: 1) Ukraine’s Cyber Security Strategy, one of the objectives of which is «Pragmatic International Cooperation» and «Effective Counteraction to Cybercrime»;
2) European Union Directive establishing harmonized rules on the identification of designated institutions and appointment of legal representatives for the purpose of collecting electronic evidence in criminal proceedings; 3) Second Additional Protocol to the Convention on Cybercrime.